При визначенні динаміки РЕОК використано таку методику

1. Визначення ваги країн основних торгівельних партнерів України, показники яких використовуються при визначенні РЕОК. У 1996-2011 роках до десятки країн, з якими Україна мала найбільший товарообіг. належать Росія, Німеччина, Китай, Польща, Туреччина, Білорусь, США, Італія, Угорщина та Казахстан.

Визначено частку кожної з країн у загальному обсязі товарообігу з Україною. Згідно з отриманими даними на ці країни припадало від 55% у 2003 році до 68% у 1996 році загального товарообороту. В тому числі частка Росії становила від 23% у 2008 році до 45% у 1996 році.

Проте, оскільки більша частина товарообігу з Росією припадає на імпорт газу та інші товари, ціни на які не залежать від динаміки внутрішніх цін, вагу Росії та Казахстану у загальному товарообороті зменшено на 80%.

Водночас, на відповідну величину збільшено вагу США як країни емітента валюти, що переважно використовується при зовнішньоторговельних розрахунках.

Після цього було визначено частку товарообороту - з урахуванням коригувань для Росії, Казахстану та США - кожної з десяти країн.

Таблиця 14.1

Ваги групи країн, показники яких враховуються при визначенні РЕОК гривні, роки

США	58,3	51,9	51,7	50,7	50,6	49,3	46,6	45,8	47,4	45,2	43,3	43,6	42,8	44,4	45,7	42,1
ФРН	6,8	9,2	10,4	10,3	10,6	11,1	12,4	13,8	12,8	11,3	11,2	11,4	10,5	9,5	8,5	9,6
Росія	13,2	11,3	10,9	11,0	10,6	10,1	9,8	9,7	9,9	9,9	9,1	9,0	8,2	8,8	9,9	9,0
Китай	3,9	6,0	4,7	5,8	4,3	3,9	4,9	5,7	4,3	6,1	5,8	5,7	7,1	9,5	8,4	10,1
Італія	3,2	3,9	5,3	5,1	5,6	6,7	6,7	7,2	6,9	7,1	8,0	6,8	6,2	5,5	5,3	5,6
Туреччина	2,4	4,1	4,6	5,6	5,8	6,1	7,4	4,5	6,2	6,4	6,4	7,1	7,6	5,8	6,0	6,0
Польща	4,0	4,6	4,4	3,8	4,1	5,1	5,4	5,9	5,5	5,9	7,0	7,0	7,7	6,5	6,4	7,2
Білорусь	5,1	6,0	4,9	4,7	4,9	3,5	2,7	2,6	3,0	4,4	5,0	4,6	5,7	5,8	6,2	6,4
Угорщина	2,8	2,5	2,5	2,8	2,8	3,4	3,7	4,2	3,5	3,2	3,5	3,8	3,1	2,7	2,9	3,5
Казахстан	0,3	0,5	0,5	0,3	0,6	0,8	0,6	0,6	0,6	0,4	0,7	0,9	1,1	1,6	0,6	0,6

Джерело: розрахунки за даними МВФ

2. Визначення впливу різниці цін та зміни номінальних курсів валют в Україні та у країнах, що є основними торговими партнерами, на РЕОК.

Варто зазначити, що при порівнянні цін до уваги слід приймати не індекс споживчих цін, як це робиться при визначенні РЕОК у переважній більшості досліджень, а дефлятор кінцевих споживчих витрат.

В Україні та інших країнах СНД індекс споживчих цін не відображає реального зростання цін за всіма групами товарів, що є предметом задоволення кінцевих споживчих витрат.

Зокрема кумулятивне значення дефлятора кінцевих споживчих витрат в Білорусі, Росії та Україні протягом 2000-2011 років перевищує кумулятивне значення індексу споживчих цін у 2,1 разу. Натомість у розвинутих країнах значення цих показників є практично однаковими.

Таблиця 14.2

Кумулятивні значення дефлятора кінцевих споживчих витрат та індексу споживчих цін в окремих країнах світу, 2000-2011 роки, рази

	Дефлятор кінцевих споживчих витрат	Індекс споживчих цін	Відставання індексу споживчих цін від дефлятора кінцевих споживчих витрат
Середнє за вибіркою країн СНД	13,83	5,39	2,10
Білорусь	31,53	9,55	3,30
Росія	5,32	3,53	1,51
Україна	4,63	3,10	1,49
Середнє за вибіркою розвинутих країн	1,25	1,23	1,02
Великобританія	1,35	1,28	1,05
Німеччина	1,17	1,20	0,97
США	1,34	1,31	1,03
Франція	1,24	1,21	1,03

Джерело: розрахунки за даними ООН та МВФ

Протягом 1996-2012 років існував високий взаємозв'язок між РЕОК та торговим балансом товарами.

Рис. 14.1. Вплив РЕОК на сальдо поточного рахунку та торговий баланс товарами

Виходячи з цієї залежності та інших поданих нижче припущень, можна визначити прогнозні значення валютного курсу гривні до долара.

По-перше, припускається, що дефлятор кінцевих споживчих витрат в Україні у 2013 році та 2014-2023 роках становитиме відповідно 11% та 8%. У США відповідне значення становитиме 3% протягом всього прогнозного періоду.

По-друге, враховуючи зниження ролі долара як світової резервної валюти та необхідність вирівнювання торгового балансу США, у 2013-2023 роках РЕОК долара щодо валют інших основних торгових партнерів України девальвує на 22%.