Тематика запитань до заліку

1. Розкрийте організаційну структуру науки в Україні. Які існують форми підготовки науково-педагогічних кадрів в Україні?

2. Визначте пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Які наукові дослідження фінансуються в Україні в першу чергу?

3. Розкрийте основні види науково-дослідної роботи студентів. Дайте характеристику навчально-дослідної роботи студентів.

4. Визначте завдання та основні характеристики науково-дослідної роботи студентів. У чому, на Вашу думку, відмінність науково-дослідної роботи студентів від навчально-дослідної роботи?

5. Розтлумачте поняття «методології» та «методики» наукового дослідження. У чому, на Вашу думку, їх різниця?

6. Розкрийте поняття наукового методу та визначте його основні риси. Які існують підходи щодо класифікації методів дослідження? Проаналізуйте їх.

7. Охарактеризуйте методи теоретичного дослідження.

8. Охарактеризуйте методи емпіричного дослідження.

9. Охарактеризуйте та проаналізуйте сферу застосування загальнонаукових методів у вашому науковому дослідженні (у якому розділі, з якою метою).

10. Охарактеризуйте та опишіть можливі варіанти застосування у Вашому науковому дослідженні спеціальних методів дослідження (у якому розділі, з якою метою).

11. Охарактеризуйте та опишіть можливі варіанти застосування у Вашому науковому дослідженні економічних методів дослідження (у якому розділі, з якою метою).

12. Розкрийте підходи щодо класифікації напряму наукового дослідження. Що є структурними одиницями наукового напряму?

13. Охарактеризуйте основні етапи проведення наукових досліджень.

14. Розкрийте основні складові економічної ефективності наукових досліджень.

15. Розкрийте та проаналізуйте програму соціально-економічного дослідження: поняття, функції і структура. В чому функціональна відмінність розділів програми?

16. Поняття і види конкретного соціально-економічного дослідження.

17. Охарактеризуйте методологічний розділ програми наукового дослідження: формулювання проблем, теми й мети, визначення об’єкта й предмета дослідження, висунення й перевірка гіпотез дослідження, формулювання завдань дослідження.

18. Охарактеризуйте методичний розділ програми наукового дослідження: робочий план (календарний план), вибірка показників, методів дослідження, логіка інструментарію наукового дослідження, опис процедур опрацювання та аналізу даних.

19. Охарактеризуйте основні види науково-технічної інформації з позиції вашого наукового пошуку.

20. Охарактеризуйте пошук наукової інформації.

21. Охарактеризуйте методи пошуку і збору наукової інформації. Яким чином здійснюється аналіз та інтерпретація наукової інформації?

22. Розкрийте способи організації роботи з науковою літературою.

23. Розкрийте правила складання бібліографічного опису для списків літератури та джерел (книга одного чи кількох авторів, багатотомних видань, складової частини документа (газети, журналу, статті, розділу, параграфа, рецензії), електронних ресурсів, архівних джерел, дисертацій) та розташування бібліографічних описів у списку літератури.

24. Розкрийте правила наведення цитат і бібліографічних посилань у текстах наукових та навчальних робіт.

25. Розкрийте правила скорочень, таблиць, формул, виділень у текстах наукових та навчальних робіт.

26. Назвіть основні види наукових публікацій. Дайте характеристику навчальний реферат як форму наукової роботи.

27. Назвіть основні види наукових публікацій. Охарактеризуйте наукову статтю як форму наукової роботи.

28. Назвіть основні види наукових публікацій. Охарактеризуйте наукову доповідь як форму наукової роботи.

29. Назвіть основні види наукових публікацій. Охарактеризуйте тези наукової доповіді як форму наукової роботи.

30. Охарактеризуйте дипломну роботу як кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студентів: структура та основні етапи.

31. Розкрийте та деталізуйте послідовність виконання магістерської роботи.

32. Підготовка до захисту та захист курсової роботи: основні складові підготовки роботи та складові процедури захисту.

33. Розкрийте методику підготовки та оформлення публікацій. Які зустрічаються типові помилки при підготовці публікацій і доповідей?

34. Як здійснюється керівництво й рецензування кваліфікаційної роботи?

35. Розкрийте та проаналізуйте типові помилки в написанні та оформленні кваліфікаційної роботи.

ГЛОСАРІЙ

Аксіома — це вихідне положення в науці, незаперечна істина, цілком очевидне твердження.

Аналіз — метод дослідження, який полягає в розкладі цілого на його складові частини (компонентний аналіз).

Аналогія — метод наукового пізнання, в результаті якого встановлюється схожість двох або декількох нетотожних явищ (процесів) в ознаках або відношеннях.

Анотація — це стисла бібліографічна довідка, короткі відомості про книгу, статтю, монографію, дипломну чи курсову роботу.

Валідність — це обґрунтованість і адекватність дослідного інструментарію (анкети, тести тощо).

Верифікація — це перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом зіставлення їх з об’єктом дослідження, даними відчуття та експерименту, повторюваність результату дослідження.

