Тема 8. ринок: сутність, функції, моделі. конкуренція і ціноутворення

Аудиторські фірми –спеціалізовані організації, які на замовлення підприємств і організацій контролюють і аналізують їх фінансову діяльність із метою зменшення фінансових ризиків.

Аукціон –форма продажу попередньо виставлених для ознайомлення товарів у певному місці і в певний час на основі конкурсу покупців.

Біржа –організаційні форми ринку,які здійснюють вільну торгівлю товарами та послугами, цінними паперами, валютою, наймання робочої сили і формування ринкових цін на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Валютний ринок –система економічних відносин щодо купівлі-продажу іноземної валюти.

Вільні ціни – це ціни, які визначаються суб’єктами господарювання самостійно, встановлюються на ринку під дією попиту, пропозиції, конкуренції.

Внутрішньогалузева конкуренція – це боротьба підприємців однієї галузі за вигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання надприбутків.

Грошова система –форма організації грошового обігу, що історично склалася в країні і закріплена законодавством.

Державні регульовані ціни – це ціни, що складаються на ринку в процесі прямого впливу держави.

Демпінгові ціни – за своїм рівнем вони менші від вартості товару, а в окремих випадках і собівартості; використовують для отримання певних конкурентних переваг при експорті товарів.

Диференціація товарів –наявність у близьких товарів певних особливостей (якісних характеристик, оформлення), за якими вони відрізняються від інших.

Договірні (контрактні) ціни –встановлює покупець і продавець за домовленістю.

Еластичність попиту –це зміна ціни (чи інших чинників) які впливають на зміну обсягу попиту.

Емітенти цінних паперів – це юридичні особи, які від свого імені випускають цінні папери і мають виконувати зобов’язання, що випливають з умов їх випуску.

Закон ринку: відображає внутрішньо необхідні , сталі, суттєві взаємозв’язки між суб’єктами ринку, на основі яких розгортається їх діяльність.

Індикативні ціни –встановлюються на міжнародних ринках на відповідний товар до здійснення експортно-імпортної операції, використовуються.

Інфраструктура ринку — система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Конкурентний ринок — ринок, на якому так багато продавців і покупців певного товару, що ніхто не може вирішальним чином впливати на ринкову ціну.

Конкуренція — економічне змагання за досягнення кращих результатів у будь-якій сфері діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку.

Кредитна система –сукупність економічних відносин, які забезпечують утворення, розподіл і використання фондів грошових коштів у процесі розподілу і перерозподілу суспільного продукту та національного доходу.

Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, які діють у різних галузях народного господарства.

Монополія — ринкова ситуація, коли певний товар поставляється єдиним підприємством, яке здатне впливати на обсяг виробництва і на ціну товару.

Національні ціни – це ціни, за якими здійснюється реалізація продукції на національному ринку, формуються структурою національного виробника, витрат на реалізацію продукції.

Недосконала конкуренція – конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють.

Нецінова конкуренція –це боротьба між товаровиробниками шляхом досягнення вищої якості продукції.

Нечесна конкуренція –нецивілізована форма конкурентної боротьби, яка проявляється в порушенні суб’єктами ринкових відносин правил та норм конкуренції: дезінформація споживачів, використання товарного знаку без дозволу його власника, позбавлення робочої сили, збуту, сировини, тиск на конкурентів через державні органи, корупція, шантаж тощо.

Одноразові ціни – встановлюють на продукцію, що виготовляється за разовим або індивідуальним замовленням.

Олігополія — ситуація в умовах недосконалої конкуренції, коли вироб­ництво в певній галузі контролюється невеликою кількістю підприємств.

Оптова торгівля — здійснення посередницьких функцій між промисловцями і роздрібними торговцями.

Оптова ціни –це ціни, за якими виробники реалізують свій товар безпосередньо або через оптово-збутові організації,причому великими обсягами.

