Ринок позичкового капіталу. Процент. Сутність і види кредиту
|
Основні види цінних паперів:
Акція – це емісійний, безстроковий цінний папір, що засвідчує відносини співволодіння і надає власнику права на: отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивіденду; участь в управління товариством; частину майна в разі ліквідації товариства.
Дохід на акцію може включати такі складові: дивіденд (частина прибутку товариства; залежить від наявності та обсягу прибутку, рішення зібрання акціонерів щодо розподілу прибутку та кількості акцій у володінні особи); приріст курсової вартості (результат спекулятивного піднесення на ринку або реального приросту активів емітента; отримання потребує продажу акції).
Облігація – строковий борговий цінний папір, що засвідчує відносини позики між власником і емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути номінальну вартість у визначений термін (погасити) й виплатити дохід.
Дохід на облігацію найчастіше отримується у вигляді відсотка (купона) і не залежить від результатів господарської діяльності емітента.
Ринок цінних паперів– це сукупність економічних відносин між учасниками з приводу випуску та обертання цінних паперів.
Поняття часто ототожнюється з фондовим ринком, утім відмінність існує: на фондовому ринку розміщуються та обертаються лише фондові цінні папери (є інструментами утворення грошових фондів), і не обертаються комерційні (векселі, чеки).
Учасники фондового ринку поділяються на: основні (інвестор – покупець цінних паперів, суб’єкт попиту; емітент – суб’єкт пропозиції) і професійні (надають послуги у сфері розміщення та обліку цінних паперів і прав за ними).
Інфраструктуру фондового ринку утворюють: клірингові системи, системи обліку прав (реєстратори, депозитарії), платіжні системи (банки), рейтингові агенції, брокери, дилери.
Функції ринку цінних паперів:
1) Акумуляційна – мобілізація вільних коштів для інвестицій
2) Перерозподільча – перерозподіл коштів, власності між сферами діяльності, населенням, підприємствами, державою
3) Організаційна – створення умов для трансформації тимчасово віль-них коштів на капітал
4) Регулятивна – формування оптимальної структури виробництва
5) Інформаційна – дозволяє судити про тенденції розвитку економіки; орієнтири розміщення капіталів
6) Ціноутворення – формування і рух цін на цінні папери
7) Стимулююча – мотивує учасників ринку
8) Страхування ризиків – через укладення строкових контрактів (ф’ючерсних, опціонів тощо).