Дослідження витрат робочого часу
Більшість завдань, пов'язаних з визначенням трудового вкладу працівників вирішується з допомогою даних, отриманих при дослідженні трудових процесів. Ці дослідження проводяться для визначення структури операцій та витрат робочого часу; раціоналізації прийомів і методів праці; виявлення причин невиконання норм, нераціональних витрат та втрат робочого часу; отримання даних про фактори, що впливають на час виконання окремих елементів операцій; для оцінки якості норм і нормативів; для вирішення інших завдань.
Коли норми встановлюються аналітично-дослідницьким методом, то більшість вихідної інформації одержують через дослідження трудового процесу. Коли норма встановлюється аналітично-розрахунковим методом - уточнюють структуру процесу, перевіряють норми, розраховані за нормативами.
В залежності від мети дослідження встановлюють методи отримання і обробітку інформації. Вибір методів та технічних засобів дослідження повинен забезпечувати мінімум сумарних витрат, що пов'язані з отриманням необхідної інформації.
В дослідженнях трудового процесу найбільшу вагу має вирішення наступних завдань:
· Визначення фактичних витрат часу на виконання елементів операцій (трудових рухів, дій т. ін.);
· Визначення структури витрат часу впродовж зміни чи її частини.
Перше необхідне для вироблення нормативів часу, вибору найбільш раціональних методів праці, встановлення складових норм часу, аналізу якості норм і нормативів. Інше - використовується при розробленні нормативів часу обслуговування робочого місця і підготовчо-завершального часу, оцінці ефективності використання робочого часу, аналізі існуючої організації праці і виробництва.
Треба враховувати, що в замірах часу конкретних елементів операцій виконуваних різними виконавцями можливе неспівпадання замірів - поява варіаційного ряду. Тому для отримання достовірних висновків повинні використовуватися такі методи планування і обробки спостережень, що дозволяють враховувати імовірнісний характер досліджуваних процесів. При цьому є важливим обґрунтування кількості спостережень при мінімальних витратах на отримання відповідної інформації.
Методи досліджень трудових процесів класифікують за:
· Метою дослідження;
· Кількістю спостережуваних об'єктів;
· Способами проведення спостережень;
· Формою фіксування даних спостережень і т.д.
В залежності від мети дослідження, розрізняють наступні методи:
· Хронометраж- служить для аналізу прийомів праці і визначення тривалості повторюваних елементів операцій;
· Фотографія робочого часу- застосовується для встановлення структури витрат робочого часу впродовж зміни чи її частини;
· Фотохронометраж- застосовується для одночасного визначення структури витрат часу і тривалості окремих елементів виробничої операції.
В залежності від завдань дослідження та особливостей трудових процесів існують різні форми і способи проведення хронометражу, фотографії робочого часу, фотохронометражу.
Хронометраж виконують трьома способами:
1. Безперервно (за поточним часом - всі елементи операції досліджуються за порядком їх виконання);
2. Вибірково (застосовують для вивчення окремих елементів операцій незалежно від їх черговості);
3. Циклічно (застосовується для вимірювання елементів операцій з невеликою тривалістю, при неможливості їх точного виміру).
Фотографію робочого часу розрізняють за:
1. Спостережуваними об'єктами (фотографія використання часу працівниками - індивідуальна, групова, самофотографування; фотографія часу роботи обладнання;, фотографія виробничого процесу);
2. Способами проведення і обробки спостережень.
За індивідуальної фотографіїспостерігач визначає використання часу одним працівником робочої зміни або іншого періоду часу.
У тих випадках, коли робота виконується кількома робітниками, зокрема за бригадної організації праці, здійснюється групова фотографія робочого часу.
Самофотографіюздійснює сам працівник, який фіксує величину втрат робочого часу, а також причини їх виникнення. Це сприяє залученню всіх працівників до активної участі у виявленні й усуненні втрат робочого часу.
Фотографія часу використання устаткування– це спостереження за його роботою і перервами в ній з метою одержання даних для обґрунтування затрат часу на обслуговування (одним робітником або кількома).
Фотографія виробничого процесу– це одночасне вивчення затрат робочого часу виконавців, часу використання устаткування і режимів його роботи. Спостереження може виконуватися двома спостерігачами: один спостерігає за робітниками, другий – за устаткуванням, тобто двостороннє спостереження.
Залежно від способу проведення й оброблення спостережень розрізняють два методи проведення фотографії робочого часу: метод безпосередніх замірів і метод миттєвих спостережень.
Метод безпосередніх замірівполягає в безпосередній реєстрації тривалості затрат часу за елементами операції, що спостерігається. За допомогою методу миттєвих спостереженьфіксується стан робочих місць, що спостерігаються. При цьому структура затрат часу установлюється залежно від кількості моментів, коли спостерігалися відповідні стани.
В залежності від мети спостережень використовують секундоміри, телекамери та ін.