Сутність валютного курсу та його види
Під валютою слід розуміти будь-який товар, здатний виконувати функцію засобу обміну в міжнародних розрахунках. У вужчому розумінні - це наявна частина грошової маси, яка переходить з рук у руки в формі грошових банкнот і монет.
Валюта забезпечує зв'язок і взаємодію національного та світового господарства.Залежно від статусу валюта поділяється на національну, іноземну, міжнародну (регіональну).Національна валюта - це встановлений законом платіжний засіб даної країни.Так, валюта України - це:а) грошові знаки у вигляді банкнот, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України; вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти на рахунках, у внесках банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;б) платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.Національна валюта є основою національної валютної системи.Іноземна валюта - це грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і які використовуються в міжнародних розрахунках.Види:Що коливається — вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції і заснований на використанні ринкового механізму.Плаваючий — різновид валютного курсу, що коливається, зумовлюючий використання механізму валютного регулювання. Так, для обмеження різких коливань курсів національних валют, що викликають несприятливі наслідки валютно-фінансових та економічних відносин, країни, що увійшли в Європейську валютну систему, ввели в практику узгодження відносних меж взаємних коливань валютного курсу.Фіксований - офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, засноване на визначеннях в законодавчому порядку валютних паритетах. Він допускає закріплення змісту національних грошових одиниць безпосередньо в золоті або доларах США при строгому обмеженні коливань ринкових курсів валют в межах одного відсотка.
Основні характеристики та структурні принципи організації Генуезької валютної системи
Генуезька світова валютна система (1922 р.) – юридично оформлена міждержавною угодою на Генуезькій міжнародній економічній конференції у 1922 р.
Принципи : основа – золото і девізи (іноземні валюти для міжнародних розрахунків); збережені золоті паритети;відновлений режим валютних курсів, що вільно коливаються; валютне регулювання здійснювалось у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій та нарад.
Світовий регулятор - Міжкраїнові конференції, наради
Друга світова валютна система юридично була оформлена в 1922 р. міждержавною умовою Генуезької міжнародної економічної конференції. В її основу було покладено золотодевізннй стандарт, що грунтувався на золоті та провідних валютах, які конвертувалися в золото. До головних принципів функціонування Генуезької валютної системи належали такі:основою системи виступали золото та девізи (іноземні валюти). На золотодевізному стандарті грунтувалися грошові системи 30 країн. Міжнародними платіжно-резервними засобами почали використовуватися національні кредитні гроші. Але в міжвоєнний період статус резервної валюти не був офіційно закріплений за жодною валютою;зооті паритети були збережені. Конверсія валют у золото почала здійснюватися не лише безпосередньо, а й опосередковано, через іноземні валюти;діяв режим плаваючих валютних курсів;валютне регулювання здійснювалось у формі міжнародних конференцій, нарад.