Вимоги до звіту про практику
Практикант складає звіт про практику, у якому висвітлює виконану роботу. Цей звіт повинен містити найбільш повну, але лаконічну характеристику самостійної роботи практиканта на підприємстві. Переказ у звіті матеріалів, що викладені в інструкціях, навчальних посібниках і лекціях, не допускається.
Звіт про виконану роботу практикант складає у відповідній послідовності за розділами, що передбаченими змістом практики. До звіту додаються копії документів про виконану роботу. Усі додатки до звіту повинні бути пронумеровані. Посилання у текстовій частині звіту на додатки дається з вказівкою на номер додатка.
Додатки мають включати всі документи, що складались студентом відповідно до програми практики. Бажано додати копії форм фінансової звітності підприємства: баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про фінансово-майновий стан підприємства і інші форми, що використовувались для аналізу фінансової діяльності підприємства.
Звіт практиканта про практику перевіряється і підписується керівником практики від підприємства, завіряється печаткою підприємства — бази практики.
Практикант подає звіт про практику на кафедри не пізніше ніж через три дні після закінчення практики. До звіту підшиваються щоденник та характеристика з підприємства про роботу практиканта із зазначенням її оцінки.
Звіт повинен бути написаний державною мовою.
Текст розміщують на одному боці аркуша паперу формату А4 (297 х 210 мм) за одним із наведених нижче способів:
- машинописним, з обов'язковим дотриманням вимог ГОСТ 13.1.002-80. Шрифт має бути чітким, стрічка тільки чорного кольору (напівжирна);
- рукописним шрифтом (ГОСТ 2.304-81) із висотою літер і цифр не менше 2,5 мм. Формули і літери необхідно писати чітко чорною тушшю, або чорнилом;
- із застосуванням принтерів: текстовий редактор Word 6,0; 7,0. Шрифт Times New Roman 14-го розміру.
Звіт друкується через 1,5 інтервали (29 рядків на аркуші А4), з полями: верхнє та нижнє - по 2 см, праве - 1,5 см, а ліве - 3 см. Допускають рукописні роботи, написані розбірливим почерком.
Знаки, літери, символи, позначення, які відсутні у друкарських машинках (принтерах), а також математичні формули, іноземні прізвища і слова вписують від руки чорнилом (пастою) чорного кольору.
Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює п'яти ударам друкарської машини або 1,25 см для принтера.
Пошкодження аркушів, помарки і сліди неповністю видаленого попереднього тексту в роботі не допускаються.
Титульний аркуш звіту повинен бути оформлений за єдиним зразком (додаток А). На титульній сторінці повинні бути вказані: назва вузу, назва кафедри, прізвище, ім’я та по батькові (повністю) студента і керівника практики від вузу.
Зміст звіту включає назви усіх її складових частин (розділів, підрозділів) з вказівкою порядкового номера сторінки, на якій наведено вказаний заголовок. При цьому вказується лише перша сторінка, з якої починається розділ. Слово “сторінка” не пишеться і крапка після її номера не ставиться (додаток Б).
У формулах слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не роз'яснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо перед формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися зі слів "де" без двокрапки після цього.
Приклад:
Рівняння прямої лінії розраховують так:
Ух = а0 + а1 x, (3.4)
де У – теоретичне значення результативного показника;
x – значення факторного показника;
а0 – параметри рівняння (постійні величини, початок відліку);
а1– параметри рівняння (величина показує, як змінюється y при кожному змінені x на одиницю).
Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою.
Переносити формули на наступний рядок допускають тільки на знаках операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. У разі перенесення формули із знаком множення застосовують знак "*".
Формули можуть бути виконані машинописним, машинним способами або креслярським шрифтом висотою не менше 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускають.
Формули, за виключенням формул, що розміщені у додатках, мають нумеруватися порядковою нумерацією арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках.
Формули позначають нумерацією у межах розділу - (1.1). Перша цифра означає номер розділу, друга – порядковий номер формули. Цифри відокремлюються крапкою. Посилання у тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад: «...у формулі (3.4)».
Формули, що розміщені у додатках, мають нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення літерами додатка, наприклад: формула (В.4).
Порядок викладення у звіті математичних рівнянь такий самий, як і формул.
Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розмішувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті (Рис.5.1.).
Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Допускають нумерування ілюстрації у межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Рис. 5.1.
Рис.5.1. Аналітичне вирівнювання рівня рентабельності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області
У разі посилання на ілюстрації слід писати ".... відповідно до рисунка 2", у разі наскрізної нумерації і нумерації в межах розділу "....відповідно до рисунка 1.2". Ілюстрації, повинні мати найменування і пояснювальні дані (текст під рисунком). Слово Рис. і найменування розмішують після пояснювальних даних.
Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, не повинні бути кольоровими.
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті роботи. Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. В цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.
Таблиця має назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці (табл. 1).
Слово "Таблиця" вказують один раз справа над таблицею. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, друкують з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.
Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, потрібно проводити обов’язково. Висота рядків таблиці - не менше 8 мм.
