Вимоги до структури кваліфікаційної роботи магістра

Кваліфікаційна робота магістра складається з:

1. титульного аркуша,
2. завдання,
3. реферату,
4. змісту,
5. вступу,
6. основної частини,
7. висновків,
8. переліку посилань,
9. додатків.

НАУКОВА СТАТТЯ і ТЕЗИ – ксерокопія опублікованої статті і тез конференції (додається до дипломної роботи в окремому файлі); якщо стаття і тези не опублікована, подається довідка про участь (публікацію).

Відгук наукового керівника дипломної роботи, внутрішня рецензія і зовнішня рецензія незалежного рецензента не підшиваються до дипломної роботи, а вкладаються конверт, підшитий на обороті кваліфікаційної роботи.

Титульний аркуш кваліфікаційної роботи магістра (додаток А) містить: найменування вищого навчального закладу, факультету та випускаючої кафедри; вид і тему роботи; курс, групу, спеціальність, прізвище та ініціали студента; науковий ступінь, учене звання, прізвище та ініціали керівника та рецензента; місто і рік.

Завдання до кваліфікаційної роботи магістра розмішується безпосередньо після титульного аркуша. Завдання видається студенту перед початком переддипломної практики на типовому бланку та заповнюється згідно з прикладом, наведеним у додатку Б.

Структура завдання:

· назва вищого навчального закладу;

· назва факультету;

· назва кафедри;

· рівень вищої освіти;

· спеціальність (шифр і назва).

· прізвище, ім’я по батькові студента;

· тема роботи;

· керівник кваліфікаційної роботи (прізвище, ініціали, науковий ступінь, вчене звання);

· строк подання студентом кваліфікаційної роботи (за два тижні до захисту);

· вихідні дані кваліфікаційної роботи (вказати інформаційні джерела для її написання);

· зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які розробляються);

· перелік графічного матеріалу (вказати наявність і кількість таблиць, рисунків, формул);

· консультанти розділів роботи підписують її (вказуються розділи дипломної роботи та прізвище, ініціали і посада консультанта цих розділів; дата видачі і прийняття завдання);

· календарний план.

Реферат(Додаток В)призначений для початкового ознайомлення з роботою. Рефератмістить: відомості про обсяг записки, кількість малюнків, таблиць, додатків, використаних джерел; текст реферату; перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відобразити: мету роботи, об`єкт дослідження або розробки; шляхи (методи) досягнення мети; отримані результати, їх новизну; основні конструктивні, технологічні і техніко-експлуатаційні показники і характеристики; ступінь впровадження; галузь застосування. Оптимальний обсяг тексту реферату 800-900 знаків.

Перелік ключових слів повинен охарактеризувати зміст розрахунково-пояснювальної записки і мати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку, які написані великими літерами через кому.

Зміст(Додаток Д)включає в себе перелік умовних позначень; вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають назву) розрахунково-пояснювальної записки; висновки; перелік посилань; назву додатків та номера сторінок, на яких міститься початок матеріалу.

Вступ(орієнтовний обсяг 3–5 стор.)відображаєоцінку сучасного стану проблеми, відокремлюючи проблеми, які вирішені та які необхідно вирішувати; актуальність виконання розробки або дослідження; мету роботи, завдання, новизну і галузь використання (Додаток Е). Головне його призначення полягає в тому, щоб дати коротке обґрунтування досліджуваної проблеми, актуальності і стану її розробленості. У вступі вказуються концептуальні складові дипломної роботи в такій послідовності:

Актуальність теми. Обґрунтовується актуальність та доцільність проведення досліджень для розвитку фінансів України. Актуальність теми – це її сучасність, злободенність, соціальна значущість, важливість для теорії і практики при вирішенні конкретних проблем у межах об’єкта і предмета дипломної роботи. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи практики, особливо на користь Україні. Описують, що на цьому етапі зроблено іншими дослідниками для розв’язання проблеми. Після цього окреслюють недостатність вивчення її окремих аспектів та пояснюють, що сприяло її додатковому вивченню.

Доцільно вказати наукові підходи або наукові школи, окремих їх представників, якими вивчались окремі аспекти проблеми. На основі означення того, що саме вивчалося, а що залишилося поза увагою дослідників, можна стверджувати: та частина проблеми, яка становить науковий інтерес дипломника, залишається недостатньо розробленою в економічній науці, а тому може бути покладена в основу цієї кваліфікаційної роботи

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне досягти дипломник у процесі власного дослідження. Мета визначається відповіддю на запитання «Для чого проводиться дослідження?» Формулюючи мету, не слід писати «Вивчення…», «Дослідження…», оскільки ці слова відповідають засобу досягнення мети, а не самій меті. Краще застосувати такі висловлювання: «Виявити…», «Визначити…», «З’ясувати…», «Надати характеристику…», «Довести…».

