Оподаткування НУДПСУ Л.Д. Тимченко

Зміст

1. Зміст………………………………………………………………………………..4

2. Мета і завдання роботи…………………………………………………………...5

3. Вибір і затвердження теми……………………………………………………….6

4. Зміст та структура роботи………………………………………………………...8

4.1. Загальні вимоги………………………………………………………………….8

4.1.1. Послідовність роботи по підготовці магістерської…………………………9

4.1.2. Вступ…………………………………………………………………………10

4.1.3. Основна частина……………………………………………………………..10

4.1.4. Розділ перший………………………………………………………………..11

4.1.5. Розділ другий………………………………………………………………...11

4.1.6. Розділ третій………………………………………………………………….11

4.1.7. Висновки……………………………………………………………………..12

4.1.8. Список використаних джерел………………………………………………13

4.1.9. Додатки……………………………………………………………………….14

5. Загальні вимоги до оформлення роботи………………………………………..14

5.1. Нумерація………………………………………………………………………15

5.2. Ілюстрації, таблиці і формули………………………………………………...16

5.3. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. ……...17

6. Отримання відгуку, рецензії та допуск роботи до захисту…………………...20

7. Підготовка до захисту та захист………………………………………………...21

8. Обов’язки магістра в ході написання роботи………………………………….24

9. Обов’язки керівника дипломної роботи………………………………………..24

10. Загальні критерії оцінювання дипломної магістерської роботи…………….25

Додатки……………………………………………………………………………...28

2. Мета і завдання роботи

Написання дипломної (магістерської) роботи (далі – магістерська робота) є завершальним етапом навчання у вузі і формою підсумкового контролю знань та умінь студента. Те, як студент напише магістерську роботу та, яку оцінку отримає від комісії під час захисту, зазвичай, розглядається як остаточний результат усього періоду навчання. Тому якість магістерської роботи, ступінь самостійності її виконання, аргументованість і логічно-послідовний виклад матеріалу на захисті мають дуже велике значення.

Метою написання магістерської роботи є:

- поглиблення й розширення теоретичних і практичних знань з вибраного напрямку спеціалізації в галузі порівняльного та міжнародного фінансового права, а також уміння застосувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань;
- пошук сучасних наукових-теоретичних досягнень у сфері розбудови системи міжнародного співробітництва;

- аналіз діяльності організацій, підприємств, установ та отримання можливості застосування теоретичних знань на практиці, уміння їх самостійно застосовувати при розв`язанні прикладних проблем.

Представлена до захисту магістерська робота повинна показати вміння автора коротко, логічно та аргументовано викладати матеріал.

Завданнями магістерської роботи є:

- науковий пошук та визначення теоретичних основ проблеми, яка розглядається;

- систематизація, закріплення та розширення теоретичних та практичних знань та їх застосування при вирішенні конкретних науково-дослідних завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння методикою наукових досліджень при вирішенні поставлених проблем;

- використання науково-технічного прогресу та комп'ютерних програм повинно бути обов'язковою компонентою інструментарію магістра-дослідника;

- узагальнення результатів дослідження та обґрунтування висновків і рекомендацій щодо удосконалення діючих методик;

- виявлення підготовленості студента для самостійної роботи у навчальній, практичній або науково-дослідній сфері.

3. Вибір і затвердження теми

Перед написанням магістерської роботи кафедра готує тематику дипломних робіт окреслену спеціальністю, яка затверджується у встановленому порядку та повинна відповідати навчальним планам. Тема магістерської роботи та її науковий керівник затверджуються Наказом ректора університету.

При визначенні тематики враховуються ті наукові інтереси, які склалися на кафедрі з метою забезпечення кваліфікованого керівництва науковою роботою магістрів. Як виняток, студенту магістерської програми дозволяється пропонувати для затвердження свою наукову тему із обґрунтуванням її дослідження, але за умови, що вона підпадає під сферу наукових інтересів кафедри та відповідає затвердженій магістерській програмі. Як правило, актуальність, новизна, практична і теоретична значимість є найбільш характерними рисами затверджених кафедрою тем наукових робіт.

