В економічній літературі поняття «менеджмент» визначається як сукупність прийомів і методів цілеспрямованого впливу на об’єкт для досягнення конкретного результату.

Сутність та рівні податкового менеджменту

Менеджмент як вид професійної діяльності став об'єктом дослідження на початку XX ст. у США, після виходу книги Ф.У. Тейлора "Принципи наукового управління" (1911р.).Аме­риканського інженера-механіка Фредеріка Тейлора вважають засновником школи наукового управління і часто називають батьком наукових методів управління, а його книга є початком визнання менеджменту наукою і самостійною сферою досліджен­ня. Менеджмент виник у США в період активного формування ринкової економіки, коли розвиток виробництва на межі XIX -XX століття змусив керівників приділити особливу увагу питан­ням розробки наукових і раціональних принципів управління людьми, обладнаннями, матеріалами та фінансами.

У наукових джерелах існують найрізноманітніші визначення сутності менеджменту. Фундаментальний оксфордський словник англійської мови дає таке тлумачення «менеджменту»; спосіб, манера ставлення до людей; влада і мистецтво управління; особливий рід уміння та адміністративні навички; орган управління, адміністративна одиниця. Окремі американські науковці визначають менеджмент як вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей; як ефективне і виробниче досягнення цілей організації шляхом планування, організації, лідерства (керівництва) і контролю над організаційними ресурсами.

Як свідчать висновки ряду науковців, поняття «менеджмент», незважаючи на столітню історію науки, сьогодні остаточно не з'ясоване, досі немає його чіткого визначення. Це зумовлено тим, що ця категорія постійно доповнюється новим змістом, збагачуються її функції, зростають роль і значення в соціально-економічній сфері.

Слід зазначити, що навіть в англійській мові тлумачення слова «менеджмент» є досить складним. Так П.Друкер (професор, фахівець у галузі управління) дає таке пояснення: «Термін «менеджмент» виключно важкий для розуміння. По-перше, він специфічно американського походження і навряд чи може бути перекладений на якусь іншу мову, в т.ч. англійську. Він означає функцію, а також людей, які її виконують; він вказує на соціальне або посадове становище, і в той же час означає навчальну дисципліну, галузь наукового дослідження». Окрім того, первинне значення слова «менеджмент» - «мистецтво верхової їзди», що свідчить про значну еволюцію уявлень та трактувань даного терміну, який і сьогодні є об'єктом дискусій щодо правомірності його вживання.

В економічній літературі поняття «менеджмент» визначається як сукупність прийомів і методів цілеспрямованого впливу на об’єкт для досягнення конкретного результату.

Враховуючи розповсюдження у зарубіжних країнах терміну «менеджмент» та прагнення України до інтеграції у світове співтовариство, його стали широко застосовувати і в нашій країні у значенні управління людьми, колективами, організаціями.

Для здійснення радикальних змін у суспільстві та реальних економічпих перетворень необхідна адекватна їм система управління, яка змогла б на базі ринкових відносин і нових морально-етичних позицій забезпечити ефективність діяльності як підприємницьких, так і державних структур. Така система управління не виникне спонтанно, сама по собі, як результат прагнення до змін в економічній системі. Її створення є окремою проблемою, яка ви­магає особливого аналізу та комплексного підходу до її вирішення.

Для того, щоб акцентувати увагу на важливості змін у сфері управління та підкреслити, що нова управлінська система, яка сьогодні формується у сфері оподаткування, заснована на інших принципах і докорінно відрізняється від тієї, що існувала раніше, в теорії і практиці управлінської діяльності з'явилась така специ­фічна форма управління як податковий менеджмент.

Податковий менеджмент спрямований на поєднання суб'єктив­них намірів податкоплатників і осіб, що відповідають за справлян­ня податків, із реальними обставинами та організаційною ефек­тивністю податкової системи, сполучення ідеально бажаного з реально можливим за існуючих умов.

