Необхідність і сутність бюджетного обліку та звітності

Бюджетний облік як один з видів бухгалтерського обліку є науково обґрунтованою системою нагляду, відображення, групування й узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету.

Важливе державне значення належить процесу виконання дер­жавного і місцевих бюджетів, який не може бути забезпеченим без чіткої організації бюджетного обліку та звітності.

Основне завдання бюджетного обліку — забезпечення своєчасного надходження доходів до бюджету, вчасне фінансування видатків, передбачених видатковою частиною бюджету, забезпечення цільового використання коштів бюджету за галузями економіки і, особливо, ефективного їх використання за призначенням. Неабияке значення у бюджетному обліку має забезпечення чіткої організації бухгалтерського обліку та звітності у сфері використання бюджетних коштів, державної дисципліни в усіх органах управління, які виконують бюджет, жорсткого режиму економії при фінансуванні видатків бюджету і використанні бюджетних коштів.

Отже, бюджетний облік відображає виконання бюджету через облік доходів, видатків, грошових коштів бюджету на рахунках, фінансування заходів, передбачених і затверджених у бюджеті, фондів, резервів й рахунків, створюваних у процесі виконання бюджету, касового виконання бюджету і виконання кошторисів видатків бюджетних установ. Тому бюджетний облік надає цілісну уяву про виконання бюджетів усіх рівнів.

Істотність бюджетного обліку проявляється в його функціях: нагляду, відображення, узагальнення, контролю виконання бюджетів усіх рівнів та забезпечення збереження коштів бюджету. Всі ці функції пов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Функція нагляду полягає в створенні й використанні грошових коштів державного бюджету як у розрізі доходів, так і видатків.

Функція відображення базується на тому, що всі операції, які виконуються за рахунок бюджетних коштів згідно з кошторисами видатків або по дохідній частині за видами доходів, відображаються у відповідних первинних бухгалтерських документах, рахунках та інших бухгалтерських документах.

Функція узагальнення полягає в проведенні всіх операцій по розрахунках, результатом яких є баланс доходів і видатків.

Наведені функції забезпечують кількісний та якісний облік виконання бюджетів усіх рівнів, змін, внесених до нього у процесі виконання, що дає змогу виявити відхилення від затверджених у бюджеті асигнувань і внести відповідні зміни до бюджету чи кошторису видатків, тобто через виконання згаданих функцій органи влади забезпечують управління бюджетами всіх рівнів відповідно до своїх повноважень.

Функція контролю полягає в проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліку виконання видаткової частини бюджету у розрізі відповідних галузей, установ та організацій, які фінансуються з бюджету, тобто використання бюджетних коштів за цільовим призначенням згідно з щоквартальним розписом по главах, параграфах і статтях.

Через бюджетний облік виявляються всі порушення бюджетного законодавства, невиконання вимог щодо режиму економії бюджетних коштів.

Бюджетний облік ураховує всі кошти бюджету по рахунках і в установах або передані тому чи іншому органу влади, управління, або передані юридичній особі, яка того потребує. Облік необхідний для забезпечення зберігання бюджетних коштів через відображення всіх операцій, що виконуються через бюджет, у бухгалтерських документах, складання бухгалтерського балансу та звіту про виконання бюджету. Бухгалтерській облік виконання бюджету дає змогу встановити перепони крадіжкам та іншим порушенням у виконанні бюджетів усіх рівнів. У цьому виявляється функція забезпечення зберігання бюджетних коштів.

Предметом бюджетного обліку є кошти Державного бюджету і бюджетів усіх рівнів та процес їх використання. Об’єктом бюджетного обліку є дохідна та видаткова частини бюджету, кошториси витрат на утримання установ, організацій та заходи, що фінансуються з бюджету. Методом бюджетного обліку є сукупність прийомів, які використовуються для одержання необхідних даних з виконання бюджету, використання коштів. Ці дані відображаються в бюджетній звітності.