Слід пам’ятати, що будь-яка наукова тема – це складне завдання, яке потребує конкретного вирішення. Теми поділяються на: теоретичні, які розробляються на літературних джерелах; практичні, які базуються на вивчені, узагальнені та аналізі практичної діяльності і змішані, що містять у собі і теоретичний і практичний аспекти. Мотивом для обрання теми дослідження можуть бути необхідні для розв’язання проблеми, досвід, творчий потенціал. Вдало і обґрунтовано обрана тема значною мірою визначає доцільність і результативність усього дослідження.

Студенти протягом місяця ознайомлюються із тематикою магістерських робіт, запропонованих кафедрою та обирають собі тему відповідно до сфери наукових інтересів.

Тема магістерської роботи має бути віднесена до визначеного наукового напрямку чи до наукової проблематики. Під науковим напрямом розглядають науку або комплекс наук чи наукових проблем, в галузях яких ведуться дослідження. Наприклад, наукове дослідження, яке виконується магістрами в сфері міжнародного права, яке є загальним напрямом та у середині якого можна виділити наступнпні конкретні напрями: історія науки міжнародного права; теоретичні проблеми виникнення та розвитку міжнародного права; тенденції розвитку системи міжнародного права; взаємодія міжнародного права та національного права; міжнародне право у сфері захисту прав людини; правовий статус міжнародних організацій у міжнародному праві та ін.

Також слід зазначити, що під науковою проблемою розглядають сукупність теоретичних або практичних завдань або сукупність тем науково-дослідної роботи. Зазвичай, виділяють три види наукових проблем: галузевий, міжгалузевий та глобальний. Наприклад, захист прав людини являється одночасно галузевою та міжгалузевою проблемою, а у світлі сучасного розвитку суспільства її з упевненістю можна віднести і до глобальної проблеми світової спільноти.

Вважається, що значно полегшать процес обрання теми магістранту такі процедури:

1) Перегляд каталогів захищених робіт, ознайомлення з уже виконаними та захищеними на кафедрі роботами.

2) Аналіз та ознайомлення з новітніми результатами дослідження у суміжних галузях науки і техніки, які можуть сприяти виникненню неочікуваних та таких необхідних рішень.

3) Оцінка методів дослідження у конкретній галузі науки та їх застосування.

4) Ознайомлення із аналітичними оглядами, статтями у спеціальній періодичній літературі.

5) Отримання консультацій від спеціалістів-практиків, в процесі яких можна виявити маловивчені важливі питання.

Вибір теми значно полегшить консультація із професорсько-викладацьким складом кафедри міжнародного права. Для ефективнішої роботи над магістерським дослідженням кожному студенту призначається керівник магістерської роботи, як правило, доцент або професор кафедри міжнародного права. Якщо ж є роботи, які виконуються на межі наукових напрямів, то можуть призначатися один чи більше консультантів. Керівник магістерської роботи зобов’язаний зустрітися із студентом магістром та визначити разом із ним графік періодів написання магістерської роботи.

Теми магістерських робіт закріплюються за студентами на основі їх особистих заяв.

Забороняється двом студентам в одній академічній групі обирати для написання одинакові теми магістерських робіт.

4. Зміст та структура роботи

Підготовка, написання та захист роботи передбачають такі етапи:

1. Вибір теми.

2. Визначення мети, завдань та вибір об’єкта дослідження.

3. Складання плану, підбір і опрацювання літератури.

4. Збирання, аналітичне опрацювання практичного (емпіричного) матеріалу.

5. Виконання роботи (написання роботи).

6. Підготовка до захисту (отримання відгуку та зовнішньої рецензії, попередній захист, допуск до захисту).

7. Захист роботи.

4.1. Загальні вимоги

Кожен, хто приступив до написання магістерської роботи повинен:

· оволодіти існуючими по даній тематиці науковими поняттями;

· дотримуватися точного опису виявлених фактів, подій та явищ із застосуванням загальноприйнятої термінології;

· оволодіти технікою добору споріднених фактів за їх істотними ознаками;

· оволодіти вмінням групувати факти, події і явища у відповідності із загально-науковими правилами та аналізувати їх з метою виявлення у них загального і одиничного, істотного та другорядного;

· порівнювати виявлені події та факти, знаходити спільне та відмінне між ними, випадкове та закономірне;

· виробляти вміння вести наукові дискусії, спираючись на дані науки та одержані висновки в ході дослідження;

· передбачати розвиток можливих змін явищ та подій на основі історичного досвіду і сучасних тенденцій їх розвитку;

· виробити вміння теоретичного узагальнення на основі власного дослідження і висновків попередників по проблемних питаннях магістерської роботи.

