Оцінка платіжного балансу країни
Платіжний баланс - це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.
Іншими словами, це кількісне і якісне вартісне відображення масштабів, структури й характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовому господарстві.
Останнім часом додатково до платіжного балансу, який відображає відомості про рух потоків цінностей між країнами, складають і баланс міжнародних активів і пасивів країни, що відображає її міжнародний фінансовий стан. За економічним змістом розрізняють платіжний баланс на певну дату і за певний період.
Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів і надходжень, які із дня в день постійно змінюються.Платіжний баланс на певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про здійснені за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.
З бухгалтерського погляду платіжний баланс завжди знаходиться в рівновазі. Проте за підсумками його основних розділів може мати місце або активне сальдо – якщо надходження перевищують платежі, або пасивне – коли платежі перевищують надходження.
Тому платіжний баланс – це не тільки рахунок міжнародних операцій країни, дві сторони якого урівноважують одна одну, а й певний стан цих операцій, що включають якісні й структурні характеристики основних його елементів.
Система розрахунків платіжного балансу унікальна в тому плані, що вона хоч і не показує безпосередньо, які процеси розвиваються добре, а які явища їх викликають, проте відображає реальні фінансові потоки між даною країною і зовнішнім світом, що дає змогу зробити відповідні висновки.
По-перше, за допомогою записів результатів обміну між країнами легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих валютних курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більш зацікавлені в цьому (резиденти), і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти).
По-друге, платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри накопичення даної валюти в руках іноземців і вирішити питання про доцільність підтримки фіксованого курсу валюти, якщо їй загрожує криза.
По-третє, рахунки платіжного балансу надають інформацію про накопичення заборгованості, виплату відсотків і платежів за основною сумою боргу й можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів. Ця інформація потрібна для того, щоб зрозуміти, наскільки країні-боржнику стало важче (або дорожче) погасити борги іноземним кредиторам.
Позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу Японії в 2011 р. скоротилося на 44% в порівнянні з попереднім роком, склавши 9,63 трлн ієн (125,5 млрд дол), повідомило сьогодні Міністерство фінансів країни. Опубліковані дані виявилися удвічі історичними. По-перше, профіцит платіжного балансу Японії впав у 2011 р. на рекордну річну величину в процентному вираженні. По-друге, показник знизився до мінімального рівня за останні 15 років, відзначають ділові ЗМІ.[24]
Різке зниження профіциту поточного рахунку відображає драматичне погіршення японської зовнішньоторговельної позиції в 2011 р., почасти пов'язане з природними катаклізмами, що обрушилися на країну в березні 2011 р. Як повідомляв раніше японський уряд, за підсумками 2011 р. вперше за 30 років був зареєстрований дефіцит зовнішнього товарообігу Японії. Землетрус і цунамі порушили ланцюжок збуту і викликали енергетичну кризу в країні, в результаті чого азіатська експортна держава скоротила поставки продукції за кордон, а також була змушена збільшити імпорт енергоносіїв.
Сальдо платіжного балансу - найбільш загальний показник, що характеризує міжнародну позицію країни з точки зору торгових та інвестиційних потоків. Незважаючи на річний дефіцит по зовнішньоторговельній складової, платіжний баланс Японії залишився в плюсі завдяки значним надходженням від зарубіжних активів країни. Дохід від іноземних інвестицій, включаючи процентний і дивідендний дохід, за підсумками 2011 р. склав 14 трлн ієн (182,5 млрд дол.) у порівнянні з 11,7 трлн ієн в 2010 р.[21]
Аналітики розходяться в думках щодо подальшого тренда японського платіжного балансу. Старший економіст Mitsubishi UFJ Morgan Stanley Securities Тацуші Шика вважає, що Японія в середньостроковій перспективі навряд чи перетвориться на країну з дефіцитним рахунком поточних операцій. "Проте є ризик, що в разі різкого подорожчання ієни і втрати Японією глобальної конкурентоспроможності платіжний баланс може стати дефіцитним швидше, ніж можна очікувати зараз", - цитує Reuters японського аналітика.
Песимістично налаштовані аналітики стверджують, що стійкий дефіцит платіжного балансу може загрожувати Японії вже в 2015 р., оскільки країна з кожним роком буде все більше залежати від імпорту і зовнішніх запозичень. В даний час державний борг Японії перевищує 10 трлн дол (більше 220% від ВВП - найвищий показник серед розвинених країн), однак більшість запозичень фінансується за рахунок внутрішніх ресурсів.
Нагадаємо, що 25 січня Міністерства фінансів Японії повідомило, що країна зафіксувала за підсумками 2011 р. дефіцит торгового балансу вперше за 31 рік.
2.Зовнішньоторговельний обіг— сума вартості експорту та імпорту країни,або груп країн за певний період часу: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто як експорту, так і імпорту разом:
За попередніми даними зовнішньоторговельної статистики Міністерства фінансів Японії, в 2011 р. країна досягла нових рекордних показників товарної зовнішньої торгівлі, хоча деякі з них мають негативний характер. Зовнішньоторговельний оборот Японії склав 1680000000000 дол, збільшившись на 15% в порівнянні з попереднім роком і на 8,5% перевершивши максимум 2008 р. При цьому вперше після 1980 р. сальдо зовнішньої торгівлі склалося негативним, склавши рекордні 31 млрд дол (в 2010 р. позитивне сальдо дорівнювало 77 млрд дол). Коефіцієнт покриття експортом імпорту, втім, був далекий від історичних мінімумів, склавши 96%.
