Підготовка до написання та основні вимоги до змісту курсової роботи
Для студентів ВП НУБіП України
"Мукачівський аграрний коледж"
ВСТУП
Відповідно до навчального плану підготовки молодших спеціалістів із спеціальності 5.03040101 "Правознавство", розробленого згідно з галузевим стандартом вищої освіти з напрямом підготовки 6.030401 "Право" передбачено виконання курсових робіт з дисциплін "Трудове право" і "Цивільне та сімейне право".
Така робота є обов'язковим елементом навчального процесу, однією з важливих форм активної самостійної роботи студента, сприяє поглибленому вивченню проблем та виконанню навчально-дослідної роботи студентів на високому науково-теоретичному рівні.
Курсова робота сприяє формуванню в студента навичок самостійної наукової творчості, підвищенню його теоретичної та практичної підготовки, кращому засвоєнню навчального матеріалу, оволодінню методикою проведення досліджень при вирішенні правових питань.
Мета і завдання курсової роботи. Вибір теми
Курсова робота не повинна носити характер простого запозичення зюридичної літератури. Вона повинна мати дослідницький характер, показати вміння студента самостійно орієнтуватися в конкретному правовому матеріалі, аналізувати нормативні акти, оцінювати із правової точки зору факти і події. Метою курсової роботи є:
· систематизація, закріплення та розширення теоретичних і
практичних навичок студентів;
· відпрацювання прийомів і навичок наукового дослідження,
аналізу законодавства і практики його застосування;
· оволодіння правилами і прийомами грамотного викладення
теоретичного і практичного матеріалу.
Тема курсової роботи обирається студентом на підставі орієнтовного переліку, який затверджується цикловою комісією.
У результаті бесіди з викладачем студент має право самостійно сформулювати тему курсової роботи, якої нема в переліку й обов'язково погодити її з викладачем.
При визначенні теми курсової роботи необхідно врахувати насамперед ступінь її вивченості в науково-дослідній літературі, наявність суперечливих позицій і висловлювань різних авторів, необхідність перегляду усталених уявлень, поглядів окремих авторів. Не рекомендується брати тему, по якій немає доступу до правових актів й інших документів правового характеру.
Оскільки обирається тема, яка повинна давати студентові можливість для самостійного аналізу конкретного матеріалу, а не для повторення загальновідомих положень, не рекомендується брати теми узагальнюючого характеру.
Підготовка до написання та основні вимоги до змісту курсової роботи
Вивчення проблеми трудових, цивільних та сімейних правовідносин повинне здійснюватися систематично. Підготовка роботи має починатися із засвоєння питань теми на рівні навчальної літератури, судової практики. При необхідності рекомендується звертатися за консультацією до наукового керівника й інших фахівців.
Написанню курсової роботи передує уважне вивчення рекомендованих джерел, а також підбір науково-дослідної юридичної літератури. Для цього вивчається бібліографія з теми або за близькою до неї проблематикою. Використовуються алфавітні, систематичні, тематичні й інші каталоги в бібліотеці, бібліографічні видання, у тому числі бібліографічні показники, огляди нової літератури в правових журналах, реферативних виданнях.
У процесі підготовки курсової роботи студент використовує опубліковані з даної теми законодавчі й підзаконні акти, публікації підготовчих матеріалів, звіти й стенограми засідань Верховної Ради України, його комісій, опубліковані проекти законодавчих актів тощо.
Доцільно робити виписки з нормативних актів, книг, статей, позначати в чернетці ті сторінки й видання, які найбільш вагомі при висвітленні відповідних питань. Краще використати для цього не загальний зошит, а робочі картки або окремі аркуші. На них зафіксований матеріал розміщається не дуже щільно - залишається місце для запису .думок й ідей, що можуть з'явитися згодом. При вивченні літератури варто критично оцінювати прочитане, не треба відразу поспішати підтримувати точку зору того чи іншого автора. Необхідно ознайомитися з поглядами щодо цього питання й інших авторів. Це дасть можливість краще вивчити питання та сформувати власну думку.
