Точки зору на кількість і зміст принципів маркетингу
У літературі з маркетингу
Зав¢ялов П.С. вважає, що основні принципи маркетингу – це:
- Орієнтація на споживача.
- Комплексність.
- Гнучкість і адаптивність.
- Концентрація зусиль.
- Націленість на перспективу.
- Поєднання адаптивності з впливом на споживача.
- Програмно-цільовий підхід.
Кретов І.І. стверджує, що основними принципами маркетингу що випливають з його сутності є наступні:
1. Націленість на кінцевий практичний результат виробничо-збутової діяльності підприємства.
2. Орієнтація підприємства на довгострокові результати ринкової діяльності.
3. Застосування у поєднанні і взаємозв'язку тактики і стратегії активного пристосування виробництва до вимог актуальних і потенційних споживачів при одночасному цілеспрямованому і активному впливі на них.
Зав¢ялов П.С., Демидов В.Є. підкреслюють, що з сутності маркетингу випливають основні принципи:
1. Націленість на досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутової діяльності. Ефективна реалізація товару на ринку (зовнішньому ринку) в наміченій кількості означає, по суті, оволодіння його певною часткою у відповідності з довгостроковою метою, наміченою підприємством.
2. Концентрацію дослідних, виробничих і збутових зусиль на вирішальних напрямках маркетингової діяльності.
3. Спрямування підприємства не на сьогочасний, а на довгостроковий результат маркетингової роботи. Це вимагає особливої уваги до прогнозних досліджень, розробки на основі їхніх результатів товарів ринкової новизни, що забезпечують високоприбуткову господарську діяльність.
4. Застосування в єдності і взаємозв'язку стратегії і тактики активного пристосування до вимог потенційних покупців з одночасним цілеспрямованим впливом на них.
Продовження додатку Б
Баркан Д.І.акцентує увагу на наступних принципах маркетингу:
1. Споживач - король, а ми - його вірні піддані, і наша задача в тому, щоб шанобливо і з можливо більшими для короля зручностями допомогти йому зробити вибір.
2. Треба намагатися виробляти те, що можна продати, а не прагнути продавати те, що можна виробити. Ідея принципу проста: на ринку фірма повинна орієнтуватися передусім на потреби споживача і лише у другу чергу озиратися на можливості своєї технології.
3. Інженери створюють продукцію, а маркетологи створюють товари. При цьому потрібно завжди пам'ятати, що одна і та ж продукція одночасно може бути уособленням інженерної мрії і кошмаром для відділу збуту.
4. Споживача потрібно запитувати не про те, який товар йому потрібен, а про те, в чому його проблеми сьогодні і які задачі він має намір вирішувати за допомогою ваших товарів завтра.
5. Хто забуває про конкурентів, того завтра забуде ринок.
6. Прогнозуйте зміни зовнішнього середовища та їх вплив на ваш ринок і ваші товари.
7. Найруйнівніше - ефективно робити те, що робити взагалі не треба.
8. Хороший дизайн - хороший бізнес.
9. Ніхто не хоче платити за низьку якість. Ніхто не буде платити за зайву якість.
10. Хто заощаджує на системах збуту, той заощаджує на виживанні і процвітанні фірми.
11. Даремні витрати - це витрати на недостатню рекламу.
12. Немає сервісу - немає успіху.
13. Рішення про купівлю - рішення людини: «замкни» весь маркетинг на покупця і процес вироблення цього рішення.
14. Маркетинг - загальнофірмове діло.
15. Маркетинг - для фірми, а не фірма - для маркетингу.
Гаркавенко С.С.наголошує, що до основних принципів маркетингу можна віднести:
1. Орієнтованість на споживача, його потреби і вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів та послуг а засобів вирішення проблем споживачів.
2. Гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього.
Продовження додатку Б
3. Комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових заходів, а комплекс маркетингу, поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначених цілей.
4. Спрямованість на довгострокову перспективу розвитку фірми.
Багієв Л.Г., Тарасевич М.Т., Анн Х.Називають одинадцять принципів маркетингу:
1. Виробляти тільки те, що необхідно споживачу.
2. Виходити на ринок не з пропозицією товарів і послуг, а із засобами вирішення проблем споживачів.
3. Організовувати виробництво товарів після дослідження потреб і попиту.
4. Концентрувати зусилля на досягненні кінцевого результату виробничо-експортної діяльності.
5. Застосовувати програмно-цільовий метод і комплексний підхід для досягнення поставлених цілей, що передбачає формування маркетингових програм на основі використання комплексу маркетингових засобів, їх поєднання, а не окремі маркетингові дії, оскільки тільки взяті у взаємозв’язку і взаємообумовленості засоби маркетингу можуть забезпечити синергетичний ефект.
6. Застосовувати тактику і стратегію активного пристосування виробництва товарів до вимог ринку з одночасним цілеспрямованим впливом на нього з метою охоплення маркетингом усіх ланок у ланцюгу просування товару до споживача.
7. Орієнтувати діяльність підприємства у цілому і маркетингової служби не на сьогоденний результат, а на довгострокову перспективу ефективних комунікацій на основі здійснення стратегічного планування і прогнозування поведінки товарів на ринку.
8. Враховувати соціальний і економічний фактори виробництва і розподілу товарів на усіх стадіях їх життєвого циклу.
9. Пам’ятати про первинність ринку (але не протиставляти його) у відношенні до планів організацій і галузей.
10. Дотримуватись взаємодії та міжгалузевої координації планів з метою збалансованості попиту та пропозиції.
11. Прагнути до активності, наступу, у певних ситуаціях до агресивності у процесі пошуку і формування конкурентних переваг та іміджу фірми або товарів на ринку.
Продовження додатку Б
Войчак А.В.виділяє вісім принципів маркетингу:
1. Оптимальне використання в управлінні централізованих та децентралізованих засад, тобто постійний пошук і реалізація резервів, підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності через залучення до творчої роботи всіх працівників фірм.
2. Науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, тобто систематичний аналіз, використання програмно-цільового методу управління, маркетингових досліджень, а також зворотнього зв’язку.
3. Вільний вибір мети і стратегії функціонування і розвитку, концентрація всіх зусиль на вирішальних напрямках діяльності.
4. Відкритість до споживача, його побажань і потреб, активне пристосування і одночасно цілеспрямований вплив на них.
5. Спрямованість на кінцевий результат виробничо-збутової діяльності а також на довготривалу перспективу розвитку фірми.
6. Комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає визначення цілі відповідно до ресурсів і можливостей фірм.
7. Активна політика, яка полягає в наступальній стратегії розвитку фірми щодо нововведень, виробництва і ринку, випереджання конкурентів.
8. Гнучкість у досягненні поставленої мети через швидке пристосування до зміни умов навколишнього середовища.
Додаток В