Визначальні риси традиційної (натуральної) економіки

• натуральна форма виробництва;

• переважно общинна власність на засоби виробництва;

• нерозвинений поділ праці;

• патріархальна, родоплемінна організація суспільного життя;

• визначальна роль природних ресурсів, переважання

ручної праці;

• безпосередній зв'язок виробництва та споживання, пе­реважно зрівняльний розподіл виробленого продукту.

Визначальні риси централізованої (планової, тоталітарної, командно-адміністративної) економічної системи

• товарна форма виробництва;

• державна власність на засоби виробництва;

• розвинена система суспільного поділу праці;

• продуктивні сили індустріального типу;

• відсутність вільного підприємництва, придушення

ринкових відносин;

• жорстке державне керівництво економікою на основі

директивного плану або планових нормативів.

Основні ознаки ринкової економічної системи:

• товарна форма виробництва;

• приватна власність як основа вільного підприємництва
та вільної конкуренції;

• розвинена система суспільного поділу праці;

• продуктивні сили індустріального типу;

• ринок як система саморегулювання економіки на осно­ві об'єктивного зіставлення попиту і пропозиції, як механізм ці­ноутворення.

Визначальні риси соціально орієнтованої (регульованої) ринкової економічної системи:

• товарна форма виробництва;

• багатоукладність економіки і змішана власність на за­соби виробництва;

• розвинена система суспільного поділу праці;

• продуктивні сили постіндустріального типу;

• антимонопольне регулювання та стимулювання недос­коналої конкуренції;

• економічний механізм, побудований на взаємодії віль­ного і державного регулювання;

• соціальний захист населення.

Особливу роль у сучасну епоху має перехідна економіка, тобто економіка, яка знаходиться у стані докорінних змін, пере­ходу від одного стану до іншого; інакше кажучи - від однієї економічної системи до іншої.

Питання 2. Цивілізаційний та формаційні підходи.

При опрацюванні цього питання слід звернути увагу на характеристику економічних систем з погляду цивілізаційного підходу, розкрити суть цього підходу.

Література: 1, с. 116 - 118; 4, с. 56 - 59.

У межах економічної системи люди вступають у подвійні відносини: ставлення до природи в процесі праці та взаємини між собою щодо привласнення створених благ.

Ставлення людей до природи, їх взаємодія є змістом про­дуктивних сил.

Із понад трьох мільйонів років з часів виникнення пер­віснообщинного ладу лише близько 10 тис. останніх років три-нас активне втручання людини в природу. Це зумовлено висна­женням природних ресурсів і переходом від привласнювального (збирального) господарства (коли основним видом діяльності людини було збирання плодів, полювання на диких звірів та ін.) ДО відтворювального господарства (або до виробничої економі­ки) - землеробства і скотарства.

Матеріальною основою такого переходу було вдоскона­лення оброблених камінних знарядь праці, поява дерев'яних мо­тик, рала та навіть окремих мідних знарядь праці. Цей перехід отримав назву неолітичної революції, яка була першою в світі технологічною революцією, що знаменувала перехід людства від етапу варварства до етапу цивілізації, зокрема до аграрної цивілізації.

Такий перехід означав значний "стрибок" у зростанні продуктивності праці, свідченням чого стало постійне виробни­цтво додаткового продукту, поява постійного обміну (внаслідок першого крупного суспільного поділу праці - відокремлення скотарства від землеробства). Щодо місця людини (основної продуктивної сили) у виробництві, то вона займалася лише руч­ною працею.

Аграрна цивілізація існувала до кінця XVIII - початку XIX ст., тобто до початку розгортання промислової революції, яка посилила активну взаємодію людини з природою. її наслід­ком стала поява індустріального суспільства, матеріальною ос­новою якого є система машин, механізація виробничих процесів. Проте на перших етапах існування індустріального суспільства ще переважала м'язова сила людини. Так, у першій половині ХІХ ст. на м'язову силу людини і свійських тварин припадало майже 96 % усієї енергії, яка вироблялась та споживалась на Зе­млі. На наступних стадіях розвитку індустріального суспільства, особливо на завершальній (друга половина 30-х - перша поло­вина 50-х років XX ст.), його матеріальною основою стає комплексна механізація. Значно поглиблюється суспільний поділ праці, зростають професійно-освітній рівень працівників, їх потреби тощо. Переважає в цей період машинна праця.

Наступним етапом розвитку економічної системи щодо критерію продуктивних сил, насамперед засобів праці, є постіндустріальне суспільство. Початок цьому суспільству поклала науково-технічна революція, яка розгорнулась з 50-х років ХХ століття. Його матеріальною основою є автоматизація виробництва, внаслідок якої людина виходить з безпосереднього процесу виробництва та починає контролювати його, займається здебільшого творчою працею. Автомати, крім суто виконавчих функцій, дедалі більше виконують функції управління і контро­лю.

