Трудові права громадян України на працевлаштування за кордоном.

(Радчук О.П.)

На сьогоднішній день розроблено законодавство про можливість виїзду громадян України за кордон з метою працевлаштування, укладено цілу низку дво- та багатосторонніх угод, що регулюють ці питання. Необхідно розглянути правові засади діяльності посередницьких структур в Україні, які безпосередньо «вербують»громадян України для роботи за кордоном. Роль консульських установ України у питаннях захисту прав українських працівників-мігрантів, Зміст трудових угод, що укладають наші громадяни з працедавцями. Необхідно вивчити судову практику окремих країн та міжнародних судових установ щодо позовів українських працівників-мігрантів до

П л а н

1. Законодавство України про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України.
2. Угоди України з іншими державами щодо регулювання праці працівників-мігрантів.
3. Практика діяльності посередницьких структур в Україні щодо вербування наших громадян на роботу за кордон.
4. Судова та арбітражна практика щодо вирішення трудових спорів громадян України за кордоном.

Нормативні акти та література:

1. Міжнародне приватне право: науково-практичний коментар Закону України /Довгерт А.С., Кисіль В.І., Серьогін О.Ю., Калакура А.Я. та ін. / За ред. Довгерта А.С., 2008.— 352 cтр.
2. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. // Офіційний вісник України.- 2005.-N 29.- Ст. 1694; Відомості Верховної Ради України.- 2005.- N 32.- Ст. 422.
3. Міжнароджне приватне право: Навч. посібник / За ред. В. П. Жушмана та І.А Шуміло– Харків, 2011. — 320 с.
4. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січ. 1993 року, укладена в рамках Співдружності Незалежних Держав // www. rada.gov.ua
5. Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 р.
6. Болотіна Н.Б. Чанишева Г. І.Трудове право України, . К., 2007.

Міжнародний цивільний процес

(Білоусов Є.М.)

Міжнародний цивільний процес — це певна сукупність питань процесуального характеру, пов'язаних із захистом прав іноземних фізичних і юридичних осіб в судових та арбітражних установах (як національних, так і міжнародних). Слід пам’ятати, що термін «міжнародний цивільний процес» має умовний характер, що свідчить про відсутність існування системи спеціальних міжнародних судових інституцій, які розглядали б спори у сфері МПрП. Це означає, що міжнародний цивільний процес є частиною національного цивільного процесу, що об’єднує процесуальні норми, які регулюють питання правозастосовної діяльності відповідних органів держави за умови наявності у відносинах іноземного елементу. Особливу увагу слід звертати на предмет цієї сфери правового регулювання, до якої пропонується відносити: питання підсудності цивільних справ з іноземним елементом, цивільну процесуальну правосуб’єктність, правила встановлення змісту норм іноземного законодавства, що підлягають застосуванню, виконання доручень іноземних органів, визнання й виконання іноземних судових рішень, питання надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах.

План.

1. Поняття міжнародного цивільного процесу.

2. Поняття міжнародної підсудності. Види міжнародної підсудності.

3. Процесуальне становище іноземних фізичних та юридичних осіб в цивільному судочинстві.

4. Виконання іноземних судових доручень.

5. Визнання та виконання рішень іноземних судів. Екзекватура.

6. Міжнародна правова допомога та її види.

Література

1. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005//Офіційний вісник України. - 2005.-N 29.- Ст. 1694; Відомості Верховної Ради України. - 2005.- N 32.- Ст. 422.

2. Цивільний процесуальний кодекс України// Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 40-41,42. Ст. 492

3. Господарський процесуальний кодекс України// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 6. Ст. 56

4. «Конвенція про привілеї та імунітети ООН» (1946 р.).

5. «Конвенція про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН» (1947 р.) у

6. «Гаазька конвенція з питань цивільного процесу» (1954 р.).

7. «Гаазька конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» (1965 р.).

8. «Гаазька конвенція про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах» (1970 р.).

9. «Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» (м. Мінськ, 1993 р.).

10. «Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» (1992 р.).

11. Богуславский М. М. Международное частное право: Учебник / М.М. Богуславский.- 5-е изд., перераб. и доп.-М.: Юристъ, 2005.-604 с.

12. Медведев И.А. Международное частное право и нотариальная деятельность. — М.: Волтерс Клувер. — 2005. — 272 с.

13. Міжнародне приватне право: науково-практичний коментар Закону України /Довгерт А.С., Кисіль В.І., Серьогін О.Ю., Калакура А.Я. та ін. / За ред. Довгерта А.С., 2008.— 352 cтр.

14. Міжнародне приватне право: підруч. для студ.вищ.навч.закл./за ред.проф. В.П.Жушмана та доц. І.А.Шуміло. – Х.:Право, 2012. – 320с.

15. Міжнародне судочинство/ за заг. ред. Ю.С. Шемчушенко. – Київ: Юридична думка, 2009. – 206с.

16. Міжнародний цивільний процес України: Навчальний посібник. Практикум / [Фурса С.Я., Притика Ю. Д., Кармаза О. О. та ін.] / За ред. Фурси СЯ. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2010.- 328 с.

17. Черняк Ю. В. Інститут підсудності в міжнародному приватному пра­ві країн Європейського Союзу та України: Автореф. дис. на здоб, наук, ступеня канд. юрид. наук за спец. 12.00.03 - цив. право і цив. процес; сімейн. право; міжнар. приват, право / Черняк Юлія Валеріївна.- К., 2006.-20 с.

18. Чубарєв В. Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник / В.Л. Чубарєв.-К: Атіка, 2008.-608 с.

19. Фединяк Г. С. Міжнародне приватне право: Підручник / Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк. - 4-те вид. (перероб. і доп.) - К.: Атіка, 2009.-500 с.