Бюджетна звітність являє собою звітність головних розпорядників коштів і розпорядників коштів 2-го та 3-го ступенів і відповідних фінансових органів з нагляду за витрачанням коштів, які були одержані з бюджету, а також коштів, які надійшли до бюджету. До розпорядників коштів належать керівники міністерств, відомств, підприємств, організацій, які отримують кошти з бюджету і несуть відповідальність за їх цільове використання. Головними розпорядниками є центральний апарат Міністерства фінансів; розпорядниками коштів 2-го ступеня — фінансові уп­равління в областях, містах Києві та Севастополі, а також Міністерство фінансів АР Крим; розпорядниками 3-го ступеня — міські та районні фінансові відділи. Отже, бюджетна звітність — це елемент методу бюджетного обліку, заключний етап бухгалтерського узагальнення інформації.

Організація бюджетного обліку та складання бюджетної звітності необхідні не тільки для забезпечення дохідної та видаткової частин бюджету, а й для орієнтації керівництва щодо економічного розвитку держави і регіонів. Бюджетна звітність виконує майже всі функції бюджетного обліку: функції нагляду, узагальнення, контролю та забезпечення збереження коштів бюджету.

Бюджетна звітність тісно пов’язана з бюджетним обліком і являє собою його результат. Вона відображає процес виконання бюджету, виявляє порушення у бюджетному законодавстві і є підставою для бюджетного прогнозування та планування.

Форми бюджетної звітності.Бюджетну звітність можна класифікувати за кількома ознаками:

1) за призначенням —

а) зовнішня;

б) внутрішня;

2) за обсягом показників —

а) первинна;

б) зведена;

3) за терміном складання та подання —

а) періодична (місячна, квартальна);

б) річна.

З упровадженням у 1995 році Державного казначейства на його Головне управління покладено розробку нових форм бюджетної звітності.

Звітність розпорядників коштів, які фінансуються з Держав­ного бюджету та місцевих бюджетів.

Розпорядники коштів, які фінансуються з державного бюджету, щомісячно подають форму звітності № 2-МДБ «Звіт про використання асигнувань із державного бюджету». У вказаній формі зазначені:

· коди функціональної, відомчої та економічної класифікації;

· залишок коштів на початок року;

· сума коштів, що надійшла за звітний період;

· касові видатки;

· залишок бюджетних коштів на кінець звітного періоду.

У цій же формі вказуються лімітовані асигнування за звітний період.

Головні розпорядники коштів, які фінансуються з місцевих бюджетів, складають місячну форму звітності № 1-ММБ «Звіт про виконання кошторису установи по асигнуваннях із місцевого бюджету». Ця форма звітності складається з двох частин:

1. Видатки.

2. Відомості про рух коштів на поточних рахунках.

У 1-му розділі зазначаються:

· коди економічної і функціональної класифікації;

· асигнування за звітний період;

· лімітовані асигнування;

· касові видатки з початку року.

У 2-му розділі міститься інформація про:

· залишок коштів на початок року;

· кошти, що надійшли з початку року;

· касові видатки за звітний період;

· залишок коштів на кінець звітного місяця.

Установи та організації, які поряд з коштами бюджету використовують і позабюджетні кошти (як по державному, так і по місцевих бюджетах), складають звіт по формі № 4-МДМБ «Звіт про використання позабюджетних коштів». Звіт скла-
дається в загальних сумах у розрізі за видами позабюджетних
коштів:

1) спеціальні кошти;

2) суми за дорученнями;

3) депозити та інші.

У цій формі звітності вказуються:

· залишок коштів на початок року;

· надійшло коштів усього;

· касові видатки, в т. ч. ті, які пішли на видатки, затверджені за бюджетом;

· залишок коштів на кінець звітного періоду.

Усі ці форми місячної бюджетної звітності за наростаючим підсумком подаються головними розпорядниками коштів Головному управлінню Державного казначейства до 8 числа місяця, наступного за звітним.

Існують відмінності, зумовлені організацією фінансування з бюджету:

1. При фінансуванні за відомчою підпорядкованістю бюджетна звітність «проходить» таким шляхом: розпорядники коштів
3-го ступеня надають звіт розпорядникам коштів 2-го ступеня, останні складають зведений звіт і надсилають його головним роз­порядникам коштів, які, в свою чергу, складають зведений звіт і подають його безпосередньо Головному управлінню Державного Казначейства.

