Використання природних факторів у лікувальному туризмі
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
з дисципліни “РЕКРЕАЦІЙНО-СПОРТИВНА РОБОТА”
для студентів 5 курсу спеціальності “Фізичне виховання”
модуль№2
Розробила:
доцент Грибовська І.Б.
Використання природних факторів у лікувальному туризмі
Значна увага в лікувальному туризмі приділяється загартуванню організму шляхом використання природних факторів: сонця, повітря, води.
Встановлено, що вплив сонячної радіації на організм проявляється по-різ-ному при одноразовому та тривалому її використанні з метою загартування. Дозо-ване сонячне випромінювання підвищує стійкість організму до інфекцій, покращує обмінні процеси, сприяє ліквідації залишкових запальних процесів. Спостереження Інституту курортології і фізіотерапії свідчать, що в людей, які відпочивали влітку й систематично приймали сонячні ванни, працездатність у наступні місяці зберігалася довше, ніж у тих, хто не використав цей засіб оздоровлення. Але непомірковані сонячні ванни можуть призводити до сонячних опіків і провокувати серйозні захворювання.
У літній час навіть за 30 хвилин сонячного випромінювання наше тіло отримує 264 ккал тепла (достатньо, щоб закип'ятити самовар). В умовах туристичного походу, при значному збільшенні теплопродукції тіла, створюються умови для перегріву, особливо в горах. Тому влітку в горах у денний час слід утримуватись від переходів під прямими сонячними променями. Тіло необхідно захищати одягом, на голову одягати світлий капелюх, обов'язкові сонцезахисні окуляри. Сонячні ванни можна приймати лише вранці і ввечері тривалістю 15-20 хв. При переходах рівниною сонячні ванни приймаються на великих привалах за рекомендованими методиками. При температурі повітря +150 С тривалість ванн повинна дорівнювати 15 хв, при +200 С − 30 хв, при +250 С − 45 хв. В останні роки все більше вчених пропонують тривалість сонячних ванн не більше 30-45хв навіть для здорових людей молодого віку. Найбільш доступними засобами загар-тування є повітряні ванни, які проводяться в походах як під час руху, так і на привалах. У туристичному поході необхідно вчасно міняти одяг, враховуючи його вітрозахисні властивості, теплоту, а також інтенсивність фізичного наванта-ження та погоду. Під час руху середнім кроком по рівнині у тиху погоду можна зняти сорочку лише при температурі повітря +180-200 С, а при швидкому кроці або при підйомі вгору − при температурі +160 С та вище. При високій вологості повітря, яка збільшує втрату тепла організмом, також слід починати повітряні ванни із +200 С. Тривалість повітряних ванн за умов тихої, похмурої погоди запропонована В.Н.Сергєєвим і наведена в таблиці 3
Таблиця 3
Максимальна тривалість повітряних ванн (хв)
| Умови проведення походу | |||
| Умови проведення походу | Температура повітря | ||
| 200С | 250С | 260С і вище | |
| На привалі в стані спокою | не обмежується | ||
| Ходьба по рівнині | не обмежується | ||
| Підйом угору (150) | не обмежується | ||
| Підйом угору (300) | не обмежується |
Повітряні ванни за умов високої температури та великої вологості важко переносяться навіть досвідченими загартованими рекреантами. Прийом ванн у таких умовах зупиняється.
Рекомендовано застосовувати повітряні ванни під час привалів у плавках або купальнику в тіні або повітряні напівванни роздягаючись до пояса.
У туристичних походах влітку можна купатися, якщо є відповідні водоймища і немає проти показів. Ця процедура має дивну властивість “змивати” втому, значно посилюючи відновлювальні реакції організму. Тривалість купань повинна диференціюватися залежно від віку, загартованості та маси тіла (худі люди охолоджуються значно швидше повних). Фізично загартованим особам молодого та середнього віку можна починати купатися у воді температурою +150С, а дітям та особам з ослабленим здоров’ям − не нижче +180 С.
Керівник походу доручає найбільш досвідченому і фізично міцному рекреанту попередньо обстежити місце купання й виділити рятівника-чергового. Не допускається пірнання з берега. Не можна купатися до появи гусячої шкіри та посиніння губ. Якщо це відбулося, то слід зігрітися за допомогою підстрибувань, бігу чи інших інтенсивних фізичних вправ.
Існує науково обґрунтоване дозування морських купань. Вони проводяться у 3-х режимах: 1-ий (слабкого впливу) − морські купання дозволяються при температурі води+200 С; 2-ий (поміркованого впливу) − при температурі +180 С; 3-ій (інтенсивного впливу) − при температурі води +160С. Залежно від температури змінюється час перебування у воді. Витиратися після купання у морі не обов’язково, щоб тривала хімічна дія морської води через подразнення нервових закінчень шкіри розчиненими морськими солями.