Таблиця 2.1
Економічні показники діяльності сільгосппідприємств Дніпропетровської області за організаційно-правовими формами господарювання у 2006 році
| Показник | Держа-вні | Недер-жавні | У тому числі | |||
| господарські това-риства | приватні підприємства | виробничі кооперативи | інші | |||
| Кількість сільськогос-подарських підприємств, од. | ||||||
| Кількість прибутко-вих господарств, од. | ||||||
| Кількість збиткових господарств, од. | – | |||||
| Рівень рентабельності всієї діяльності, % | -3,1 | 25,3 | 28,1 | 14,5 | 20,8 | 9,1 |
| Рівень рентабельності рослинництва, % | 6,6 | 17,5 | 18,2 | 15,6 | 27,6 | 9,2 |
| Рівень рентабельності тваринництва, % | -24,1 | 12,1 | 14,2 | 0,0 | -30,4 | -1,0 |
Після таблиці обов’язково наводять аналіз поданих показників.
Таблиці не поділяють на частини, тобто таблиці не переносяться на наступну сторінку. Таблиці у звіті не повинні бути розірваними, перенесеними на наступну сторінку. Таблицю, що займає більше однієї сторінки, доцільно розміщувати в додатках до звіту.
Графу "Номер за порядком" в таблицю не включають. Одиниці величин вказують або у заголовках, або у підзаголовках. Окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри, розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю, наприклад, тис.тонн, то їх скорочене позначення (тис.тонн) розміщують над таблицею у назві таблиці. Якщо графи таблиці містять величини переважно однієї одиниці, але є й показники, виражені в інших одиницях, над таблицею розмішують напис про переважаючу одиницю, а відомості про інші одиниці подають у заголовках відповідних граф.
Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми. За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити тире.
Перелік скорочень слів, що допускається, встановлений ДСТУ 3582-97.
Умовні позначення літерами, графічні зображення або знаки мають відповідати чинному законодавству і державним стандартам.
У звіті всі слова мають бути написані повністю. Усі не загальноприйняті або маловідомі скорочення потрібно оговорити під час першого їх вживання. Допустимі такі скорочення:
- окремих слів: с.-г. (сільськогосподарський) - тільки в таблицях; рис. (рисунок), табл. (таблиця) - під час посилання у тексті, коли скорочення ставлять у круглі дужки, наприклад: …загальна земельна площа ТОВ «Автомобіліст» становить 3801 га, з них 3791 га сільськогосподарських угідь (табл. 2.1.); і т.д. (і так далі), і ін. (і інші), і т.п. (і таке подібне) – в кінці речення після переліку; р. (рік), рр. (роки), шт. (штук), тис. (тисячі), млн. (мільйони), млрд. (мільярди ) - біля чисел;
- спеціальних термінів: МО (міжнародні одиниці); П(С)БО – положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
- наукових ступенів і звань: к.е.н. (кандидат економічних наук), д.е.н. (доктор економічних наук), доц. (доцент), проф. (професор), акад. (академік) - біля прізвищ у тексті;
- назв широковідомих установ: НАН України (Національна академія наук), УААН (Українська академія аграрних наук);
- назв наукових і навчальних закладів: ун-т (університет), ін-т (інститут), НДІ (науково-дослідний інститут) біля назв цих закладів у списку літератури;
- назв видавництв навчальних закладів: Вид-во Укр. держ. агр. ун-ту (Видавництво Українського державного аграрного університету), РВЦ НАУ (Редакційно-видавничий центр Національного аграрного університету) - у разі наведення цих назв у списку літератури.
Текст звіту розділяють на розділи. Розділи мають порядкові номери у межах всієї роботи, позначені арабськими цифрами і записані великими літерами без абзацного відступу по центру (наприклад РОЗДІЛ 1).
Відстань між заголовком і текстом, виконаним машинописним способом, має дорівнювати 1,5 інтервалам, рукописним - 15 мм. Відстань між заголовками розділу 3 інтервали.
Заголовки повинні чітко і стисло відображати зміст розділів. Заголовки слід друкувати (писати) великими літерами без крапки в кінці і не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.
Кожний розділ звіту рекомендовано починати з нової сторінки.
Текст звіту має бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень. Відстань між рисунком, таблицею і текстом, виконаним машинописним способом, має дорівнювати 1,5 інтервалам, рукописним - 15 мм.
У звіті застосовують терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а за їх відсутності загальноприйняті у науково-технічній літературі.
Номер сторінки ставлять у верхньому правому куті без крапки. Нумерація наскрізна, але на титульному аркуші, рефераті, завданні, змісті номер не ставлять.
Організаційно-економічна характеристика підприємства повинна розкривати інформацію, що характеризує розміри, виробничий напрямок, оцінку результатів господарської діяльності підприємства та економічної ефективності виробництва (додаток В).
При аналізі умов виробництва варто зупинитися на характеристиці виробничого напрямку підприємства і його розмірів. Вивчення навіть вузького питання варто проводити у взаємозв'язку зі станом і ефективністю використання всіх основних чинників сільськогосподарського виробництва (землі, виробничих фондів, трудових ресурсів).