Виписки носять або дослівний характер, або характер викладу своїми словами змісту того чи іншого видання, у тому числі опублікованого правового документа. Обов'язково на кожній картці або аркуші фіксується за допомогою повного бібліографічного опису книга, стаття або видання правових документів, звідки взяті відомості із зазначенням сторінки.
Після вибору теми курсової роботи студент звертається до нього для узгодження плану роботи, списку літератури, строків і порядку підготовки курсової роботи.
Зміст курсової роботи повинен відповідати її темі й плану.
Курсова робота повинна мати наступну структуру:
· план;
· вступ;
· основний текст (розділи, параграфи);
· висновки;
· список використаної літератури;
· при необхідності - додатки.
У вступі необхідно розглянути такі питання:
· актуальність теми;
· предмет дослідження;
· об'єкт аналізу;
· рівень наукового вивчення проблеми;
· мету роботи;
· основні завдання роботи;
· методологічні основи роботи;
· використані джерела;
· практичне значення роботи.
При складанні огляду літератури і юридичних актів можна використати публікації, рецензії на окремі монографічні видання із правових журналів. У вступі також вказується те нове або неординарне, що автор вніс у розгляд теми: висвітлив тему, що взагалі юристами не розглядалася, використав нові нормативні акти, прийшов до нетрадиційних висновків та ін.
Головна вимога до основної частини — її зміст повинен відповідати темі й досить повно розкривати її. Виклад матеріалу будується відповідно до структури (за тематичним, хронологічним й іншому принципах). Текст повинен бути послідовним і викладатися за певним планом. Краще не ділити основну частину на велику кількість розділів. Звичайно виділяють 2-4 основних питання теми, які й визначають назву розділів. Розділи нумеруються арабськими цифрами, після яких ставиться крапка, далі пишеться великими буквами назва розділу. Слово "розділ" не пишеться. У межах кожного розділу параграфи також нумеруються арабськими цифрами. Номер параграфа й номер розділу розділяються крапкою
(Наприклад, 2. Види права спільної власності.
2.1. Право спільної часткової власності.
2.2.Право спільної сумісної власності.).
Зміст основної частини викладається так, щоб найбільш повно, логічно й переконливо, використовуючи різноманітний конкретний матеріал правового характеру, закони й підзаконні акти, інші документи, розкрити тему. Не рекомендується використовувати матеріал з навчальних підручників і різних популярних видань. Кожне сформульоване автором положення повинне аргументуватися. Нормативні акти, інші юридичні документи аналізуються, порівнюються, коментуються.
Не рекомендується перевантажувати курсову роботу фактичним матеріалом, особливо однотипним і другорядним. Варто використати лише той, котрий з найбільшою повнотою й переконливістю характеризує ті чи інші розглянуті питання, підтверджує спостереження автора або його висновки. Неприпустимі неточності при викладі конкретного матеріалу, використанні положень нормативного матеріалу. Небажане вживання загальних і бездоказових суджень. У роботі треба уникати механічного з'єднання фактів, подій та явищ, повинні бути встановлені їхні причинно-наслідкові зв'язки.
Між розділами й параграфами необхідно дотримуватися логічної й хронологічної послідовності, взаємної обумовленості. Наприкінці кожного розділу подаються короткі висновки. Вони повинні бути невеликими за обсягом і не повторювати раніше висловлені положення.
У курсовій роботі доцільним є використання цитат. Але необхідно пам'ятати про правило цитування. Цитата - виписка з будь-якого тексту або висловлювання, або дослівне запозичення з літератури чи нормативного документа. Вона наводиться на підтвердження власних висновків, спростування будь-якого положення тощо. Текст цитати краще приводити без скорочень, а якщо скорочення мають місце, то вони відзначаються в тексті трьома крапками (...). Цитата береться в лапки й обов'язково вказується її джерело. Не слід захоплюватися цитатами, особливо малозначними. При використанні цитат з нормативних актів робляться пояснення й коментарі.
