Процес наукового дослідження та його характеристика

НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ І МЕТОДИКА ЙОГО ВИКОНАННЯ

Наукове дослідження- це складний процес виробництва знань, необхідних для людської спільності.

Усякий динамічний процес, пов'язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадій. Науково-дослідний процес - це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур. Складається він з таких стадій: організаційної; дослідної; узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження (рис. 3.1).

На організаційній стадіївивчається стан об'єкта дослідження і виконується організаційно-методична підготовка дослідження.

Вивчення стану об'єкта дослідження передбачає конкретизацію теми і попереднє визначення теоретичних посилок її дослідження. При конкретизації теми визначається її місце у науковій проблемі, встановлюється зв'язок між суміжними темами, які раніше виконувалися іншими дослідниками або плануються до розробки, визначаються і обґрунтовуються об'єкти дослідження.

Попереднє визначення теоретичних посилок включає в себе вивчення стану об'єкта, наукової і теоретичної новизни гіпотез, що висуваються для дослідження.

Визначення теоретичних основ розробки теми дослідження передбачає встановлення повноти висвітлення її у раніше виконаних дослідженнях, обґрунтування наукової новизни і необхідності подальшого вивчення, виходячи із народногосподарської потреби у цих знаннях.

При цьому слід зібрати матеріал, провести його первинну обробку, узагальнити, дати теоретичне пояснення меті дослідження, зробити практичні висновки, рекомендації спочатку з одного питання, а потім перейти до дослідження інших питань теми. Проте за будь-яких умов дослідник повинен починати свою роботу з вивчення теоретичних передумов, які дають змогу подати наукову значущість проблеми в цілому і визначити місце у ній досліджуваній темі.

Визначення теоретичних посилок теми дає змогу встановити її зв'язок з тенденціями розвитку досліджуваного об'єкта і загальними закономірностями економічної науки.

Вивчення історії питання і сучасного стану проблеми дає змогу уникнути дублювання дослідження, помилок інших дослідників, а також використати їх знання та досвід. Історія питання викладається слідом за теоретичними основами. Такий порядок пояснюється тим, що дослідник приступаючи до висвітлення історії, повинен певною мірою володіти теорією питання, оскільки вона орієнтує його при відбиранні історичного матеріалу.

       
 
 
   
Рис 3.1 Процес наукового дослідження конкретної теми



Збирання, відбирання та вивчення інформації здійснюється, як правило, за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних, проектних і технологічних організацій, а також за економічними показниками діяльності підприємств і корпорацій, які містяться у бухгалтерському обліку, звітності, нормативно-плановій, договірній і комерційній документації.

Висування та обґрунтування гіпотез завершує вивчення теоретичних посилок до досліджуваної теми. На цьому етапі аналізується сучасний стан проблеми, окреслюється коло питань, що залишилися недослідженими, але мають певне значення для розвитку економічної науки. При цьому висуваються і обґрунтовуються гіпотези, які будуть відправним пунктом при визначенні перспектив подальшого вивчення проблеми і встановлення параметрів дослідження. Висування гіпотез ґрунтується на науковому прогнозуванні тенденцій розвитку досліджуваних явищ.

Організаційно-методична підготовка передбачає розробку програми дослідження, техніко-економічного обґрунтування, складання плану дослідження теми, методики дослідження і робочого плану. '

У програмі зазначається дослідник-виконавець (відділ, лабораторія, кафедра), замовник теми, завдання, зміст і методи дослідження, очікуваний результат.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) науково-дослідної роботи містить найменування теми й проблеми, до якої вона включена, дані про замовника, наукового керівника, підстави для виконання і класифікацію НДР (теоретичну, пошукову, прикладну, конструкторську розробку), кошторисну вартість і строки виконання, місце і час можливого впровадження.

ТЕО відображає найважливіші показники НДР, які дають змогу на стадії підготовки дослідження визначити народногосподарську значущість теми і її кінцеву мету, науково-технічну і практичну цінність,

розрахунковий економічний ефект від можливого впровадження результатів дослідження. Таким ефектом є зменшення асигнувань на капітальні вкладення, зниження собівартості продукції і робіт, зростання продуктивності праці, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці і техніки безпеки, удосконалення управління та інші заходи, що позитивно впливають на виконання програм економічного і соціального розвитку підприємства, корпорації.

План дослідження теми складається з вступу, розділів, підрозділів, пунктів, які мають змістовий заголовок і висновок. При складанні деталізованого плану дослідження необхідно додержувати вимог і правил оформлення державного стандарту "Звіт про науково-дослідну роботу", включаючи виділення етапів виконання робіт за темою. У плані визначаються підприємства, на базі яких провадитимуться дослідження, уточнюється час відряджень, передбачаються засоби збирання інформації тощо.

Методика дослідження характеризує методи і прийоми, які передбачається застосовувати при виконанні робіт з конкретної теми, висуваються гіпотези дослідження та їх доведення.

Робочий план складається відповідно до програми та плану дослідження теми, де відображають календарні строки початку і закінчення робіт за етапами, вартість робіт і питомий відсоток їх у повній сумі витрат. Крім того, у плані вказують виконавців по кожному етапу робіт.

У робочому плані передбачається видача у визначені строки оформлених результатів виконаної роботи (анкетне обстеження, результати вимірювань, розрахунків, емпіричні залежності та ін.). Це дає змогу встановити достовірний облік і контроль за виконанням робіт за допомогою графіків, щоденників, відеограм та ін. У обліку відображаються хід роботи і результати дослідження. Зазначені дані потрібні для контролю термінів виконання робіт, уточнення планів завершення їх, стимулювання працівників.

На організаційній стадії здійснюється також робота з створення умов, необхідних для виконання досліджень. При цьому вирішується питання матеріально-технічної бази - забезпечення обчислювальною технікою, інвентарем. Дослідник формує робочу картотеку літературних джерел за профілем теми, що розробляється, а також законодавчих та нормативно-правових актів.

Дослідна стадія наукового процесу складається з двох етапів. На першому вибирають критерії оцінки дослідження, збирають інформацію для обробки її на ЕОМ відповідно до програми і методики дослідження. На другому – провадиться дослідження зібраної інформації, доводять поставлені гіпотези, недоведені відкидають, висувають нові, попередні висновки піддають апробації, коригують щодо показників експериментування та оприлюднюють у спеціальних журналах, газетах, радіопередачах тощо.

Стадія узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження включає в себе узагальнення результатів дослідження у звітах про виконану науково-дослідну роботу (НДР), монографіях, дисертаціях. Результати дослідження обговорюються у наукових колективах організації, яка виконувала наукову роботу, провадяться рецензування і експертиза, вносяться необхідні корективи, доповнення тощо. Після цього провадиться реалізація висновків і пропозицій, які обґрунтовані у виконаній науковій роботі.

Отже, науково-дослідний процес є системним впливом на об'єкт дослідження з метою вивчення, виявлення способів удосконалення і оптимізації його використання у практичній діяльності людей.

Наши рекомендации