Сутність та структура платіжного балансу
Платіжний баланс —це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів. Якщо надходження платежів перевищує видатки, платіжний баланс вважають активним (таким, що має позитивне сальдо); у протилежному випадку – пасивним (таким, що має від’ємне сальдо). За економічним змістом розрізняють баланс на певну дату і за певний період.Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів та надходжень, які із дня на день постійно змінюються. Стан платіжного балансу визначає попит і пропозицію національної й іноземної валюти в цей момент і він є одним із факторів формування валютного курсу. Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників при здійсненні за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв’язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві. В платіжному балансі використовується принцип подвійного запису, кожна операція має дві сторони – дебет і кредит. У відповідності з цією обліковою системою загальна сума на дебеті повинна завжди бути рівною загальній сумі на кредиті. Кредит – це відплив за кордон вартостей, за які мають надійти платежі у певну країну (збільшення пасивів, зменшення активів) (приносять іноземну валюту). Дебет - це приплив вартостей із-за кордону до даної країни, за які її резиденти мають платити за кордон (збільшення активів, зменшення зобов’язань) (пов’язані з витратами іноземної валюти).
Структура платіжного балансу:
· Торговельний баланс
· Баланс послуг та некомерційних платежів
· Баланс руху капіталів і кредитів
Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту.
Економічний зміст активу чи дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її положення в світовому господарстві, характеру її зв’язків із партнерами та загальної економічної політики.
Баланс послуг та некомерційних платежіввключає:
· платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо;
· за прийнятими у світовій статистиці правилами у розділ “Послуги” входять, як не дивно, виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу;
· за методикою МВФ показують односторонні перекази :
- державні операції – субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;
- приватні перекази – перекази іноземних робітників, фахівців, родичів на батьківщину.
Три перелічені вище групи операцій – послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази – називають невидимими операціями на противагу експорту та імпорту реальних цінностей (товарів).
Баланс руху капіталів і кредитів –виражає співвідношення вивозу та ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.
За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії:
· міжнародний рух підприємницького капіталу;
· міжнародний рух позикового капіталу.
Міжнародний рух підприємницького капіталу включає:
· Вивіз капіталу:
§ Прямі інвестиції за рубіж, проведені національними фірмами.
§ Придбання національними інвесторами зарубіжних акцій та облігацій.
§ Придбання національними резидентами банківських депозитів в зарубіжних банках.
· Приток капіталу :
§ Прямі інвестиції в економіку країни, що здійснюються зарубіжними фірмами.
§ Придбання зарубіжними інвесторами акцій та облігацій іншої країни.
§ Придбання нерезидентами депозитів банків країни.
Міжнародний рух позикового капіталу включає:
· Довго- і середньострокові операції – це державні та приватні запозичення і кредити, які надаються на термін понад один рік.
· Короткострокові операції - включають міжнародні кредити терміном до одного року; поточні рахунки національних банків у закордонних банках (авуари); переміщення грошового капіталу між банками.