2. При фінансуванні через територіальні органи Казначейства бюджетна звітність «проходить» такий шлях: розпорядники коштів 3-го ступеня візують свої звіти в територіальному відділі Державного казначейства і потім надають його розпорядникам коштів 2-го ступеня. Останні складають зведений звіт і візують його в територіальному управлінні Казначейства і потім надають його головним розпорядникам коштів, які, в свою чергу, складають зведений звіт і надають його Головному управлінню Держав­ного казначейства.

Форми квартальної звітності головних розпорядників коштів, які фінансуються з Державного та місцевих бюджетів:

ф. № 1 — Баланс виконання кошторису;

ф. № 2 — Звіт про використання асигнувань, одержаних з бюджету;

ф. № 3 — Звіт про виконання плану по мережі штатів і контин­гентів бюджетних установ;

ф. № 4 — Звіт про використання спеціальних коштів установи.

Головні розпорядники коштів, які фінансуються з Державного бюджету, надають таку звітність Головному управлінню Держав­ного казначейства з 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, до 1-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом.

Форми річної звітності головних розпорядників коштів, які фінансуються з Державного та місцевих бюджетів:

ф. № 1 — Баланс виконання кошторису;

ф. № 2 — Звіт про використання асигнувань, одержаних з бюджету;

ф. № 3 — Звіт про виконання плану по мережі штатів і контин­гентів бюджетних установ;

ф. № 4 — Звіт про використання спеціальних коштів установи;

ф. № 5 — Звіт про рух основних засобів;

ф. № 6 — Річний звіт про рух матеріальних цінностей;

ф. № 15 — Звіт про нестачі і крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей у бюджетних установах.

Звітність органів Державного казначейства про виконання Державного бюджету.

Форми місячної бюджетної звітності складаються з двох частин:

1. Звіт по доходах.

Складається у розрізі таких складових:

· податкові надходження;

· неподаткові надходження;

· доходи від операцій з капіталом;

· офіційні трансферти;

· доходи загальнодержавних цільових фондів.

У цій формі звітності вказуються коди класифікації і сума доходів, які надійшла до бюджету з початку року (на підставі даних регістру аналітичного обліку № 5-ф).

2. Звіт по видатках.

Складається на підставі:

1) даних книги аналітичного обліку № 3-ф;

2) звітів розпорядників коштів;

3) звітів банківських установ (про залишки коштів на рахун­ках розпорядників коштів та органів Державного казначейства).

У цій частині місячної форми звітності казначейства вказуються:

· найменування видатків;

· коди бюджетної класифікації;

· залишок коштів на початок року;

· сума коштів, що надійшла за звітний період;

· касові видатки;

· залишок коштів на кінець звітного періоду.

Місячна форма бюджетної звітності, яку складають органи Державного казначейства при виконанні Державного бюджету, складається за наростаючим підсумком з початку року.

Існують певні строки представлення бюджетної звітності органів Державного казначейства: територіальні відділи Державного казначейства подають місячний звіт про виконання Державного бюджету територіальним управлінням казначейства до 10 чис­ла місяця, наступного за звітним; останні, в свою чергу, надають звіти Головному управлінню Державного казначейства до 12 чис­ла місяця, наступного за звітним.

Звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, обласні і міські фінуправління до 12 числа місяця, наступного за звітним, надають Головному управлінню Державного казначейства місячні звіти про виконання відповідних місцевих бюджетів.

Форма місячної звітності фінорганів складається з двох частин:

1. Звіт про доходи.

2. Звіт про видатки.

Інформація в зазначеній формі подається аналогічно формі місячної звітності про виконання Державного бюджету, яку складають органи Державного казначейства.

Форми квартальної звітності про виконання місцевих бюджетів:

ф. № 1 — Баланс виконання бюджету;

ф. № 2 — Звіт про виконання бюджету по доходах і видатках;

ф. № 3 — Звіт про виконання плану по мережі штатів і контингентів установ, що перебувають на фінансуванні із місцевих бюджетів;

ф. № 4 — Довідка про використання позабюджетних коштів місцевих Рад народних депутатів.