Завдання дослідження – це покроковий алгоритм досягнення мети. Задачі дослідження відображують загальну послідовність його виконання, фактично основних етапів просування дослідника до мети. Завдання дослідження мають містити як теоретичний, так і практичний аспекти роботи, чітко показувати, що планується зробити (які теоретичні аспекти будуть проаналізовані, які теоретичні підходи будуть порівнюватися, на що буде спрямовано емпіричне дослідження, які рекомендації мають бути розроблені на основі отриманих даних). Задачі дослідження розкривають зміст предмета дослідження і формулюються у вигляді стислих і конкретних тез: «Проаналізувати...», «Описати...», «Обґрунтувати…», «Довести…», «Досягти…», «З’ясувати…», «Охарактеризувати…», «Провести…», «Розкрити…», «Визначити...», «Розробити й апробувати...»).

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, обрану дипломником для вивчення. Об’єкт дослідження спрямований на процес пізнання. В економіці об’єктами можуть виступати економічні процеси чи явища, що вивчаються окремо або комплексно, з урахуванням позитивних і негативних чинників, які впливають на їх перебіг, функціонування тощо. Для вивчення обираються ті процеси або явища, що породжують проблемну ситуацію.

Предмет дослідження – це чітко означений аспект наукового вивчення процесу чи явища в межах об’єкта. Предметом дослідження є найбільш значущі властивості, сторони об’єкта, які підлягають вивченню, тобто те, що найвиразніше відображає цю суперечливість. Предмет дослідження відповідає на запитання «Що саме в об’єкті вивчається?».

Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього має бути спрямована основна увага дипломника, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової роботи.

Методи дослідження – перелік методів і методик, застосованих як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження. Дипломник подає перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в кваліфікаційній роботі мети та вирішення окреслених завдань. Тобто необхідно перерахувати не абстрактно, а в безпосередньому зв’язку із змістом кваліфікаційної роботи, анотаційно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Необхідно також вказати методи опрацювання наукових даних (якісні і кількісні, серед останніх – спеціальні методи математичної статистики).

Використані законодавчо-нормативні та теоретичні джерела (інформаційна база). Наводяться основні закони, нормативні акти, що згадуються в роботі, та автори, які зробили найбільший внесок у розробку досліджуваної проблеми.

Наукова новизна. Викладаються певні відмінності від попередніх досліджень, нові розробки і методики, які здійснені безпосередньо автором.

Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про практичне застосування отриманих результатів.

Апробація роботи. Надається інформація про те, де були викладені результати досліджень кваліфікаційної роботи.

Публікації. Перелік наукових статей, надрукованих з тематики кваліфікаційної роботи.

Остаточне редагування вступної частини доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі. Завдання, об’єкт і предмет дослідження повинні відповідати структурі роботи і затвердженому змісту. Наповнення кожної частини кваліфікаційної роботи визначатися її темою.

Основна частина розрахунково-пояснювальної записки кваліфікаційної роботи магістра (орієнтовний обсяг до 90-100 стор.) повинна містити:

· аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, патентно-інформаційний пошук із зазначенням практично вирішених завдань, недостатності існуючих знань, провідних фірм та провідних вчених і спеціалістів в даній галузі:

· обґрунтування й вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження, та розробку методик досліджень;

· первинні результати дослідження;

· обробку первинних результатів;

· результати дослідно-економічних випробувань (якщо вони проводилися);

· аналіз основних науково-технічних результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності, галузі застосування.

Зміст основної частини може бути скоригований студентом за погодженням наукового керівника відповідно до розробляємої тематики кваліфікаційної роботи магістра.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтування застосованих методів досліджень.

Для чого, щоб кваліфікаційна робота стала логічним продовженням опрацювання конкретного проблемного напрямку дослідження, необхідно до складу основної частини кваліфікаційної роботи включити три обов'язкових розділи: теоретичний, аналітичний та оптимізаційно-прикладний або інформаційно-системний. До складу кожного з зазначених розділів у кваліфікаційної роботи бажано включити по три підрозділи обсягом 10-12 сторінок. Питання використання інформаційних систем і технологій у фінансовій сфері можуть розглядатись як поряд з аналітичним і оптимізаційно-прикладним матеріалом кваліфікаційної роботи, але формування окремого четвертого розділу обов`язково.

Між розділами повинен бути органічний внутрішній зв'язок, матеріал у середині розділів повинен викладатися в чіткій логічній послідовності. Кожен розділ закінчується короткими висновками (які виділяються словами «Висновки до розділу 1 (2) (3)). Назви розділів повинні бути гранично короткими, чіткими, точно відбивати їхній основний зміст і не можуть повторювати назва магістерської роботи .