У курсовій роботі можна також використовувати таблиці. Напис “Таблиця" міститься над правим верхнім кутом таблиці. Якщо є тільки одна таблиця, то номер їй не проставляється й слово "Таблиця" не пишеться. Бажано, щоб таблиця мала назву - тематичний заголовок, що розкриває її зміст. Він міститься над таблицею, по центру й починається з великої літери. Крапка в кінці не ставиться.
У тексті всі слова пишуться повністю. Виняток можна зробити тільки для традиційних скорочень ("тощо", "тобто", "та ін.").
Висновок - завершальна частина курсової роботи. У ньому відображається значення виконаної роботи, містяться основні узагальнення й висновки, до яких прийшов автор. Однак вони не повинні повторюватися з тими, які зроблені в кінці попередніх розділів. За необхідності проводиться зв'язок із сучасним правом і правотворчим життям.
Під час написання курсової роботи необхідно використовувати наступні джерела:
· нормативні акти;
· матеріали судової, нотаріальної й іншої правозастосовчої
практики;
· спеціальна наукова література;
· інші джерела, пов'язані із специфікою роботи, визначаються за
узгодженням з керівником і доповнюються студентом у процесі
підготовки курсової роботи.
Коли автор курсової роботи проводить положення нормативних актів, факти, цифри, імена, він зобов'язаний за допомогою посилань вказати, звідки він ці дані почерпнув. Коли в посиланнях вказують на книгу, то зазначається прізвище автора, його ініціали, повна назва роботи. Потім ставиться тире й вказується місце видання. Після цього ставиться двокрапка й приводиться назва видавництва. Потім — кома, за нею рік видання, крапка, тире, сторінка, звідки взято матеріал. Наприклад, Жилинкова И.В. Право собственности супругов. -Харьков: Ксилон, 1997. - С. 127.
Якщо в книзі, на яку посилаються два або більше автори, то в посиланні можна вказати їх всіх, а можна обмежитися прізвищем першого автора та додати "та ін.".
Коли посилаються на статтю в журналі, після прізвища й ініціалів автора наводиться її назва. Потім ставиться значок "//". За ним вказується назва журналу, ставиться крапка, тире, рік видання, крапка, тире, номер журналу, крапка, тире, літера "С", крапка, номер сторінки. Наприклад, Рурська Т. Право на здоров'я в системі особистих немайнових прав // Підприємництво, господарство й право. - 2002. -№ 6. - С. 24. Аналогічно оформляється посилання на газетну статтю.
Якщо стаття, на яку робиться посилання, знаходиться в збірнику, то після її автора й назви ставиться скорочення "в кн.", далі йде повний бібліографічний опис збірника.
Якщо в тексті курсової роботи неодноразово подається посилання на одну публікацію або джерело, то повністю вони називаються тільки перший раз (первинне посилання). При повторному на них посиланні - дається скорочене найменування. Наприклад, первинне посилання: Пересунько С.І. Право державної власності в Україні (історія, сучасність, перспективи) - Кіровоград: Єлісавет, 1998. — С. 138. Повторне посилення на це ж видання: Пересунько С.І. Вказ. твір.-С, 117.
Коли підряд повторюються посилання на одну і ту ж публікацію, то повний бібліографічний опис робиться тільки перший раз, а потім використають словосполучення "там же".
У курсовій роботі обов'язково необхідно відзначити:
· актуальність тематики, її теоретичну й практичну значимість;
· вихідні теоретичні конструкції, на які опирається автор при
підготовці роботи;
· аналіз діючого законодавства й інших нормативних актів;
· своє бачення вирішення проблемних питань.
Написання курсової роботи - це систематизований виклад, який відповідає її плану, висвітлення студентом основних відомостей по темі, що відображає розуміння ним певних наукових проблем.
При використанні нормативних або літературних матеріалів посилання на джерела обов'язкові. Запозичення чужого тексту без посилань розцінюється як несумлінність студента.