У ф. № 1 знаходять своє відображення залишки коштів бюджету на певну дату; у ф. № 2 показують виконання бюджету з урахуванням змін; у ф. № 3 — фактичну наявність коштів на кінець звітного періоду; у ф. № 4 визначають залишки позабюджетних коштів на кінець звітного періоду.

Форми річної звітності:

ф. № 1 — Баланс виконання бюджету;

ф. № 2 — Звіт про виконання бюджету по доходах і видатках;

ф. № 3 — Звіт про виконання плану по мережі штатів і контингентів установ, що перебувають на фінансуванні із місцевих бюджетів;

ф. № 4 — Довідка про використання позабюджетних коштів місцевих Рад народних депутатів;

ф. № 6 — Дані про наявність і рух основних засобів установ, що перебувають на місцевих бюджетах;

ф. № 15 — Звіт про нестачу та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей у бюджетних установах.

До цих форм звітності додаються такі довідки:

1) про видатки по оплаті безкоштовно наданих працівником квартир і комунальних послуг (у сільській місцевості);

2) про використання позабюджетних коштів Рад народних депутатів;

3) про видатки по Фонду оплати праці (ФОП) працівників установ, що перебувають на місцевих бюджетах;

4) про суми, що спрямовані на видатки за рахунок цільових коштів.

Основні категорії та поняття

Зведений бюджет

Державний бюджет

Доходи державного бюджету

Видатки державного бюджету

Податкові доходи

Неподаткові доходи

Дефіцит бюджету

Класифікація податкових доходів

Методи статистики в аналізі державного бюджету

Підходи до прогнозування державного бюджету

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Поясніть, що ви розумієте під державним бюджетом?

2. У чому полягає різниця між державним і зведеним бюджетами?

3. З чого складається дохідна частини державного бюджету?

4. У чому різниця між податковими і неподатковими доходами?

5. З яких частин складається видаткова частина державного бюджету?

6. Що ви розумієте під поточними видатками?

7. У чому різниця між поточними і капітальними видатками?

8. Яким чином розраховується дефіцит державного бюджету?

9. У чому різниця між класифікацією системи статистики державних фінансів і класифікацією системи національних рахунків?

10. Існують такі дані про доходи державного бюджету і валового внутрішнього продукту країни:

Періоди	Доходи державного бюджету, млрд грн.	Валовий внутрішній продукт, млрд грн.
1996 р.
Січень	1,7	5,0
Лютий	2,1	5,1
Березень	2,7	4,9
Квітень	2,1	6,6
Травень	2,1	5,7
Червень	1,9	5,0
Липень	2,7	7,2
Серпень	2,3	6,7
Вересень	2,3	5,1
Жовтень	2,9	10,3
Листопад	2,8	8,0
Грудень	4,2	11,1
1997 р.
Січень	1,8	5,9
Лютий	2,0	6,1

Визначте функцію, що відображає залежність доходів державного бюджету від зміни валового внутрішнього продукту країни, оцініть параметри рівняння регресії, дайте їм економічну інтерпретацію. За допомогою коефіцієнта детермінації оцініть щільність зв’язку. Використовуючи F-критерій, перевірте істотність зв’язку з ймовірністю 0,95.

11. Знаючи податок на додану вартість, ставку податку і податкову базу по області, визначте: абсолютний приріст суми податку, обумовлений змінами податкової бази; абсолютний приріст суми податку, обумовлений змінами величини доданої вартості. Складіть висновки:

Показники	За планом	Фактично
Сума податку на додану вартість, тис грн.
Ставка податку на додану вартість, %
Додана вартість, тис грн.	27 600	38 380

12. Показники розвитку країни характеризуються такими даними:

Показники	Базисний рік	Звітний рік
Валовий випуск товарів та послуг
Валовий внутрішній продукт
Валовий національний дохід
Валовий національний наявний дохід
Доходи державного бюджету

Розрахуйте абсолютний приріст доходів державного бюджету, обумовлений змінами:

а) обсягу валового випуску товарів і послуг;

б) частки валового внутрішнього продукту у валовому випуску товарів і послуг;

в) коефіцієнта співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту;

г) частки національного наявного доходу у валовому національному доході;

д) частки доходів державного бюджету у валовому національному наявному доході.