Загальна характеристика теоретичного розділу. Теоретичне дослідження вирішуваного в роботі завдання (рекомендується огляд значної кількості літературних джерел з обов'язковим посиланням на них).

Зазвичай у першому розділі висвітлюються результати теоретичного аналізу обраної теми кваліфікаційної роботи з позицій сучасних здобутків економічної науки. Якщо за темою кваліфікаційної роботи існують різні позиції вчених чи відомості про різні шляхи практичного вирішення цієї проблеми, то дипломник має визначити своє ставлення, сформулювати свою позицію, обґрунтувати свою точку зору, що може збігатися з чиєюсь думкою, а може бути оригінальною. У цьому випадку обґрунтування має бути розгорнутим, базуватися на теоретичній основі, з практичним підтвердженням. Основне призначення першого розділу – визначення теоретичних і методологічних засад вирішення обраної проблеми та розкриття її змісту відповідно до завдань і плану. Унаслідок теоретичного аналізу літератури має бути чітко визначений зміст основних понять, що відображають сутність досліджуваного економічного явища, критерії (показники) та чинники його функціонування й розвитку, за можливості – розроблено теоретичну модель досліджуваного явища. Перший розділ є підґрунтям для емпіричної частини дослідження і завершується стислими висновками (1–1,5 с.) за досліджуваними питаннями.

Загальна характеристика розділу 2. Аналіз діяльності об'єкта дослідження відповідно до теми роботи (з застосуванням комп'ютерних методів розрахунків та побудови графіків і діаграм).

Завдання, які повинні вирішуватися в розділі 2. Аналіз узагальнюючих показників діяльності об'єкта дослідження. Дослідження стану, конкретного напрямку діяльності установи, що обрано темою. Виявлення недоліків визначеної теми роботи сфери діяльності об'єкта дослідження. Необхідно проаналізувати зібраний матеріал та оформити його у вигляді таблиць, графіків, діаграм тощо. У процесі роботи над другим розділом також необхідно виявити фактори, що впливають на стан досліджуваного феномену.

Другий розділ є підґрунтям для розробки шляхів оптимізації подолання проблеми і завершується стислими висновками (1–1,5 с.) за аналізом результатів дослідження

Загальна характеристика розділу 3. Оптимізація (вдосконалення) діяльності об'єкта дослідження на основі розробки пропозицій з практичного вирішення проблеми (розроблені заходи мають базуватися на теоретичних дослідженнях, аналізі діяльності установи, логічно обґрунтовуватися та підкріплюватися відповідними розрахунками).

Завдання, які повинні вирішуватися в розділі 3. Розробка організаційно-економічних заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи об'єкта дослідження. Окреслення шляхів удосконалення конкретної сфери діяльності установи. Надання пропозицій з підвищення ефективності використання ресурсів на досліджуваному об'єкті. Впровадження новітніх методів вирішення існуючих в установі проблем. Обґрунтування та розрахунки соціально-економічної ефективності розроблених заходів. Визначення перспектив створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій у фінансовій сфері. Викладення основних задач та вимог до систем захисту фінансової інформації.

Бажано, щоб розроблені заходи було обґрунтовано математичними розрахунками і доповнено передбачуваними (можливими) соціально- економічними наслідками, що будуть виявлятися внаслідок реалізації цих пропозицій, рекомендацій, заходів тощо. Глибина розробки пропозицій, рекомендацій характеризує рівень підготовленості студента до самостійної професійної діяльності. Висновки третього розділу (1–1,5 с.) в кваліфікаційній роботі представляють найбільшу цінність у прикладному аспекті досліджуваної проблеми.

Висновки (орієнтовний обсяг 5 стор.) (Додаток Ж) розпочинають з нової сторінки. У загальних висновках підводяться підсумки дипломної роботи, тому тут не подаються ні нові фактичні дані, ні нові теоретичні положення, про які не йшлося у розділах. Вкрай важливо простежити, щоб на всі питання, сформульовані у вступі, та задачах дипломної роботи було дано відповідь у висновках.

З нового аркуша наводитьсясписок використаних джерел. У відповідних місцях у тексті роботи посилання слід наводити за порядковим номером згідно переліку у квадратних дужках. Джерела розташовують в алфавітному порядку. Приклад оформлення списку використаних джерел наведено у додатку З.

Список використаних у магістерській роботі джерел має становити не менше 70 найменувань.

До додатків включають матеріал допоміжного або другорядного характеру.

До додатківдоцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:

· проміжні математичні доведення, формули й розрахунки;

· таблиці допоміжних цифрових даних;

· інструкції і методики, опис алгоритмів вирішення задач на ПЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи;

· ілюстрації допоміжного характеру.

Усі додатки позначаються літерами за українською абеткою.