Можливості загрози та ризики
| Прискорення процесу уніфікації та поширення передових технологій; стійкого функціонування інформаційної мережі; розвитку творчості та нововведень. |       | Консервації технологічної і соціальної відсталості ряду країн через їх неконкурентоспроможність і слабкість власної ресурсної бази. |
| Економічного зростання на основі інтенсифікації економічного, наукового, культурного розвитку народів планети. | Поглиблення нерівності економічного і соціального розвитку в глобальних масштабах, посилення диспропорції в світовій економіці. | |
| Удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання на основі розвитку глобальної конкуренції. | Поглиблення розриву між товарними та фінансовими ринками, посилення турбулентності міжнародних фінансових потоків, глобальних криз. | |
| Підвищення якості життя, покращення добробуту сімей, розширення можливостей вибору та доступу до нових ідей, знань. | Деградації неконкурентоспроможним виробництв, зростання безробіття, викликаного структурною перебудовою та новими вимогами до якості робочої сили. | |
| Посилення міжнародної координації, зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних воєн. | Зростання конфліктів різного характеру і масштабу, створення глобальної сітки злочинного бізнесу, міжнародного тероризму. | |
| Загального поширення ідей гуманізму, демократії, захисту громадянських прав та основних свобод людини. | Втрати національної ідентичності, руйнування звичного способу життя, ціннісних орієнтирів, поширення єдиних стандартів. |
| Об'єднання зусиль людства у вирішенні глобальних проблем. |  | Транснаціонального характеру екологічних, економічних, технологічних проблем, загрози глобальної ядерної катастрофи, “парникового ефекту” тощо. |
Потреба у створенні глобальних
Механізмів та структур
Регулювання
Рис. 18.1. Суперечливість процесу глобалізації
2. Науково-технічний прогрес у світі.
Особливе місце в загостренні глобальних проблем займає науково-технічний прогрес. Масштаби його впливу на навколишнє середовище не мають подоби в історії розвитку людства. Природне середовище насичується не тільки відходами виробництва, але і зовсім новими речовинами виробничої діяльності, що не розкладаються під впливом природних процесів. Проблема забруднення навколишнього середовища й утилізації відходів (особливо радіоактивних) придбала планетарний характер.
Науково-технічний прогрес сприяв виникненню і ряду інших проблем, що торкаються інтересів всієї цивілізації: приборкання гонки озброєння, освоєння космосу і Світового океану й ін.
3. Ускладнення процесів взаємодії людини і природи.
Слід зазначити, що з проблемами, але не в глобальному, а в локальному (чи регіональному) масштабі людство зіткнулося давно і вже тоді змушене було шукати шляхи їх вирішення. До певного часу спостерігалася якась гармонія у діях протилежних процесів: одні з них порушували природну рівновагу, інші – відновлювали. Доки незрілими лишалися суспільні відносини, а також засоби праці, відносна гармонія між людиною і природою зберігалась. Але з розвитком продуктивних сил людина дедалі більше оволодівала мистецтвом боротьби із стихійними силами, підкоряючи собі природу, добивалась таких змін у природі, які відповідали б її зростаючим потребам. Тісний взаємозв'язок у відносинах між людиною і природою, суспільством і природою, та всередині суспільства, став виступати як загальна закономірність. Людина має зрозуміти, що завдаючи своєю діяльністю шкоду природі, вона насамперед завдає шкоду і собі, бо її оточує ця природа. Тобто природа залежить від людини і людина залежить від природи. Якщо вони не будуть співіснувати, то це призведе до світової катастрофи – загибелі людства.
Класифікація глобальних проблем:
1. Проблеми взаємодії природи і суспільства (забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством, збереження навколишнього природного середовища, раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору тощо).
2. Проблеми суспільних взаємовідносин (відвернення світової термоядерної війни та забезпечення миру, подолання економічної відсталості частини регіонів та країн світу; недопущення регіональних та міжнародних конфліктів; роззброєння і конверсія тощо);
3. Проблеми розвитку людини та забезпечення її майбутнього (пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТП, подолання епідемій, тяжких захворювань (СНІДу, наркоманії тощо), боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом, проблеми демократизації та охорони прав людини тощо).