Дайте визначення економічного циклу та охарактеризуйте окремі йо­го фази.

Як відомо, період, протягом якого економіка проходить шлях від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення, називається економічним циклом.

Окремі економічні цикли істотно різняться між собою. Незважаючи на всі відмінності, при розгляді структури економічних циклів виділяють два статичних стани і два динамічних періоди, які можна представити окремими послідовними фазами: 1) пік, 2) спад, 3) дно, 4) піднесення.

У процесі циклічних коливань обсягів виробництва економіка послідовно проходить чотири фази.

У піковій фазі циклу спостерігається найбільший рівень виробництва. В цій фазі циклу в економіці досягається повне використання наявних ресурсів і тому виробничі потужності найбільш завантажені, а ціни, як правило, зростають.

За піком настає фаза спаду, яка фіксується за умови скорочення обсягу виробництва тривалістю не менше півроку, більш тривалий період спаду називають депресією. Найвідомішою є Велика депресія 1929—1933 рр. у США, під час якої обсяг виробництва скоротився на третину, ціни знизи­лись на 25 %, а рівень безробіття досяг 24 %.

Депресія 1992-1999 рр. в Україні перевершила Велику депресію за тривалістю у два рази, за глибиною економічного спаду - у півтора рази.

Спад порушує економічне зростання. Всі наступні фази відновлюють його.

Дно, як наступна фаза економічного циклу, відображує найнижчу точку спаду (або депресії) і може мати різну тривалість.

Піднесення - фаза економічного циклу, протягом якої обсяг виробництва спочатку відновлюється до попереднього рівня, а потім перевищує фазу пік попереднього циклу. Під час фази піднесення економічні процеси, притаманні спаду, розгортаються у протилежному напрямі. Підприємства намагаються використати інтенсивні чинники нарощуван­ня виробництва, що підносить економіку у пікову фазу.

Головними ознаками економічних циклів є їхня тривалість і причини виникнення. Виявлені найбільш важливі економічні цикли, рис. 11.5.

Найбільш важливі економічні цикли

Короткострокові (цикли Китчина) тривалістю 3-5 років), основними причинами яких є збурення на фінансових ринках

Середньострокові (цикли Джаглера і Кузнеця) тривалість 10-20 років, джерелом яких є структурні зрушення в економіці та міжгалузеві переливи капіталу

Довгострокові (цикли Кондратьєва) тривалість близько 50 років, що спричинені радикальними змінами в технологічній базі

Рис. 11.5. Найбільш важливі економічні цикли

Циклічні коливання в економіці зумовлюються як зовнішніми (війни, революції, політичні збурення, демографічні вибухи, відкриття нових родовищ корисних копалин, великомасштабні науково-технічні нововведення тощо), так і внутрішніми (нераціональна монетарна політика, нестабільність інвестицій, негнучкість цін і заробітної плати, коливання продуктивності праці, тощо) чинниками.

Економічне зростання є основною складовою економічної динаміки, яка визначає тенденції та траєкторії обсягів виробництва. Основною особливістю є її зростання на основі періодичного чергування збільшення та зменшення обсягів ВВП.

Для економічного зростання характерна циклічність - періоди економічного піднесення чергуються з періодами економічного спаду. Кожен з цих періодів характеризується певними ознаками. Наприклад, у роки економічного спаду зростає безробіття, знижуються, як правило, ціни, зменшуються прибутки підприємств. У роки економічного піднесення все відбувається в протилежному напрямку. Хоча можливі інші комбі­нації основних наслідків розвитку економіки. Незважаючи на тимчасові відхилення та коливання, важливим є те, що в довгостроковому періоді зберігається загальна тенденція до зростання економіки.