Податковий менеджмент, на відміну від управління оподатку­ванням, спрямований не лише на організацію оподаткування, а й на вдосконалення всієї податкової системи, є більш науково-обґрунтованим, прогресивнішим. Податковий ме­неджмент - це механізм, вбудований у податкову систему, який функціонує відповідно до об'єктивних законів ринкової еконо­міки. Механізм податкового менеджменту (та й не тільки податкового) передбачає аналіз стану оподаткування, виявлення недоліків, а також розробку пропозицій по їх ви­рішенню. За роки незалежності нашої держави створено зовнішні ознаки цивілізованої податкової системи: потужну податкову адміністрацію, систему податкових ставок, створено законодавчу базу оподаткування. Проте існуючі проблеми податкової системи України говорять про відсутність податкового менеджменту у тій формі, у якій він повинен бути, адже наяв­ність наукової обґрунтованості є необхідною складовою ефектив­ного менеджменту.

Виходячи з вищезазначеного, об’єктомвпливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою і платником з приводу сплати до бюджету податків і обов’язкових платежів. Результатом такого впливу є, з одного боку, формування централізованого фонду грошових коштів держави, а з іншого — створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності, регулювання соціально-економічного життя суспільства.

Такий підхід дає змогу визначити податковий менеджмент як:

— сукупність прийомів і методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету і впливу податків на розвиток виробництва й соціальної сфери;

— процес управління шляхом використання методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики. (Податковий механізм — система форм і методів управління податковою системою з метою реалізації податкової політики).

Органи законодавчої і виконавчої влади, контролюючі органи у сукупності з платниками податків створюють коло суб’єктів податкового менеджменту.

Метою податкового менеджменту на макроекономічному рівні є забезпечення доходної частини бюджетута впливу податківнарозвиток підприємництва і соціальної сфери.

Метою податкового менеджменту на мікроекономічному рівні є своєчасне та повне виконання зобов’язань платника податків згідно з чинним законодавством за умов найбільш повного використання податкових стимулів (вигод, пільг тощо), які забезпечують зростання підприємницького прибутку. Податковий менеджмент на макрорівні має свої функції та особливості, що відповідають його цілям та завданням, а саме: прогнозування і планування податків, податковий облік, внутрішній контроль оподатковуваних баз.

На думку вчених, в структурі податкового менеджменту виділяється три складових: державний податковий менеджмент, корпоративний податковий менеджмент та особистий податковий менеджмент.

Державний податковий менеджмент як особливий науково-практичний процес надзвичайно об’ємний за змістом, умовам організації і цілями. Це - і вироблення правових основ оподаткування на базі історичного досвіду, сучасних досягнень науки і практики, і забезпечення умов функціонування певного податкового механізму, і створення обліково-аналітичних, облікових правил, документів, та ін. Державний податковий менеджмент охоплює сферу державної податкової політики. Її метою є організація функціонцівння податкової системи, яка задовольняла б, з одного боку, всі або більшу частину фінансових потреб держави, а з іншого боку, вона не повинна лягти тяжким важелем на платників податків.

Корпоративний податковий менеджмент, на відміну від державного, є прерогативою менеджера підприємства. Податковий менеджмент підприємства передбачає вироблення управлінських рішень, спрямованих на формування фінансового потенціалу і підвищення його ефективності. Його основна мета не зводиться до абсолютної мінімізації податкових платежів, а полягає в активному впливі на максимізацію чистого прибутку при заданих параметрах податкового середовища і ринкової кон’юнктури.

В економічно розвинених країнах широкого розвитку набув особистий податковий менеджмент, суть якого полягає в управлінні бюджетом домогосподарств. Йдеться про планування бюджету сім’ї, оптимізацію його формування та використання. Найбільшого поширення такий різновид менеджменту набув у розвинених країнах з високим рівнем особистого доходу.

