ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ. Головним завдання написання курсової роботи є написання кін­цевого варіанта та її оформлення

Головним завдання написання курсової роботи є написання кін­цевого варіанта та її оформлення. При цьому слід керуватися вимогами Положення про курсову роботу (проект) (ДПСЯ М 9-7.5.1-47-54-15).

Порядок оформлення курсової роботи. При написанні курсової роботи студент зобов’язаний у письмовій формі висвітлити матеріали за темою роботи, виявити при цьому знання, набуті в навчальному процесі, при вивченні лі­тературних джерел і здобуті при проходженні практики на підприємстві.

На титульному аркуші необхідно вказати назву університету, інституту, кафедри; назву теми роботи, суб’єкта дослідження, а також прізвище, ім’я та по батькові автора роботи і керівника.

Потім наводиться затверджений план курсової роботи, а також зміст, на якому вказується назва питань, їх номери й сторінки.

На наступних листах подається виклад тексту курсової роботи з розподілом згідно з питаннями плану; при цьому кожне питання повинно мати свій підзаголовок, бути виділене жирним шрифтом і розміщене посередині рядка (без крапки в кінці підзаголовка).

Оформлення тексту роботи.Текст курсової роботи пови­нен бути логічно обґрунтованим та грамотно викладеним. У роботі не допус­ка­ються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки.

Курсова робота має бути написана гра­мотно, без скорочення спе­ціальних і наукових термінів (крім загальновизнаних) з однієї сто­рони аркуша паперу стандартного формату А4 з дотриманням таких роз­мірів поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм полуторним міжрядковим інтервалом у текстовому редакторі Місгоsoft Word Windows, шрифт – 14.

Абзацний відступ має бути однаковим і дорівнювати п’яти знакам. У тексті слід уникати складних та громіздких речень. Не прийнято пи­сати «я думаю», «я рекомендую» та ін. Викладати матеріал рекомен­дується від першої особи, використовуючи терміни: «виходячи з ви­ще­наведеного», «слід відзначити» та ін. У курсовій роботі всі цифрові матеріали з довідників та інших літературних дже­рел, а також цитати авторів повинні мати посилання на джерела. Вказу­ється порядковий помер джерела за списком використаних джерел і сторінка, наприк­лад: [18, с. 25].

Текст курсової роботи розбивається на пункти, які повинні мати порядковий номер (Зміст, Вступ, Висновки та пропозиції, Список використаних інформаційних джерел, Додатки не нумерують). Заголовки пунктів, підпунктів слід починати з абзацу: друкувати малими літера­ми, крім першої, не підкреслювати, без крапки в кінці. Якщо заголо­вок складається з двох чи декількох речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовках не допускається.

Заголовки структурних частин курсової роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору.

Кожну структурну частину курсової роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ»,«СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» починають з нової сторінки.

У тексті роботи не допускаються скорочення слів, за винятком за­гальноприйнятих або зазначених на початку роботи у переліку скоро­чень символів і спе­ціальних термінів.

Формули, які наводяться в роботі, слід нумерувати арабськими цифрами в дужках праворуч від формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули через крапку. Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.

Нумерація сторінок.Нумерація сторінок роботи повинна бути на­скрізною, включаючи список використаних інформаційних джерел та додатків. По­рядок нумерації сторінок: титульний аркуш, зміст, вступ мають відпо­відно першу, другу і третю сторінку, але вони не нумеруються. Нуме­рація сторінок починається, як правило, зі сторінки три. Сторінки нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому куті без крап­ки. Таблиці, рисунки, які розміщені по тексту роботи, включаються у загальну нумерацію сторінок.

