Сутність комерційної діяльності підприємства

Комерційна робота підприємства являє собою велику сферу оперативно-організаційної діяльності торгових організацій і підприємств, яка спрямована на здійснення процесів купівлі-продажутоварів для задоволення попиту населення й одержання прибутку.

Сутність комерційної діяльності полягає в організаційно комерційних процесів і операцій спрямованих на забезпечення системи товарно-грошового обміну і управління цими процесами.

Комерційний процес це послідовне виконання операцій які забезпечують організаційні, економічні, соціальні, правові аспекти товарно-грошового обміну.

Комерційні операції це сукупність прийомів і способів направлених на забезпечення функціонування системи товарно-грошового обміну.

Виділяють три класи операцій:

IОсновні які безпосередньо забезпечують процес обміну і зміні вартості, а також перехід права власності.

IIОсобливі які обумовлюють реалізацію окремих стадій товарно-грошового обміну.

IIIДопоміжні які обумовлюють комерційні операції і комерційний процес у цілому.

На моєму підприємстві виділяється особлива операція яка обумовлює реалізацію окремих стадій товарно-грошового обміну. Операції з купівлі-продажу або обміну товарами в матеріально-речовинній формі; операції з купівлі-продажу або обміну науково-технічними знаннями (у формі торгівлі патентами, ліцензіями; операції з купівлі-продажу або обміну науково-технічними послугами (консалтинг, інжиніринг).

Існують такі процеси на підприємстві:

1) Вивчення прогнозування купівельного попиту

2) Вивчення та виявлення потреби населення в товарах і послугах

3) Виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товару

4) Планування і організація раціональних господарських зв'язків з постачальниками товарів

5) Планування, організація, технологія проведення оптової закупівлі у різних постачальників

6) Планування організація і технологія оптового і роздрібного продажу товарів, умови пропозиції, якості обслуговування

7) Планування та проведення рекламної діяльності збуту товарів та реалізації

8) Планування і формування асортименту пропонованих послуг

Завданнями комерційної служби є:

1) Вивчення стану та тенденції розвитку ринку транспортних послуг.

2) Вибір цільових секторів ринку певної сфери діяльності підприємства, участь у розробці загальноринкових підприємства.

3) Участь у виробленні тарифній політиці та визначення тарифів підприємства.

4) Стимулювання попиту на послуги підприємства.

5) Укладання договорів із споживачами.

6) Комерційне забезпечення виконання укладених договорів.

7) Аналіз результатів комерційної діяльності підприємства.

Вивчення ринку ведеться комерційною службою підприємства в наступних напрямках:

-Збір інформації про вантажовласника та транспортних споживачів, вивчення характеру і тенденції зміни попиту на різних послуг,споживачів, виявлення областей незадовільного попиту, складної потенційної частки підприємства, виявлення потенційних, вивчення особливостей окремих вантажовідправників;

-Збір даних про підприємства конкурентів і аналіз їх діяльності це виявлення сильних і слабких сторін у підприємстві конкурентів вивчення тарифів та якості послуг конкуруючими підприємствами;

-Вивчення можливостей співпраці з іншими транспортними підприємствами при обслуговуванні споживачами і аналіз доцільності покупки послуг інших підприємств і навпаки виконання власними силами послуг які купувалися в інших підприємств;

-Вивчення нововведених в дію законодавчих актів ін нормативних матеріалів вимоги яких можуть обмежити комерційну діяльність підприємства або навпаки створення можливих для її розвитку

Вибір цільових секторів ринку тобто тих споживчих товарів і послуг на яких підприємства готові зосередити свої зусилля здійснити за підтримки економічної служби з підготовки загальноринковою програми підприємства, в залежності від розміру спеціалізації така програма може розроблятися на період від 1-5 років

Участь у тарифній політиці і тарифів підприємства повинен бути достатньо високим і досить прийнятним підприємства зазвичай визначають вартість послуг для кожного закону. Тому розробка тарифів являє собою самостійну і досить складну сферу комерційної діяльності.

Стимулювання попиту на послуги підприємства постійно проводиться комерційна робота спрямована на отримання додаткових замовлень від вже наявних для залучення нових. Стимулювання попиту включає рекламну діяльність особисті контакти з споживачами і проведення акції поліпшують імідж підприємства.