Сфера застосування податкового менеджменту громадян - податкові платежі конкретних громадян, які мають особистий характер, а також вибір такої системи сплати податків, яка в найбільшому ступені дозволяє підвищити рівень добробуту громадян (наприклад, податки на майно, власність, землю та ін.). Ця сфера також охоплює напрями діяльності громадян, коли вони не утворюють якогось підприємства або іншої організаційної структури, а здійснюють свою діяльність і отримують за це гроші (наприклад, надомництво, вирощування овочів на присадибній дільниці з їх подальшою реалізацією та ін.).

Звичайно, найбільш значущий елемент податкового менеджменту – державний податковий менеджмент.

Поява і розвиток менеджерської практики щодо податків в Україні обумовлені тим, що завдання податкових та інших органів влади, причетних до фіскальних стосунків, змінюються в умовах розвитку економіки. Такі органи мають функціонувати не лише на засадах контролю за наповненням бюджетів, а і як державні дослідницькі установи.

Головною метою державного податкового менеджменту є здійснення й виконання податкової політики держави, збору податків та контролю за їх отриманням. Для цієї мети податковий менеджмент здійснює такі заходи:

1.Утворення законодавчої бази, яка відповідала б вимогам як державної політики, так й бажанням платників податків.

2.Утворення відповідно до законодавчої бази нормативної, яка б регулювала форми та види податкових платежів підприємств з урахуванням тих умов, які складаються у цей час. У першу чергу це стосується розробки методики розрахунку податкових платежів, порядку їх сплати. Головною рисою при цьому також повинна бути відносна постійність цієї бази.

3.Утворення системи податкових органів, які обслуговують діяльність підприємств, визначення системи вимог, меж сфери діяльності та впливу на платників податків.

4.Утворення системи штрафних санкцій з одного боку, до тих платників платників, які порушують правила та порядок сплати податків а з іншого боку, - до керівників фінансових органів, які перевищують свої повноваження. При цьому повинен бути застосований порядок та визначена методика відшкодування платникам податків втрат, які стали наслідком помилок при прийнятті рішень керівництвом податкових органів.

5.Утворення ефективної системи контролю за податковою системою в цілому на рівні держави.

Завданнями державного податкового менеджменту є:

- прогнозування обсягів податкових надходжень на основі розрахунків показників результатів діяльності суб’єктів господарювання, галузей і усієї економіки загалом;

- розробка нових концепцій оподаткування, що сприятимуть розвиткові бізнесу за так званим оптимумом Паретто (без шкоди для інших підприємницьких осіб, фізичних осіб та одночасно без шкоди для виконання фіскальної функції);

- забезпечення мобілізації податкових надходжень до бюджетів.

Сфера державного податкового менеджменту має охоплювати такі функціональні елементи, як організація, податкове прогнозування і планування, податкове регулювання та податковий контроль, що сукупно сприятимуть виконанню державою своїх функцій.

Основне завдання податкового прогнозування і планування має полягати в економічному і науково-обґрунтованому забезпеченні якісних і кількісних параметрів бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни на основі виробленої і прийнятої у законодавчому порядку податкової концепції. Податкове планування поєднує:

- оцінку податкового потенціалу адміністративно-територіальних одиниць країни;

- діяльність по прогнозуванню обсягів податкових надходжень з урахуванням темпів економічного росту, перспектив вітчизняної і світової економічної ситуації, динаміки цін на основні види ресурсів, впливу інфляційних процесів І коливань валютного курсу;

- розрахунок дохідної бази проекту бюджету на майбутній фінансовий рік;

- формування контрольних завдань по податках і зборах, що адмініструються податковою і митною службою.

Вказані завдання виконуються як у розрахунку на короткостроковий період (фінансовий рік), що являє собою поточне податкове планування, так і на більш віддалену перспективу - податкове прогнозування.

Важливою взаємопов'язуючою ланкою між тактичним (поточним) плануванням та стратегічним (прогнозуванням) виступає блок аналізу. Адже саме на основі аналітичних даних проводиться оцінка ефективності виконання поточних планових завдань, які об'єднують комплекс практичних дій податкових органів при мобілізації податкових надходжень до бюджету, проведенні податкового регулювання і контролю. Відхилення фактичних значень від прогнозних указують на необхідність виявлення їхніх причин. Установлення причин відхилень є основою для визначення стратегічних методів податкового адміністрування.

