Природо-ресурсний потенціал

Площа 375 тис кв км. Населення 82,4 млн чол. ВВП — 2585 млрд дол., ВВП на душу населення 32 тис дол, частка ФРН в ВСП — 6,1 %.

ФРН має вигідне ЕГП:

· центральне положення в Європі;

· широкий вихід до Світового океану;

· вигідне сусідство;

· лежить на перетині міжнародних шляхів сполучення.

Мінерально-сировинна база обмежена і на сьогоднішній день досить вичерпана. Країна не забезпечена власною мінеральною сировиною і має високий рівень імпортозалежності окремих її видів,але відзначається значними запасами бурого вугілля, калійної і кухонної солі.

Агрокліматичні ресурси сприятливі для розвитку сільського господарства: рівнинний рельєф, поміринй клімат, проте грунти є малородючими і потребують значних агрохімічних заходів.

Водні ресурси обмеженні в силу великих масштабів використання і значного забруднення, особливо напруженний водний режим в промислово розвинених районах.

Німеччина - одна з найрозвинутіших країн світу та Західної Європи. Вона роташована в центрі Європи. На півночі країна виходить до Північного і Балтійське: морів, на сході межує з Польщею і Чехією, на заході - з Нідерландами, Бельгіє:-Францією, Люксембургом, на півдні - з Швейцарією і Австрією, на півночі -Данією.

Німеччина -- федеративна республіка, яка складається з 16 земель. Вища за конодавча влада належить бундестагу (палаті депутатів), що обирається на 4 ро­ки, та бундесрату (палаті земель), що складається з членів земельних урядів Виконавчу владу здійснює уряд, очолюваний федеральним канцлером.

До XIX ст. країна складалася з 300 світських та духовних держав-князівств і 50 імперських міст, які формально входили до складу «Священої Римське Імперії». В останній чверті XIX ст. з них була утворена єдина німецька держава. XX ст. вона ініціювала початок двох світових війн. Після поразки в Другій світовії війні країна була поділена на дві частини: східну - НДР (Німецьку Демократична Республіку) та західну - ФРН (Федеративну Республіку Німеччину), які з 1949 по 1990 роки перебували у складі двох протилежних світових суспільно-політичних систем. Після об'єднання у 1990 році регіон колишньої НДР дістав назву «нові фе­деральні» (східні) землі. Процес інтеграції земель виявився складним не стільки з економічної точки зору, скільки з огляду на психологію людей, що протягом більш як 40 років жили в зовсім різних соціально-економічних умовах.

Природно-ресурсний потенціал країни доволі вичерпаний. Головним багатст­вом Німеччини є кам'яне (Рурський та Саарський басейни) та буре вугілля. Рурський басейн посідає за запасами перше місце в Західній Європі, проте умови видобут-ку складні. Є також великі запаси калійних солей (між річками Везер і Заале). Промисслове значення мають поклади будівельних матеріалів. За особливостями рельєфу країну можна поділити на три частини: Північнонімецьку низовину, Середньо-німецькі гори (Рейнські Сланцеві, Гарц, Рудні та Тюрінгенський Ліс), підвищену Південну Німеччину (Шварцвальд, Швабські ліьпи, Франконські Альпи, Баварсь-кий Ліс та Баварське плоскогір'я). Територія країни добре освоєна і густо заселена. Клімат помірний з переходом від морського на півночі до помірно континентально­го на півдні, сприятливий для проживання населення. Суворі зими бувають тільки в горах. На відміну від багатьох західноєвропейських країн, у Німеччині густа річкова мережа. Найбільшу протяжність у межах країни мають Рейн, Дунай та Ельба. Донедавна ці річки були найбруднішими в Європі. Державні заходи, а також програми ЄС дали змогу майже розв'язати екологічні проблеми Руру і Рейну.

Важливу природоохоронну функцію відіграють лісові масиви, що займають майже 1/4 території країни. У 70-х роках створені перші націонатьні парки. Це значні території, що охороняються державою.

Демографічний потенціал

Демографічна ситуація в країні напружена:

· від'ємний природний приріст населення;

· старіння населення (частка людей старших 65 років становить 20% — найвища серед розвинених країн);

· значне місце займають імігранти ( 8% — найвищий показник в Європі).

Структура зайнятості відповідає структурі економіки: в сфері послуг зайнято біля 70%, промисловості 29,1%, сільському господарстві — 0,9%.

Німеччина має один з найвищих серед розвинених країн світу рівень безробіття — в межах 10%, а враховуючи приховане — сягає 13%, що пояснюється високими соціальними гарантіями держави (видатки на соціальне забезпечення в ФРН становлять майже третину ВВП). Крім того в Німеччині одна з найвищих заробітних плат в світі і існує ціла система додаткових виплат за рахунок підприємства. Тому підприємці не зацікавлені в розширенні контингенту працівників і створенні нових робочих місць, а надають перевагу модернізації виробництва і ліквідації робочих місць, що стимулює зростання безробіття.

Населення. Німеччина - етнічно однорідна країна. На кордонах з Нідерланда­ми і Данією проживають кілька тисяч датчан і голландців. На сході - близько 100 тис. лужицьких сербів. Майже 5 млн становлять емігранти з Туреччини та Східної Європи, що приїхали сюди на заробітки та на постійне місце проживання. Еміграція поповнює комплекс соціальних і політичних проблем, тому урядом при­йнята система законодавчих заходів щодо регулювання еміграційного потоку.

Незважаючи на значні втрати під час Другої світової війни (10 млн чоловік), кількість населення країни відновлена, зокрема завдяки поверненню репатріантів -німців, що опинилися на території інших держав після зміни кордонів. Повернен­ня «етнічних» німців продовжується, зокрема з території Росії і Казахстану.

Німецька мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Крім німців нею розмовляють австрійці, жителі Швейцарії та Люксембургу. Південні регіони країни заселені переважно католиками, північні - протестантами. Середня густота населення становить майже 220 чол. на 1 км2, розміщується воно досить рівномірно. Міських жителів - понад 85 %. У країні налічується 15 великих міст з населенням понад 500 тис. чоловік. У Берліні проживає 3,5 млн чоловік, Гамбурзі -1,6, Мюнхені -1,2 млн чоловік. Кількість населення в агломерації Руру ста-новить понад 10 млн чоловік. У сільській місцевості досить багато сіл і хуторів. Внаслідок історичних причин (політичної роздробленості країни у середні віки) в країні немає чітко визначеного політичного центру на зразок Парижа чи Лондо-. Головним промисловим ядром країни є найбільша в Європі Рурська агломе­рація. Основним фінансовим центром є Франкфурт-на-Майні (мал. 60), головними політичними центрами - Бонн і Берлін. Міста Німеччини здебільшого дуже давні: ті, що знаходяться на захід від Дунаю і Рейну, мають понад 2000 років, інші -близько 1000 років. Багато з них були колись столицями князівств, тому мають 'tern історичні та культурні пам'ятки. Особливо вирізняються Кельн, Мюнхен, ЧЬутгарт _ у західній, Дрезден, Потсдам - у східній частинах країни.

Частка зайнятих у промисловості і будівництві (45 % економічно активного населення) значно вища порівняно з іншими західноєвропейськими країнами. Крім то­го, багато людей працює у науково-дослідницькій сфері, на транспорті, в сфері послуг