Укладання договорівявляє собою діяльність по визначення юридичного закріплення умови угод між підприємством споживачем його послуг. Для вантажного автотранспорту характерно обслуговування споживачів як і на основі довгострокових договорів від декількох місяців до року, так і за разовими замовленнями.

Комерційне забезпечення виконання укладання договорів для:виконання товарно-транспортної орієнтації, виконання взаєморозрахунку, з вантажовласниками та іншими учасниками транспортного процесу розгляд

взаємних комерційних претензій виникають між учасниками транспортного процесу розгляд позовів подаються в суді.

Аналіз результату комерційної діяльності може проводитися в залежності від спеціалізації та обсягів діяльності підприємства щотижневого, щомісячного, результати аналізу користування керівництвом підприємства для планування оперативних факторів організації комерційних підприємств.

Планування- це розробка і встановлення керівництвом підприємства системи кількісних і якісних показників його розвитку, що визначають темпи, пропорції та тенденції розвитку даного підприємства як у поточному періоді, так і на перспективу. Планування, адміністративне управління та контроль за діяльністю підприємства у зарубіжній практиці визначають одним поняттям - «менеджмент».

Існує кілька методів планування:

1) балансовий;

2) розрахунково-аналітичний;

3) економіко-математичні;

4) графоаналітичний;

5) програмно-цільові.

Балансовий метод планування забезпечує встановлення зв'язків між потребами в ресурсах і джерелах їх покриття, а також між розділами плану. Наприклад, балансовий метод пов'язує виробничу програму з виробничою потужністю підприємства, трудомісткість виробничої програми з чисельністю працюючих. На підприємстві складаються баланси виробничої потужності, робочого часу, матеріал, енергетичний, фінансовий та ін

Розрахунково-аналітичний метод використовується для розрахунку показників плану, аналізу їх динаміки і факторів, що забезпечують необхідний кількісний рівень показників. У рамках цього методу визначається базисний рівень основних показників плану та їх зміни в плановому періоді за рахунок впливу основних факторів, розраховуються індекси зміни планових показників порівняно з базисним рівнем.

Економіко-математичні методи дозволяють розробити економічні моделі, що відображають залежність кількісних параметрів (показників) від впливу основних факторів, підготувати кілька варіантів плану і вибрати оптимальний.

Графоаналітичний метод дає можливість зобразити результати економічного аналізу графічними засобами. За допомогою графіків виявляється кількісна залежність між сполученими показниками, наприклад між темпами зміни фондовіддачі, фондоозброєності і продуктивності праці. Мережеві графіки є різновидом графоаналітичних методів. З їх допомогою моделюється паралельне виконання робіт у просторі та часі по складних об'єктах, наприклад, реконструкція цеху, розробка й освоєння нової техніки та ін.

Програмно-цільові методи дозволяють складати план у вигляді програми, тобто комплексу завдань і заходів, об'єднаних однією метою і приурочених до певних термінів. На основі ранжирування цілей (генеральна мета - стратегічні й тактичні цілі - програми робіт) складається граф типу «дерево цілей» - вихідна база для формування системи показників програми і оргструктури управління нею.

За строками розрізняють наступні види планування:

- перспективне;

- поточне;

- оперативно-виробниче.

Перспективне планування грунтується на прогнозуванні, інакше його називають стратегічним плануванням. З його допомогою прогнозуються перспективна потреба в нових видах продукції, товарна та збутова стратегія підприємства по різним ринкам збуту і т.д. Перспективне планування традиційно поділяється на довгострокове (10-15 років) і середньострокове (5 років), або п'ятирічне.

В даний час ряд підприємств розробляє довгострокові плани строком на 5 років, середньострокові на 2-3 роки.

Поточне (річне) планування здійснюється в розрізі п'ятирічного плану і уточнює його показники. Показники річного планування різняться в залежності від об'єкта і підрозділяються на заводські, цехові, бригадні.

Оперативно-виробниче планування уточнює завдання поточного річного плану на більш короткі відрізки часу (місяць, декада, зміна, година) і по окремим виробничим підрозділам: цех - дільниця - бригада - робоче місце. Такий план служить засобом забезпечення ритмічного випуску продукції та рівномірної роботи підприємства і доводить планове завдання до безпосередніх виконавців - робітників. Оперативно-виробниче планування підрозділяється на міжцехових, внутрішньо-цехове і диспетчеризація. Завершальним етапом заводського оперативно-виробничого планування є змінно-добове планування.