Оформлення таблиць.Таблиці, розміщені по тексту роботи, нуме­руються арабськими цифрами в межах питання і обов’язково містять назву. Над правим верхнім кутом таблиці перед заголовком розмі­щують курсивом надпис «Таблиця» і вказують номер, що складається з номеру питання за планом та порядкового номера таблиці (наприк­лад, Таблиця 1.1). В наступному рядку по центру жирним шрифтом розміщується назва таблиці. У тексті роботи розмі­щують лише таблиці, необхід­ні для викладення змісту питань. Таблиця, що наведена за текстом, має бути невеликою за розміром. Вона розмі­щується безпосередньо після тексту, де про неї згадується вперше або на наступній сторінці; на таблицю має бути посилання в тексті. Гро­міздкі таблиці, що не підля­гають скороченню, а також містять вихідні дані або проміжні розра­хунки, слід розмістити в додатках.

У разі переносу таблиці на наступну сторінку її назву не треба повторювати. У цьому випадку шапка таблиці повторюється на на­ступній сторінці, над нею вказують «Продовж. таблиці...».

Назва таблиці, заголовки рядків та граф мають бути короткими, точними. У назві таблиці потрібно вказати її зміст, територію (або най­менування підприємства, організації, установи), період часу. Заго­ловки граф наводять у називному відмінку однини.

При оформленні таблиць слід пам’ятати, що вертикальні графи таблиці нумеруються у тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю частково переносять. У таблицю не включається графа «Номер за порядком».

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, то її ви­носять в заголовок, а якщо різні, то вказують після кожного по­каз­ника.

Розташування цифрового матеріалу у таблицях повинно бути у правому нижньому куті таблиці. При цьому необхідно дотримуватися відповідності розрядів цифр:

– натуральні, вартісні показники відображають з точністю до 0,1;

– відсотки – до 0,1;

– коефіцієнти – до 0,001.

У таблиці не має бути пустих клітинок. Тому при заповненні таб­лиць, крім цифр, користуються умовними позначеннями:

– якщо інформація відсутня – ставлять три крапки або пишуть «не­має даних»;

– якщо явище не мало місця – ставлять тире;

– якщо показник не має сенсу – ставлять знак «X»;

– якщо дані є, але їх числові значення менші прийнятої в таблиці точності – ставлять 0,0.

Для наочності таблиці громіздкі цифри слід округлювати до оди­ниць більшої розмірності. Якщо дані таблиці запозичені, то обов’язко­во робиться посилання на використане джерело. У випадку, коли ци­фрові дані у таблицях мають різні одиниці виміру, то їх треба пока­зати в заголовку кожної графи або відповідно до кожного показника окремо.

Оформлення ілюстрацій.Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діа­­грами) розміщують, як і таблиці, безпосередньо після тексту, в яко­му про них вперше згадується, або на наступній сторінці. На всі ілю­стра­­ції мають бути посилання.

Назву розміщують жирним шрифтом під ілюстрацією, нумерацію здійснюють араб­ськими цифрами в межах питання (наприклад, Рис. 1.1. Динаміка показників платоспроможності ТОВ «Пролісок» за 2012-2015 роки).

Графіки, схеми мають бути виконані охайно і технічно грамотно. Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійснюється різ­ною штриховою, різними типами зображень ліній, але одним кольо­ром, тим же, що й основний текст.

Рисунки не можуть мати зайвих зображень, які не пояснюються в тексті. У разі виникнення труднощів при побудові графічних зобра­жень економічних явищ необхідно уточнити правила побудови кон­кретних типів графіків за будь-яким підручником з теорії статистики. До назви графіка відносяться ті ж вимоги, що і до заголовка таблиці.

Додатки.Додатки наводяться у тому ж порядку, в якому вони зга­дуються в тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої про­писної поміщують слово «Додаток» (наприклад, «Додаток А»). Далі, симетрично тексту, друкується заголовок Додатка. Додатки позначаються послідовно прописними літерами алфавіту за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації додатків, пропонується використовувати загальноприйняту систему: за додатком Я слідують додатки АА, АБ, АВ і т.д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

На останній сторінці списку використаних інформаційних джерел у роботі проставляється дата виконання курсової роботи і підпис сту­дента.

При виконанні курсової роботи студент повинен мати на увазі, що робота оцінюється не тільки за змістом, але й за якістю викладеного матеріалу, літературного написання тексту, правильності і якості її оформлення.

Курсова робота повинна бути підшита і мати тверду обкладинку або розміщена у папку.