Функції фінансів підприємств та принципи їх організації.

(Боднарчук)

У економічній літературі виділяють дві ключові функції фінансів підприємств:
розподільчу: контрольну (функція нагромадження стосується фінансів України). Розподільча функція проявляється в тому, що за допомогою фінансів реалізуються послідовності розподілу національного доходу (НД). Адже перш ніж розпочнеться розподіл на індивідуальне споживання, створюються резервний фонд, фонди розвитку виробництва, покриваються втрати. Завдяки пій функції забезпечується кількісне співвідношення між різними фондами. Це означає, що при розподілі НД важливе значення мас не тільки послідовність відокремлення його частин, але її дотримання пропорцій на макро- і мікрорівнях економіки. Помилки і прорахунки в розумінні закономірностей пропорційного розподілу національного доходу на кожному рівні і кожному етапі розвитку держави можуть призвести до негативних наслідків у розвитку економіки.

Завдяки розподільчій функції забезпечується оптимальне поєднання різних інтересів

Україні (загальнодержавних, колективних, особистих) і створюються стимули дія ефективного господарювання.

Контрольна функція перебуває в тісному зв'язку і взаємообумовленості з розподільчою функцією. Якщо існують закономірності розподілу національного доходу, то й існує механізм інформування про результати дотримання цих закономірностей та контролю за дотриманням цих закономірностей. Фінансовий контроль - це перевірка спеціально уповноваженими органами форм і змісту фінансових відносин та порядку здійснення фінансово-господарської діяльності. Фінансовий контроль може бути державний, незалежний (у формі аудиту), внутрішньогосподарський, який проводиться бухгалтерією, фінансовим відділом у формі:

рахункової перевірки;

тематичної перевірки;

економічного аналізу.

Аудит - це незалежний платний фінансовий контроль, а також система надання платних послуг з удосконалення фінансово-господарської діяльності. Аудит здійснюють аудиторські фірми чи окремі самостійні аудитори, які мають ліцензію. Значна кількість фінансової інформації та звітності підприємств відповіддю до існуючих нормативних документів завіряється аудиторами.

Залежно від часу здійснення фінансовий контроль ділиться на попередній, поточний і наступний. Попередній контроль проводиться до здійснення фінансово-господарських операцій; поточний - під час фінансових і господарських операцій; наступний після здійснення операцій і покликаний виявити ті порушення, які виникли і не були встановлені під час попереднього і поточного контролю. Принципи організації фінансів підприємств.

Взаємодія на ринку виробника і споживача - є відносини між виробником конкретного товару і особою, що має попит на цей товар.

Обмін платоспроможного попиту на товар представляє з себе обмін попиту на гроші.

Для всієї системи ринкових відносин характерними є принципи організації, що створюють самовоспроизвідну систему, що не тільки забезпечує їй стійкість, але і умови для розвитку та вдосконалення.

Основні принципи організації фінансів підприємств.

1). Принцип повної самостійності. Самостійність у використанні власних і приравненних до них коштів, завдяки чому забезпечується необхідна маневреність ресурсів, яка в свою чергу дозволяє концентрувати фінансові ресурси на потрібних напрямах господарської та інших видів діяльності підприємства.

2). Відповідальність за результати господарської діяльності. Фінансовий результат на підприємстві є якісним показником діяльності як керівництва підприємства, так і всього колективу підприємства. Відповідальність виникає також і з приводу всіх тих ризиків, які приймає на себе підприємство в умовах ринку.

3). Фінансове планування. Фінансове планування визначає напрямки руху грошових потоків на найближче майбутнє і на перспективу, передбачає отримання і напрямки використання грошових коштів. Завдяки фінансовому плануванню забезпечується планування фінансового результату.

4). Цей принцип як обов'язкова умова передбачає формування фінансових резервів для будь-якого підприємства. Фінансові резерви забезпечують стійку виробничу діяльність в умовах можливих коливань ринкової кон'юнктури, ризиків і т.д. Якщо підприємство створює в достатньому і необхідному розмірі фінансові резерви, то це забезпечує підприємству відповідний позитивний імідж на ринку.

5). Фінансова дисципліна. Підприємство повинне своєчасно і повно забезпечувати виконання фінансових зобов'язань перед партнерами, банківськими інститутами, органами влади і різноманітними фондами (бюджетними або позабюджетними), перед своїми працівниками і т.д.

6). Самоокупність підприємства. Підприємство повинно забезпечувати покриття своїх витрат за рахунок результатів своєї власної виробничої діяльності, тим самим забезпечується відновлюванність виробництва та кругообіг ресурсів підприємства.

7). Розподіл коштів, що беруть участь в обслуговуванні обороту підприємства, на власні та позикові. (Короткострокові банківські кредити - джерело позикових коштів.)

8). Розмежування основної і інвестиційної діяльності підприємства.

1.Склад грошових фондів і доходів підприємств, порядок їх утворення і використання в умовах ринку. (Велиган Р)

1.Склад грошових фондів і доходів підприємств, порядок їх утворення і використання в умовах ринку.

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств. Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60-70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел. Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку і звітності включали:

1. виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

2. виручку від іншої реалізації;

3. доходи від фінансових інвестицій;

4. доходи від інших позареалізаційних операцій.

