Рівні, форми і типи міжнародної регіональної інтеграції.
Економічна інтеграція –це системний процес усунення обмежень у сферах міжнародної торгівлі, платежів та мобільності факторів виробництва, що призводить до посилення глобальної конкурентоспроможності як угруповання в цілому, так і окремої країни зокрема. На мікрорівні вирізняють горизонтальну і вертикальну інтеграцію.
Горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу й отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування.
Вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:
1. інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво);
2. виробнича інтеграція «вгору» (наприклад, придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції);
3. невиробнича інтеграція «вгору», що включає сферу розподілу.
На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають транснаціональні корпорації. Вони є найбільш інтегрованими мікроструктурами (зокрема, Chrisler, General Motors, Volkswagen, Toyota, Honda - вертикальна, a Exoon, Mobil, Texaco - горизонтальна інтеграція).
На рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних об'єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їх національних політик. Тут йдеться про явище економічного регіоналізму. Отже, маємо дворівневу структуру інтеграційного процесу.
Процес економічної інтеграції відбувається тоді, коли дві або більше країн об'єднуються разом для створення ширшого економічного простору. Країни укладають інтеграційні угоди, сподіваючись на економічний виграш, хоча можуть також переслідувати політичні та інші цілі. На макрорівні розглядають такі основні форми міжнародної регіональної економічної інтеграції: зона преференційної торгівлі; зона (асоціація) вільної торгівлі; митний союз, спільний ринок, економічний та політичний союзи.
Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
| Форми міжнародної економічної інтеграції | Ключові характеристики | |||||
| Зниження внутрішніх тарифів | Усунення внутрішніх тарифів | Спільний зовнішній тариф | Вільний рух капіталів та робочої сили | Гармонізація економічної політики | Політична інтеграція | |
| Зона преференційної торгівлі | ||||||
| Зона (асоціація) вільної торгівлі | ||||||
| Митний союз | ||||||
| Спільний ринок | ||||||
| Економічний союз | ||||||
| Політичний союз |
З 1947 по 1995 р. у світі було створено більш 60 інтеграційних угруповань. Найбільш вагомі інтеграційні угруповання включають в себе десятки країн. Так, Африканське співтовариство – більше 30 країн, а АТЕС – більше 20, ЄС – 27.
Рівні: Мікроінтеграція та макроінтеграція
Типи: торговельна зона, виробнича інтеграція
Стимулювання політики регіоналізму.
Ефекти регіональних торговельних угод.
Важливою рисою сучасного розвитку світового господарства є зростання ролі регіональних торговельних угод (РТУ). Їх поява та розвиток зумовлені економічними, політичними факторами, а також міркуваннями безпеки. Економічні причини участі країн у РТУ пов’язані з намаганням долучитися до більших ринків, залучити додаткові іноземні інвестиції, поглибити структурні зрушення та прискорити економічне зростання. Неабияким аргументом є також можливість ефективніше розв’язувати питання, які поки що повільно вирішуються на багатосторонньому рівні в межах СОТ. Усунення торговельних бар’єрів у рамках РТУ за інших однакових умов веде до більш ефективного використання ресурсів.