Експорт Японії в 2011 р. виріс лише на 7% (у 2010 р. - на 33%) або на 53 млрд дол Його величина склала рекордні 823 млрд дол, на 5,5% перевершивши максимум 2008.
З великих статей експорту найбільший приріст зафіксований по позиціях «дорогоцінні метали і камені» (на 47%), «літальні апарати» (на 31%), «паливо» (на 25%), «інструменти та столові прибори» (на 20% ), «каучук та гумотехнічні вироби» (на 17%), «вироби з чорних металів» (на 16%). Зниження вартісних обсягів вивезення відзначено за статтями «папір та картон» (на 7%), «алюміній» (на 4%), «електричне обладнання, теле-та радіоапаратура» (на 1,5%), практично не змінився експорт «судів ».
Імпорт Японії в 2011 р. другий рік поспіль показав рекордний приріст, на цей раз склав 162 млрд дол (у 2010 р. - 141 млрд). У відносному вираженні імпорт збільшився на 23% (другий найвищий показник за останні 20 років) і досяг 855 млрд дол (на 12% більше максимуму 2008 р.).
Найбільше зростання імпорту відзначений серед наступних важливих статей: «тютюн і тютюнові вироби» (на 53%), «мідь» (на 46%), «продукти неорганічної хімії» (на 44%), «каучук та гумотехнічні вироби» (на 41 %), «зернові» (на 39%), «паливо» (на 38%), «чорні метали» (на 34%), «інші хімічні продукти» (на 30%). Істотне зниження імпорту відзначено тільки по позиції «літальні апарати» (на 14%), тут воно фіксується четвертий рік поспіль.
3.Генеральна (загальна) торгівля — прийняте в міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів; показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввозу, вивозу та транзиту товарів:
де ГТ — показник генеральної (загальної) торгівлі;
Е — вартість експорту;
І — вартість імпорту;
Т — вартість транзитних товарів, перевезених територією країни.
Таблиця 3.1
Генеральна (загальна) торгівля країни за 2010-2011 р.р. , млрд.дол.
| Роки | Імпорт | Експорт | Вартість транзитних товарів | Генеральна (загальна) тор торгівля |
| 7,16 | 1486,84 | |||
| 9,7 | 1668,3 |
Висновок :Отже, відбулося зростання показника загальної торгівлі країни в 2011 році порівняно із 2010 роком на 12,2%.
4. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту чи імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило — року) для отримання інформації щодо руху товарної маси, усунувши вплив коливання цін.
Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:
деIф.о — індекс фізичного обсягу;
р0 — ціна товару в базисному періоді;
q1 — кількість товару в періоді, що вивчається;
q0—кількість товару в базисному періоді.
Характеристику фізичного обсягу зовнішньої торгівлі проведем на прикладі автомобілів Toyota(відомо, що в 2010 рокі їх було продано 8,42 млн штук а в 2011-9,23 млн. штук)
Висновок : Отже,фізчний обсяг реалізації автомобілів на експорт без впливу цінового фактору зріс в 2011 році порівняно із 2010 роком на 9.61%.
5. Сальдо — різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу. Сальдо торговельного балансу:
Ст = Ет – Іт,
де Ст — сальдо торговельного балансу;
Ет — вартість товарного експорту;
Іт — вартість товарного імпорту.
Визначимо сальдо торговельного балансу.
Таблиця 3.2
Сальдо торгівельного балансу країни за 2010-2011 р.р. , млрд..дол.
| Роки | Імпорт | Експорт | Сальдо торгівельного балансу |
| -108 | |||
| -32 |
Висновок : Отже, відбулося зменшення сальдо торгівельного балансу в 2011 році порівняно із 2010 роком на 70,37%, але воно все одно залишається від’ємним.
6. Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.
Якщо індекс розраховується по відношенню до великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти):
де Рх —індекс експортних цін;
Хі — частка кожного і-го товару в загальній вартості експорту в базовому році;
Рі — відношення поточної експортної ціни на цей товар до
його ціни в базовому році.
Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:
де Pm — індекс імпортних цін;
ті — частка кожного і-го товару в загальній вартості імпорту в базовому році;
Рі — відношення поточної імпортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.
Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:
де Іу.т — індекс «умови торгівлі»;
Рх — індекс експортних цін (в одиницях національної чи іншої валюти);
Pm — індекс імпортних цін.
Таблиця 3.3.
Merchandise Trade Volume Indices by State, Statistical Indicator and Year
| State JAPAN | ||
| Trade Volume Index for Imports (Base 1990=100) | 249.2 | 241.3 |
| Trade Volume Index for Exports (Base 1990=100) | 468.4 | 485.5 |
7. Індекс «концентрації експорту» (індекс Хіршмана) — застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 238 класифікованих видах продукції (за методологією ООН) він має вигляд:
де Hj — індекс «концентрації» експорту країни j (j — індекс країни);
239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН;
і — індекс товару (від 1 до 239);
Хі — вартість експорту товарів «і» країною «j».
Х — загальна вартість експорту країни «j», яка розраховується за формулою:
.