Вибірка — група людей, на якій проводять дослідження. На противагу В. генеральною сукупністю називають групу людей, на яких розповсюджуються результати дослідження. В. є частиною генеральної сукупності.

Гіпотеза — науково обґрунтоване, досить вірогідне передбачення, що однак вимагає спеціального доведення для свого остаточного ствердження як теоретичного положення. Г. перевіряється на істинність в експериментальному або емпіричному дослідженні.

Гістограма — спеціальне графічне зображення розподілу ряду дискретних величин у вибірці. Це сукупність розміщених поряд один з одним і витягнутих вгору прямокутників або прямокутних у перетині стовпців, висота яких пропорційна частоті кожного значення змінної у вибірці.

Дедукція — метод, заснований на умовисновках від загального до часткового.

Екстраполяційний експеримент — функція експерименту, що санкціонує поширення результатів, які одержані на одному класі об'єктів, на інші.

Експлікація оцінки — формулювання оцінки експериментом в мисленнєвому образі, а потім у вербальній та символічній формі.

Емпіричне наукове дослідження — дослідження, що побудоване на фіксації, аналізі та узагальненні даних, що одержані в результаті дослідного (емпіричного) вивчення об'єкта.

Закон — внутрішній суттєвий зв'язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток.

Залежні змінні — змінні величини, котрі в науковому експерименті і в його гіпотезах розглядаються як можливий наслідок дії факторів.

Збірник — наукове видання, яке складається із окремих статей різних авторів, що присвячені одному напряму, але з різних його галузей (економіка, педагогіка тощо).

Звіт — форма підведення підсумків дослідження. Включає у себе опис усіх розділів програми дослідження, виклад використаних в ній теоретичного і методологічного апарату, опис і пояснення отриманих даних. Це самостійний вид наукової роботи, яку друкують повністю або зі скороченнями.

Змінні — соціальні явища і процеси, які можуть бути представлені у вигляді змінної величини та описані математичними засобами.

Зміст поняття — сукупність ознак, що виділяються даним поняттям у тих класах об'єктів, до яких воно відноситься.

Змінна величина — величина, значення якої не залишаються постійними та змінюються від досвіду. Змінна величина може набувати різних значень.

Ідеалізація — метод наукового пізнання, в результаті якого мисленнєво конструюються об'єкти, що не існують у реальності.

Індукція — метод, заснований на умовисновках від часткового до загального.

Інтерв'ю — метод дослідження, що передбачає особисту розмову дослідника з досліджуваним. Під час цієї розмови дослідник ставить досліджуваному ряд запитань, за результатами яких робить необхідні для дослідження висновки.

Категорія — форма логічного мислення, узагальнене поняття, що розкриває внутрішні, суттєві сторони та відносини досліджуваних предметів і явищ.

Контент-аналіз — це якісно-кількісний аналіз змісту сукупності текстового матеріалу.

Контрольна група — група досліджуваних, з якою порівнюють результати, отримані під час дослідження в експериментальній групі.

Концепція (д.) — система поглядів на будь-що, головна думка при визначенні мети та завдань дослідження.

Концептуальність — це визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова.

Кореляційний аналіз — метод математико-статистичного аналізу, поєднаний з визначенням та вивченням коефіцієнтів кореляції між перемінними.

Критерій Фішера — математико-статистичний критерій, за допомогою якого можна судити про подібності і відмінності в дисперсіях випадкових величин.

Мета дослідження — це комплекс результатів, що необхідно одержати в процесі наукового пошуку.

Метод наукового дослідження — це впорядкована система, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним та практичним матеріалом у визначеній послідовності.

Метод екстраполяції — розповсюдження певних закономірностей або тенденцій об'єкту, що вивчається на певному часовому інтервалі, на інший інтервал. Основна функція М. е. — прогностична.

Метод зовнішньої експертної оцінки — метод, який спирається на думки людей-експертів, які компетентні в проблемі і здатні дати явищу достовірні, об'єктивні оцінки. М. з. е. о. передбачає вивчення і узагальнення думок всіх експертів, які висловились щодо даного явища.

Метод порівняння вибіркових даних — методи математичної статистики, що передбачають аналіз, узагальнення і порівняння між собою даних, отриманих на масиві деякої вибірки досліджуваних або кількох різних вибірках.

Методичний план дослідження — план, що організовує методичний інструментарій дослідження: методи збору, обробки та аналізу інформації.

Методологія — а) система загальних теоретичних принципів вирішення наукових питань, б) М. — це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища; в) М. — особлива галузь знань, покликана детально розробляти методи дослідження для конкретних наук; г) М. — філософське вчення про методи пізнання і перетворення дійсності, застосування принципів світогляду до процесу пізнання, до духовної творчості взагалі і до практики; д) М. — система методів, використовуваних у певній науці.

Мода (в математичній статистиці) — числове значення досліджуваної ознаки, яка найчастіше зустрічається у визначеній виборці.

Монографія – це наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному або кільком авторам.

Надійність інформації — міра незалежності інформації від випадкових факторів.

Наукова ідея — інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робиться висновок.