Податкове прогнозування повинно вирішувати не тільки фіскальні завдання, але й створювати основи оптимізації тактики і стратегії податкового регулювання.

Податкове регулювання – це найбільш складна конструкція податкових правовідносин, оскільки тут перетинаються економічні інтереси у тій точці, яку спрогнозувати дуже важко. Досить об’єктивним і всеохоплюючим є визначення податкового регулювання сформульоване В.М. Федосовим. Він розуміє його як вплив на різні аспекти соціально-економічного розвитку суспільства, на інтереси й діяльність окремих юридичних і фізичних осіб через впровадження певних податків, порядку їх визначення й сплати, ставок, пільг тощо [49, c.124]. Зміст і цілі податкового регулювання визначаються регулюючою функцією податків. Тому цей процес є об’єктивно необхідним, а його результат залежить від адекватності застосованих методів, стану реальної економіки.

Основним принципами регулювання є мінімальне втручання державних органів в економічні процеси (їм делегуються лише ті функції, які не можуть бути забезпечені суб'єктами ринкових відносин). Мета державного регулювання економіки — досягнення ефективного поступального економічного, соціального, наукового і культурного розвитку, що забезпечується управлінською, планувальною і контрольною діяльністю міністерств, державних комітетів та інспекцій і виключає втручання в діяльність підприємств та інших суб'єктів господарювання.

Виходячи із способів реалізації, податкове регулювання поділяється на такі взаємопов'язані елементи:

1)податкові пільги;

2)податкові санкції;

3)прийняття управлінських рішень;

4)оптимізація податкових ставок;

5)бюджетно-податкове регулювання;

6)заходи легалізації неоподаткованих доходів;

7)регулювання рівня споживання; '

8) стимулювання та мотивації.

Податковий контроль можемо вважати важливою умовою адекватності державного податкового менеджменту. Він забезпечує дотримання правил бухгалтерського, фінансового та податкового обліку і звітності, законодавчих основ оподаткування. Враховуючи примусовий характер оподаткування, зазначимо, що податковий контроль є об’єктивною необхідністю забезпечення формування зведеного бюджету за рахунок податкових надходжень, тобто є визначальним елементом адміністрування податків. В економічній літературі податковому контролю надають значення найважливішої функції податкових органів.

У контексті реалізації мети податкового контролю виділяють такі його завдання:

1) моніторинг податкових надходжень у зведений бюджет, контроль за дотриманням всіма учасниками податкових відносин законодавства про податки та збори, покарання порушників податкового законодавства, відшкодування збитків, завданих державі в результаті невиконання платниками податкових зобов'язань, що обумовлено фіскального спрямованістю діяльності податкових органів;

2) профілактика податкових правопорушень;

3) формування інформаційного масиву про платника податків і податкових платежів, тобто його податкової історії;

4) аналіз ефективності адміністрування податків, його вплив на економічний розвиток країни, доцільність введення нових чи відміни існуючих видів обов'язкових платежів, зміни механізму адміністрування окремих податків, надання податкових пільг;

5)дослідження методів ухилення від оподаткування, виявлення колізій і прогалин податкового законодавства та вироблення пропозицій щодо їх усунення;

6)зміна пріоритетів податкової політики держави.

Практична реалізація всіх складових податкового менеджменту здійснюється через функцію організації. Головною метою організації у державному податковому менеджменті має бути забезпечення формування налагодженого, взаємозв’язаного та взаємообумовленого податкового механізму, спроможного ефективно розв’язувати соціально-економічні проблеми. Результатом виконання організаційної функції державного податкового менеджменту є: затвердження стабільної структури податкових органів; добір кваліфікованих кадрів; розробка оперативних зв’язків між підрозділами податкових органів і органами державної влади; чітка регламентація прав і обов’язків службових осіб податкових органів і платників податків.