Організація виконання та захисту дипломних робіт

Закріплення за студентом теми дипломної роботи здійснюється за особистою заявою не пізніше ніж кінець вересня навчального року.

Тематика, наукові керівники та наукові консультанти дипломних робіт затверджуються наказом ректора.

Відповідно до теми дипломної роботи науковий керівник разом з науковим консультантом видають студенту завдання (форма У- 4.01, дод. Б).

Завдання затверджується деканом факультету.

Керівник і науковий консультант дипломної роботи:

§ рекомендують студенту необхідну основну і додаткову літературу, довідкові та інші джерела з теми;

§ допомагають в організації виконання експериментальних досліджень;

§ проводять систематичні консультації;

§ перевіряють дотримання графіку виконання дипломної роботи.

Випускова кафедра розробляє методичні вказівки, в яких встановлюються обов’язкові вимоги до дипломної роботи.

Дослідження з теми дипломної роботи здійснюється в лабораторіях, на підприємствах та організаціях відповідно обраної теми.

Завершена дипломна робота, підписана студентом і науковим керівником, разом з письмовим відзивом подається завідувачу кафедри.

У відзиві науковий керівник дає загальну характеристику виконаної дипломної роботи, актуальність теми, наукове і практичне значення, відповідність змісту роботи завданню, якість оформлення роботи, рекомендацію щодо її захисту. Науковий керівник не повинен давати оцінку виконаній роботі, а лише допуск до захисту.

Завідувач кафедри на підставі цих документів вирішує питання про допуск студента до захисту, роблячи відповідний запис у дипломній роботі.

У випадку, якщо завідувач кафедри не вважає за можливе допустити студента до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри.

Протокол засідання кафедри подається через деканат факультету на затвердження ректору.

Дипломна робота допущена до захисту, передається деканом на рецензію. Склад рецензентів затверджується деканом факультету за представленням відповідної випускної кафедри з числа спеціалістів галузі і наукових установ.

В рецензії критично оцінюють якість проведеного дослідження. Рецензент повинен оцінити актуальність роботи, з’ясувати відповідність змісту роботи темі та завданню, охарактеризувати кожний розділ дипломної роботи, виділити позитивні та негативні сторони проведеного дипломного дослідження, сформулювати загальний висновок про можливість захисту дипломної роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії та оцінити її.

Декан факультету знайомить з рецензією завідувача кафедри, студента-дипломника та передає дипломну роботу на захист в ДЕК.

Порядок захисту визначається Положенням про Державні екзаменаційні комісії. Захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності голови комісії або його заступника. Результати захисту дипломної роботи визначають оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”. Результати захисту дипломних робіт оголошують у той самий день після оформлення протоколів засідання Державної комісії.

Студентові, який захистив дипломну роботу, склав державні іспити відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням Державної комісії присвоюється освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Рішення Державної комісії про оцінку знань, виявлених під час захисту дипломної роботи, приймається комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови або його заступника вирішальний.

Студента, який під час захисту дипломної роботи отримав незадовільну оцінку, відраховують з вищого навчального закладу і йому видають академічну довідку.

У випадках, коли захист дипломної роботи визнається незадовільним, Державна комісія визначає, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену деканом факультету.

Студента, який не захистив дипломну роботу, допускають до повторного захисту протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

РОЗДІЛ 6

Наши рекомендации