Податкова система –сукупність економічних відносин, які забезпечують перерозподіл доходів громадян і підприємств шляхом формування дохідної частини державного та місцевого бюджетів.

Попит – представлена на ринку платоспроможна потреба у товарах і послугах.

Постійні ціни – діють протягом тривалого часу, до чергового перегляду.

Пропозиція – сукупність товарів і послуг, яку виробники готові продати на ринку за певну ціну.

Регіональні ціни – встановлюються на певних територіях країни.

Ринкова ціна –це ціна, яка встановлюється на ринку відповідно до суспільного попиту і пропозиції.

Ринковий механізм — координація діяльності суб’єктів через систему цін.

Ринок –це сукупність економічних відносин між господарюючими суб’єктами щодо організації виробництва та обміну товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.

Ринок виробничих ресурсів — ринок землі, праці і засобів виробництва (капіталу), спрямований на задоволення виробничих потреб.

Ринок капіталів — оренда капітальних благ або такий її різновид, як лізинг.

Ринок праці – це система економічних відносин, які формуються на вартісній основі між підприємцями-роботодавцями (власниками засобів виробництва) та найманими працівниками (власниками робочої сили) щодо організації, купівлі, продажу і використання робочої сили.

Рівноважна ціна — ціна, за якої не має ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг; ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і величина пропонування збігаються.

Роздрібна торгівля — реалізація товарів безпосередньо споживачам.

Роздрібна ціни –це ціни, за якими продаються товари невеликими обсягами у роздрібній торгівлі.

Світові ціни –це експортні ціни основних постачальників певного товару та імпортні ціни в країнах ввезення цього товару.

Страхові фірми –комерційні фінансово-кредитні організації, які забезпечують повне або часткове відшкодування збитків застрахованим клієнтам, що зазнали їх за непередбачених обставин (стихійне лихо, аварія та ін.)

Тверді ціни – ціни, які не змінюються від підписання контракту до надходження товару до покупця.

Тендер –один із різновидів розміщення замовлень на купівлю на світовому ринку обладнання чи залучення виконавців для спорудження комплексних об’єктів.

Тендерне ціноутворення –ціноутворення шляхом міжнародних торгів відкритого чи закритого типу, коли конкурс для продавців установлює покупець.

Тимчасові ціни –встановлюють на нову продукцію, оскільки вона має високу початкову собівартість.

Товарна біржа – форма діяльності оптового ринку з купівлі та продажу товарів за встановленими стандартами і зразками.

Торгові доми– фірми, які закуповують товари за кордоном і перепродують місцевим оптовим і роздрібним торговцям або закуповують товари у місцевих виробників та оптовиків і перепродують їх за кордон.

Торгово-промислова палати –комерційні організації, створені для сприяння розвитку економічних і торгових зв’язків із зарубіжними партнерами та надання цільових інформаційних послуг.

Транспортні компанії – здійснюють доставку товарів, беручи на себе цей вид витрат з реалізації товару.

Ціна – це грошова форма вартості товару, виражена у грошах.

Ціна попиту – це гранично максимальна ціна, за якої споживачі (покупці) ще згодні купувати певні товари.

Ціна пропозиції –це гранично мінімальна ціна, за якої товаровиробники (продавці) ще можуть пропонувати (продавати) свої товари.

Ціна рівноваги –це ціна, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції.

Цінова еластичність попиту – відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни.

Цінова еластичність пропонування – вимірюється відсотками зміни величини пропонування внаслідок зміни ціни товару на 1%.

Цінова конкуренція – конкуренція, що здійснюється через зниження цін.

Чиста (досконала) конкуренція –конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу.

Фінансові інструменти – юридичні документи, в яких визначаються права та обов’язки покупця і продавця фінансових ресурсів.

Фінансовий ринок –специфічна сфера економічних відносин, які виникають у процесі купівлі-продажу фінансових ресурсів.

Ярмарки –торги, які періодично влаштовують в установленому місці.