Визначення оптимальних обсягів випуску фірми за досконалої конкуренції. Граничний підхід.

Розглянемо, як конкурентна фірма буде вибирати рівень виробництва у короткостроковому періоді, коли конкурентна фірма має незмінне обладнання, шляхом порівняння граничного доходу з граничними витратами.

Припустимо, що за певного обсягу виробництва граничний доход перевищує граничні витрати, тобто: MR > MC.У цьому випадку збільшення обсягу виробництва на одиницю спричиняє збільшення доходу на MR та збільшення витрат на МС. Оскільки граничний доход перевищує граничні витрати, то збільшення виробництва на одиницю сприятиме збільшенню прибутку. Отже, при перевищенні граничним доходом граничних витрат фірма має стимул до збільшення обсягу виробництва.

Аналогічні міркування для випадку MR < MC дають підстави вважати, що фірма буде мати стимул до скорочення виробництва. Лише у випадку, коли MR = MC збільшення або зменшення виробництва на одиницю не поліпшує показників фірми щодо її прибутку.Таким чином, найбільший зиск фірма буде мати, коли граничний доход дорівнює граничним витратам: MR = MC

Дане правило має кілька характерних особливостей:

– Правило можна застосовувати лише за умови, що фірма віддає перевагу виробництву, а не його закриттю. У разі закриття виробництва потрібні додаткові порівняння середніх змінних витрат і граничного доходу.

– Застосування правила не обмежується лише умовами конкурентного ринку. Його можна застосувати також для аналізу інших структур ринку.

– Для конкурентного ринку можна застосовувати особливий випадок цього правила: Р = МС, оскільки за досконалої конкуренції MR = P

За досконалої конкуренції фірма буде максимізувати прибуток або мінімізувати збитки, якщо встановить рівень виробництва, при якому:

Р = МС

Прибуток можна розрахувати по формулі: p = ТR – TС, де: p – прибуток, ТR – валовий доход, TС – валові витрати.

Оскільки валовий доход дорівнює добутку ціни продукції (P) на сумарний випуск продукції (Q): TR = P×Q, а валові витрати можна розрахувати як добуток середніх валових витрат (ATC) на сумарний випуск продукції (Q): TC = ATC×Q, то формула прибутку має вигляд: p = P×Q – ATC×Q ®

p = Q×(P – ATC)

З формули витікає, що фірма буде мати прибуток і вирішувати завдання максимізації прибутку, лише коли ціна на продукцію буде перевищувати середні валові витрати (його мінімальне значення): P > ATC_min

На мал. 5.4 наведено графічне визначення обсягу виробництва фірмою шляхом порівняння граничного доходу і граничних витрат.Якщо лінія граничного доходу перетинає криву середніх валових витрат, то фірма вирішує проблему максимізації прибутку. Його максимальний розмір досягається у точці перетину кривих MRіMC: (Q₀) Прибуток фірми – площа тонованого прямокутника (мал. 5.4,а). У цьому випадку ціна на одиницю продукції перевищує мінімальне значення середніх валових витрат (AТC)

Мал. 5.4. Визначення обсягу виробництва конкурентною фірмою.

Якщо лінія граничного доходу проходить нижче ніж крива середніх валових витрат, але перетинає криву середніх змінних витрат, то, обираючи певний обсяг виробництва, фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Вони будуть найменшими у точці перетину кривих MRіMC: (Q₁). Їхній розмір також можна визначити через площу тонованого прямокутника (мал..5.4,б). У цьому випадку ціна на одиницю продукції перевищує мінімальне значення середніх змінних витрат (AVC).Якщо лінія граничного доходу не перетинатиме криву середніх змінних витрат, тобто розташована нижче AVC, то для фірми доцільніше відмовитися від виробництва та концентрувати увагу на пошуку шляхів усунення постійних витрат, які у цій ситуації будуть дорівнювати збиткам. У цьому випадку ціна на одиницю продукції менше мінімального значення середніх змінних витрат (AVC).Таким чином:

– Умовою того, що фірма буде працювати у короткостроковому періоді є: P > AVC_min – ціна повинна бути вищою ніж мінімальне значення середніх змінних витрат.

– Умовою того, що фірма буде мати і максимізувати прибуток у короткостроковому періоді є: P > AТC_min – ціна повинна перевищувати мінімальне значення середніх валових витрат.

– Умова беззбитковості конкурентної фірми досягається, якщо виробляється обсяг продукції, для якого ціна дорівнює мінімальному значенню середніх валових витрат: P = AТC_min.

– Точка закриття фірми-конкурента – це точка, в якій ціна дорівнює мінімальному значенню середніх змінних витрат: P = AVC_min

– Конкурентна фірма не буде продовжувати виробництво, якщо ціна на продукцію фірми опуститься нижче мінімального значення її середніх змінних витрат: P < AVC_min.