Наукова концепція — система поглядів, теоретичних положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною головною ідеєю.

Незалежні змінні — ті змінні, що в експерименті розглядаються як можливість причини змін залежних змінних.

Нульова гіпотеза — поняття, яке використовують у зв'язку з перевіркою статистичних гіпотез і статистичної залежності. Нульова гіпотеза передбачає, що немає залежності між досліджуваними змінними.

Об'єкт пізнання — певна сукупність об'єктивних властивостей, зв'язків та відношень, що включені в процес пізнання й існують незалежно від суб'єкта пізнання.

Обсяг поняття — клас або класи об'єктів, явищ, до яких відносяться або які включають в себе дане поняття.

Опитування — це метод збору первинної вербальної інформації, що базується на безпосередній (інтерв'ю) або опосередкованій (анкета) взаємодії між дослідником і опитуваним (респондентом).

Пілотажне дослідження — попереднє дослідження деякої проблеми, яке спрямоване на перевірку правильності задуманого експерименту, його мети, гіпотез і методик, плану і програми. У П. д. уточнюють деталі майбутнього експерименту, тому таке дослідження іноді називають пробним.

Польове дослідження — дослідження, яке проводять з метою збору основного матеріалу на об'єкті. При цьому передбачається дотримання інструкцій, розроблених на стадії пілотажних досліджень.

Поняття — це узагальнена форма відображення суттєвих й необхідних ознак предметів та явищ, а також взаємозв'язків.

Порівняння — це встановлення схожості або відмінності кількох явищ (процесів, подій, предметів) в цілому або окремих його ознаках.

Предмет дослідження — сторона об'єкта дослідження, яку в даному випадку вивчають. Наприклад, об'єктом дослідження можуть бути доходи і видатки місцевих бюджетів, а предметом дослідження — економічні відносини пов’язані з формуванням доходів місцевих бюджетів, забезпеченням їх виконання.

Предмет пізнання — поняття, в якому виражаються й фіксуються ті зв'язки, властивості, відношення й закони розвитку об'єкта вивчення, які вже включені в наукове пізнання й виражені в певних логічних формах. П. п. формується суб'єктом пізнання і визначає перш за все межі вивчення об'єкта.

Препринт – це наукове видання з матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу у світ видання, в якому вони мають бути розміщені.

Проблема — це форма та засіб наукового пізнання, в яких поєднуються два змістовні елементи: знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття.

Проблема дослідження — це питання, на яке в науці немає відповіді. У структурному відношенні п. – це система, яка має центральне питання і додаткові відповіді, щоб його вирішити. На основі проблеми формулюється тема дослідження.

Прогнозування — процес обробки науково - обґрунтованих суджень про можливі стани об'єкта в майбутньому та про альтернативні шляхи і терміни їх досягнення.

Ранжування — розміщення зібраних фактів (об'єктів, подій тощо) у певній послідовності (зростання або спадання зафіксованих показників), визначення місця в цьому ряду досліджуваних об'єктів.

Регресивний аналіз — метод математичної статистики, що дозволяє звести велику кількість окремих залежностей між окремими значеннями змінних до їх неперервної лінійної залежності. У результаті Р. а. отримують пряму лінію, яка найкращим чином ілюструє загальний характер залежності між змінними величинами, що вивчаються.

Реферат — коротке викладення сукупності ідей, що містяться у тому чи іншому тексті або у кількох тестах і книгах, статтях, доповідях тощо.

Синтез — це метод дослідження, який полягає в поєднанні окремих елементів, частин в єдине ціле (структурний аналіз).

Система — певним чином організований об'єкт, що складається з множини більш чи менш стійких елементів, пов'язаних один з одним. Створення, функціонування та розвиток С. підпорядковується особливим законам, що не зводяться та не виводяться із законів функціонування окремих елементів або окремих зв'язків між ними.

Спостереження наукове — це система фіксації і реєстрації об'єктивних властивостей та зв'язків об'єкта, що вивчається і перебуває у природних умовах наукового експерименту.

Стандартизоване спостереження — спостереження, яке проводять з науковою метою за поведінкою людей, і передбачає наявність конкретної схеми спостереження, в якій відображається те, що потрібно спостерігати, яким чином вести спостереження та представляти його результати.

Тези — це розгорнуті висновки із вступною частиною, що пояснює й обґрунтовує дану наукову працю.

Теза – це положення, що коротко і чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимось.

Тема дослідження — це найменування назва того аспекту проблеми, який вимагає дослідження.

Теорія — вчення, системи ідей, поглядів, положень, тверджень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища.

Теорія ймовірності — розділ сучасної математики, що розглядає випадкові величини, а також закони, що характеризують множини і відношення випадкових величин.

Факторний аналіз — процедура або метод математичної статистики, побудований на аналізі кореляції випадкових величин і спрямований на те, щоб виявляти групи випадкових величин, спільно корелюючих одина з одною. Математично-статистична основа виявлених таким чином кореляцій називається фактором.

Шкалування — присвоєння балів або інших цифрових (умовних) показників досліджуваним об'єктам чи їхнім характеристикам.