Порядок підсумкового оцінювання знань
Підсумковий контроль з дисципліни “ФІНАНСИ” для студентів спеціальності 6402 проводиться у формі заліку. Викладач виставляє диференційований залік за результатами набраних студентом балів за семестр.
Підсумковий контроль з дисципліни “ФІНАНСИ” для нефінансових спеціальностей (крім спеціальності 6402) проводиться у формі екзамену.
Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми.
Іспит проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Екзамени проводяться комісією у складі: лектор потоку, викладач, що проводять семінарські заняття. Склад комісії призначає кафедра.
Студенти на іспит приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу.
Іспити в письмовій формі проводяться по білетах, які складаються кафедрою. Кожен білет має своєрідний номер, в якому вказується номер білета, ряд і місце в аудиторії, де проводиться іспит (наприклад, № 7 (5/4) — білет №7, ряд 5, місце 4). Номер білета записується в бланк письмової роботи. Нумерація білетів проводиться комісією, що приймає іспит.
На іспит виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань тощо.
Екзаменаційний білет складається:
– для студентів денної та вечірньої форм навчання із 6 теоретичних завдань,
– для студентів заочної форми навчання із 10 завдань – 7 теоретичних та 3 тестові завдання. Кожне тестове завдання включає 3 тести, що мають по одній вірній відповіді.
Оцінювання екзаменаційного завдання:
– теоретичне – оцінюється за шкалою від 2 до 5 балів залежно від рівня знань;
– тестове – всі вірні відповіді (по трьом тестам)– 5 балів
дві вірні відповіді з трьох – 4 бали
одна вірна відповідь із трьох – 3 бали
жодної вірної відповіді – 0 балів.
Для переведення результатів екзамену до 100-бальної шкали, набрані бали множаться на 2 (крім незадовільної оцінки):
| Оцінювання питань екзаменаційного білету | |||
| 4-бальна шкала МОН | Рівень знань | Переведення на 100-бальну шкалу | Оцінка за 100-бальною шкалою |
| Відмінний | х 2 | ||
| Добрий | х 2 | ||
| Задовільний | х 2 | ||
| Незадовільний | − |
Критерії оцінювання екзаменаційних питань
Повна відповідь на питання, яка оцінюється в 5 балів, повинна відповідати таким вимогам:
1) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми;
2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів;
3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу;
4) здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних представників;
5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;
6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;
7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання;
8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;
9) знання точних назв та функцій національних та міжнародних кредитно-фінансових установ, історії їх створення і ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні;
10) засвоєння основної та додаткової літератури.
Відповідь на питання оцінюється в 4 бали, якщо:
1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо
2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час:
а) використання цифрового матеріалу;
б) посилання на конкретні історичні періоди та дати;
в) формулювання назв значних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць;
г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання.
Відповідь на питання оцінюється в 3 бали, якщо:
1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо
2) одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали;
3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані.
Відповідь на питання оцінюється в 2 бали, якщо:
1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);
2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали;
3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді;
4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.
Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку.
По завершенні іспиту екзаменаційні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором чи членом екзаменаційної комісії. Перевірка екзаменаційних робіт студентів проводиться в приміщенні університету. Перевірена робота підписується екзаменаційною комісією.
Якщо на іспиті студент денної та вечірньої форм навчання набрав менше 30 балів (до 50%), а студент заочної форми навчання – 60 (до 60%), то він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, тобто загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.
Оцінювання знань студентів, що складають іспит, здійснюється за 100-бальною шкалою. У випадку, якщо студент набрав більше 100 балів, у відомість виставляється 100. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
| Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ[1] | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ЕСТS |
| 90-100 | відмінно | A |
| 80-89 | добре | B |
| 70-79 | C | |
| 66-69 | задовільно | D |
| 60-65 | E | |
| 21-59 | незадовільно з можливістю повторного складання | FX |
| 1-20 | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | F |
Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
Оголошення результатів іспиту проводиться лектором потоку (екзаменатором), як правило, у наступний день після іспиту, але не пізніше дня, що передує наступному іспиту за розкладом. Місце і час підведення результатів оголошується на початку іспиту.
Перевірені екзаменаційні роботи передаються в деканат разом з оформленими екзаменаційними відомостями.