Для постіндустріального суспільства характерні також радикальне зменшення кількості працездатного населення в промисловості й аграрній сфері (до 25 %) та всебічний розвиток науки, сфери послуг, формування всебічно розвиненої людини (насамперед людини-працівника).

Якщо в розвинутих країнах світу активно розбудовується постіндустріальне суспільство, то в Україні переважає індустрі­альний тип суспільства із значною часткою аграрного сектору. Свідченням цього є те, що в народному господарстві понад 40 % працівників зайнято ручною працею.

Наведена класифікація економічних систем відповідає вимогам цивілізаційного підходу в економічній теорії.

Питання 3. Формаційний підхід

При опрацюванні цього питання слід звернути увагу на суть формаційного підходу, причини його заперечення.

Література: 1, с. 112 - 114,118 - 120; 4, с. 59 - 63.

Формаційний підхід пояснює перехід від менш розвину­тої економічної системи до більш розвинутої насамперед еконо­мічними чинниками (розвитком продуктивних сил, їх взаємо­дією з виробничими відносинами, дією економічних законів, пе­редусім закону адекватності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил) та вважає політичні, право­ві, національні й інші фактори другорядними. Водночас вокре­мий період вони можуть бути визначальними, здійснюють зво­ротний вплив на економіку. Цивілізаційний підхід заперечує та­ку роль економічних чинників, вважає їх рівнозначними полі­тичним та ін.

Питання 3. Проблеми економічного вибору в різних економічних системах.

При опрацюванні даного питання потрібно звернути ува­гу на виробничі можливості економічних систем, вирішення проблеми економічного вибору.

Література: 3, с. 35 - 38.

Виробничі можливості економічної системи обмежені рідкісністю ресурсів виробництва, їх рідкісність із розвитком суспільства, як правило, зростає. Це зумовлено тим, що вичер­пуються невідтворювані ресурси, водночас економічні потреби розширюються і зростають. Перед суспільством постає пробле­ма економічного вибору. Вона стає основною проблемою ефек­тивного функціонування економічної системи.

Відображенням проблеми економічного вибору є поста­новка трьох основних питань економіки:

1) Що виробляти? Які з можливих товарів та послуг ма­ють вироблятись даною економічною системою і протягом яко­го часу?

2) Як виробляти? За якої комбінації виробничих факто­
рів, з використанням якої технології та організації виробництва
повинні створюватись обрані товари і послуги?

3) Для кого виробляти? Хто буде купувати створені про­дукти, оплачувати їх, здобувати від цього користь? Яким буде
дохід нації від виробництва цих товарів та послуг?

У різних економічних системах використовують різні способи вирішення цих трьох проблем організації економіки.

В економіці, яка ґрунтується на приватній власності, економічними ресурсами та виробленими продуктами володіють здебільшого приватні особи й фірми, які їм належать. Проте в усіх країнах переважно з приватною власністю держава володіє значними активами, що включають землю, ліси, транспортну мережу, житло тощо. В економіці з державною власністю усі економічні ресурси належать державі. Прикладом такої еконо­міки був СРСР.

Завдання

1. Вивчити питання самостійної роботи, користуючись
рекомендованою літературою і скласти конспект.

2. Дати письмову відповідь на питання.

2.1. У чому полягає суть формаційного підходу до про­цесу історичного розвитку суспільства?

2.2.Суть цивілізаційного підходу. Чим він відрізняється
від формаційного?

2.3. У чому полягають основні недоліки цивілізаційного
підходу? Чи може він замінити формаційний підхід?

2.4. У чому проявляються основні недоліки формаційно­го підходу?

2.5. Які ви знаєте соціально-економічні формації? Що
згідно з формаційним підходом лежить в основі переходу від
однієї формації до іншої?

2.6. Що, на думку представників цивілізаційного підхо­ду, лежить в основі зміни цивілізації?

Література

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична
економія. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - Тема 5. - С. 112 - 123.

2. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємни­
цтва. Підруч. - К.: Вища пік., 2003. - Розд. 21.

3. Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки (теоретична
економіка). - Тернопіль, 1998. - Розд. 1. - Гл. 2. - § 5.

4. Мочерний С.В. Основи економічних знань. - К.: ВІД
"Академія", 2000. - Розд. 1. - Тема 5. - § 1, 2.

5. Основи економічної теорії. Підруч. / За ред. А.А. Чух-
на. - К.: Вища шк., 2001. - Ч. 1. - Розд. 3. - С. 52 - 65.

Методичні рекомендації для самостійної роботи №5