Доходи від цієї діяльності мають значну питому вагу у вхідних грошових потоках підприємств і є мірою розвитку ринкової інфраструктури, особливо фінансового ринку. Ці доходи зростатимуть. Доходи від фінансових операцій справляють прямий, безпосередній вплив на формування загального прибутку.

Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають.

· Доходи від основної (операційної) діяльності - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

· Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

· Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

· Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

· Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

3. Джерела формування та напрями використання коштів неприбуткових організацій. (Гонтар)

Неприбуткова організація - це юридична особа, що утворюється без мети отримання прибутку для забезпечення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, сприяння виконанню функцій держави або місцевого самоврядування, розвитку громадянського суспільства та реалізації прав і свобод громадян.

Види неприбуткових організацій:

- публічного права

- неприбуткові організації приватного права (суспільнокорисні та приватнокорисні).

Неприбуткові організації публічного права - державні та комунальні організації, що створені розпорядчим способом органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування відповідно на державній чи комунальній власності (власності Автономної Республіки Крим), утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів і діяльність яких спрямована на забезпечення виконання функцій держави чи органів місцевого самоврядування.

Майно, в тому числі кошти, державних та комунальних організацій можуть використовуватися лише за напрямками видатків, передбачених затвердженим у встановленому порядку кошторисом організації.

Кошти, одержані державними та комунальними організаціями за здійснення в установленому порядку функцій держави чи місцевого самоврядування, зараховуються відповідно до Державного бюджету України чи до відповідних місцевих бюджетів.

Суспільнокорисні організації - неприбуткові організації приватного права, що засновані на приватній власності чи іншій формі власності і діяльність яких спрямована на забезпечення реалізації прав і свобод громадян, розвитку громадянського суспільства, сприяння виконанню функцій держави та органів місцевого самоврядування.

До суспільнокорисних організацій належать політичні партії, громадські організації, релігійні та благодійні організації тощо. До таких організацій можуть належати приватні заклади у сфері культури, мистецтва, науки, освіти, охорони здоров’я, навколишнього середовища, надання соціальних послуг та підтримки соціально вразливих груп населення, торгово-промислові палати, фондові та товарні біржі, інші організації, утворені юридичними та фізичними особами, діяльність яких носить суспільнокорисний характер.

Майно, в тому числі кошти, суспільнокорисних організацій не може розподілятись прямо чи опосередковано між її засновниками, членами, учасниками, посадовими і пов’язаними з ними особами за винятком оплати їх праці.

Приватнокорисні організації - неприбуткові організації приватного права, що засновані на приватній власності і діяльність яких спрямована на забезпечення законних економічних інтересів членів (учасників) організації.

До приватнокорисних організацій належать пенсійні фонди, кредитні спілки, споживчі кооперативи, житлово-будівельні кооперативи, товариства співвласників квартир та інші організації, діяльність яких спрямована на забезпечення законних економічних інтересів членів (учасників) організації.

Майно приватнокорисних організацій, в тому числі передане їм засновниками, не може розподілятись прямо чи опосередковано між її засновниками, членами (учасниками), посадовими і пов’язаними з ними особами, за винятком оплати їх праці.

Джерелами формування майна неприбуткової організації є:

- майно, надане засновником (засновниками) організації;

- бюджетні кошти;

- обов’язкові членські внески та обов’язкові внески учасників;

- безповоротна фінансова допомога та безоплатно надані товари, роботи, послуги;

- майно, набуте внаслідок фінансово-господарської діяльності, в тому числі пасивні доходи, діяльності, пов’язаної із наданням послуг, внаслідок виконання повноважень щодо посвідчення фактів, підтвердження рівня освіти, кваліфікації, стану здоров’я, наявності спеціальних прав, передбачених законом чи на підставі закону, підтвердження відповідності товарів, робіт послуг встановленим вимогам тощо.

Неприбуткова організація здійснює фінансово-господарську діяльність відповідно до цілей її утворення та в межах її цивільної правоздатності.

У випадку перевищення за результатами звітного періоду обсягу коштів та іншого майна, майнових прав (у грошовому виразі), набутих внаслідок фінансово-господарської діяльності неприбуткової організації, від обсягу її надходжень за той же період із коштів бюджетів, у вигляді коштів та іншого майна, майнових прав (у грошовому виразі), наданого організації засновником (засновниками) організації, у вигляді членських внесків, внесків учасників, а також безповоротної фінансової допомоги чи допомоги товарами, роботами, послугами (за їх ринковою вартістю), що надані безоплатно, обсяг перевищення оподатковується на загальних підставах. Для окремих форм неприбуткових організацій законом можуть встановлюватися інші особливості оподаткування.

Майно неприбуткової організації може бути передано суб’єктам підприємницької діяльності лише в тимчасове користування на компенсаційній основі, за виключенням внесення майна до статутного фонду господарського товариства чи наділення майном іншого суб’єкта підприємницької діяльності.

Компенсація за користування майном неприбуткової організації не може бути нижчою за звичайну ціну, крім випадків, коли майно надається в користування іншим неприбутковим організаціям.

Неприбуткові організації можуть займатись окремими видами діяльності лише на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) відповідно до законодавства.

Законом або статутом (положенням) неприбуткової організації можуть бути встановлені інші обмеження щодо здійснення нею фінансово-господарської діяльності або її окремих видів.