Зміщення кривої виробничих можливостей під впливом факторів
3.1.1. Виробництво товару А збільшилось у 3 рази. (Графік №2).
| Товар | K | L | M | N | W |
| A | |||||
| B |
3.1.2. Виробництво товару В збільшилося у 2 рази. (Графік №3).
| Товар | K | L | M | N | W |
| A | |||||
| B |
3.1.3. Виробництво товару А збільшилось у 1,5 рази, одночасно зі збільшенням виробництва товару В у 2,5 рази. (Графік №4).
| Товар | K | L | M | N | W |
| А | |||||
| В | 312,5 | 137,5 |
Визначення залежності ціни та валового доходу від обсягу виробництва
4.1. Графік №5 – "Графік функції попиту споживачів на продукцію фірми".
4.1.1. Фірма, що прагне раціоналізувати виробництво та максимізувати прибутки від реалізації власної продукції не може встановлювати ціну на свою продукцію вище графіка попиту, оскільки в такому випадку об`єм продукції, на яку є попит буде нульовим, що суперечить головній меті фірми – максимізації прибутку.
4.2. Цінова еластичність попиту - це міра реагування величини попиту на товар, на зміну його ціни за інших незмінних умов. Отже, цінова еластичність (Еd) - це відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни.
Отже, визначимо еластичність попиту споживачів на продукцію фірми Х, стосовно кожного можливого змінювання ціни.
Для спрощення розрахунків використовуємо виведену формулу визначення коефіцієнта еластичності:
Еd=(Зміна кількості / (Сума об'ємів/2)) / (Зміна ціни/Сума цін/2))
Ed 1 = (50/(150/2))/(20/(420/2))=7
Ed 2 = (50/(250/2))/(20/(380/2))=3,8
Ed 3 = (50/(350/2))/(20/(340/2))=2,43
Ed 4 = (50/(450/2))/(20/(300/2))=1,67
Ed 5 = (50/(550/2))/(20/(260/2))=1,18
Ed 6 = (50/(650/2))/(20/(220/2))=0,85
Ed 7 = (50/(750/2))/(20/(180/2))=0,6
Таблиця І
| Об'єм товару А, на який є попит (од.): | Ціна за 1 виріб (грн.) | Коефіцієнт Еластичності (Ed) |
| - | ||
| 3,8 | ||
| 2,43 | ||
| 1,67 | ||
| 1,18 | ||
| 0,85 | ||
| 0,6 |
Нахил кривої попиту взаємопов`язаний з еластичністю попиту на товар – тобто чим більша еластичність попиту, тим більшим є нахил кривої.
4.3. Розрахунок валового доходу.
де Р - ціна за одиницю продукції при кожному об'ємі випуску.
V - кількість (об'єм) продукції.
ВД 1 = 50*220 = 11000 (грн.)
ВД 2 = 100*200 = 20000 (грн.)
ВД 3 = 150*180 = 27000 (грн.)
ВД 4 = 200*160 = 32000 (грн.)
ВД 5 = 250*140 = 35000 (грн.)
ВД 6 = 300*120 = 36000 (грн.)
ВД 7 = 350*100 = 35000 (грн.)
ВД 8 = 400*80 = 32000 (грн.)
4.4. Розрахунок граничного доходу.
ГД1 = 20000 – 11000 = 9000 (грн.)
ГД 2 = 27000 – 20000 = 7000 (грн.)
ГД 3 = 32000 – 27000 = 5000 (грн.)
ГД 4 = 35000 – 32000 = 3000 (грн.)
ГД 5 = 36000 – 35000 = 1000 (грн.)
ГД 6 = 35000 – 36000 = - 1000 (грн.)
ГД 7 = 32000 – 35000 = - 3000 (грн.)
Отримані результати розрахунків заносимо в таблицю II.
Таблиця ІІ
| Об'єм товару А | Ціна за 1 виріб (грн..) | Валовий доход (грн..) | Граничний доход (грн..) |
| -/- | |||
Продовження Таблиці ІІ
| - 1000 | |||
| - 3000 |
4.5. Графік №6 – "Графік залежності валового доходу від об’єму виробництва".
Аналізуючи отриманий графік, можна зробити висновок, що валовий дохід підприємства взаємопов`язаний з ціною та еластичністю.
Ріст ціни на товар, що виготовляє фірма, призводить до збільшення валового доходу даної фірми, в той же час - із збільшенням ціни на товар, попит на нього зменшується і еластичність переходить в нееластичність.
Визначення чисельності робітників, доходу, який отримує фірма
Завдяки 1 робітнику, середньої заробітної плати та витрат на робочу силу