4.1.1. Послідовність роботи по підготовці магістерського дослідження

Загальновизнаний науковий досвід показує, що при написанні магістерської роботи існує певна логічна схема. Доречність використання цієї структурно-логічної схеми обумовлюється моментом максимального опрацювання усіх можливих джерел літератури з обраної тематики магістерської роботи.

До елементів структурно-логічної схеми написання магістерської роботи відносять:

1) складання та уточнення плану і основних ідей магістерської роботи: перш за все, це пошук інформації, ознайомлення з літературою, архівними документами, а також передбачає підготовку переліку питань, які будуть висвітлюватися студентом;

2) підбір та підготовка матеріалів до написання магістерської роботи: передбачає класифікацію зібраного матеріалу, що надає йому зручної форми для проведення аналізу шляхом зведення та систематизації усього матеріалу;

3) написання вступу, основної частини (розділів, підрозділів) та висновків магістерської роботи.

4) редагування магістерської роботи.

Вступ

Вступ (введення) за обсягом займає приблизно 10% від всього тексту. Його слід писати у відповідності з існуючим стандартом, послідовно переходячи від одного передбаченого пункту до наступного. Починається вступ (введення) з обгрунтування актуальності обраної теми. Воно має бути глибоким. Після цього необхідно перейти до висвітлення ступеня розробленості теми в науковій літературі і характеристики використаних джерел літератури. Слід детально і повно охарактеризувати конкретний внесок різних авторів, шкіл і напрямів в розробку теми, а також окреслити існуючі, на ваш погляд, «білі плями», прогалини у розгляді теми. Далі формулюється мета дослідження, ставляться конкретні завдання, обумовлені метою, виокремлюється основна проблема, об'єкт і предмет дослідження. Всі формулювання повинні бути короткими, чіткими, логічними, послідовними, з бездоганним дотриманням принципу субординації мети і завдань. Необхідно, щоб в кінцевому результаті виклад в цілому відповідав поставленій у вступі меті і повністю реалізовував її. Що стосується використаних в роботі методології і методів, то ви повинні назвати їх (необхідно не просто перелічити їх, а і пояснити, обґрунтувати застосування) і по можливості обгрунтувати застосування того чи іншого методу у вирішенні поставлених перед вами дослідницьких завдань.

Основна частина

Основна частина магістерської роботи, як правило, складається з двох-трьох розділів, кожен з яких, у свою чергу, поділяється на два-три підрозділи. Обсяг кожного структурного елемента основної частини повинен знаходитися в правильній пропорції з іншими елементами.

Розділи основної частини здебільшого відбивають певний період розвитку досліджуваної проблеми, а підрозділи – це складові частини цього уявного періоду або можуть бути описом окремих складових досліджуваної проблематики. Прийнято вважати, що структура магістерської роботи, тобто наявність у ній розділів та підрозділів залежить головним чином від глибини дослідження. Магістерська робота, як і будь-який інший науковий твір, зобов’язує свого автора дуже уважно відноситися до її побудови та враховувати при цьому характер досліджуваного об’єкта, задум та його головну ідею.

4.1.4. Розділ перший

Зміст першого розділу зазвичай має теоретико-методологічний характер. Спочатку окреслюється основна проблема, показуються її теоретичні витоки, потім розглядаються різні варіанти підходів до її вирішення, групуються за принципом методологічної подібності усі точки зору та оцінюються з позицій автора роботи. Студент-магістрант висвітлює у даному розділі основні етапи розвитку наукової думки за проблемою свого наукового дослідження та стисло і критично описує праці попередників, вказуючи на ті конкретні питання, які до цього моменту були ще не вирішеними. Таким чином, він визначає своє місце у досліджуванні теми та розв’язанні проблеми.

4.1.5. Розділ другий

У другому розділі зазвичай обґрунтовують вибір напряму дослідження, наводять конкретні методи вирішення поставлених завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дослідження. Далі викладаються власні погляди автора на проблему та шляхи її вирішення. Вони аргументовано доводяться та обгрунтовуються теоретичними викладами з опорою на опрацьовані вітчизняні і зарубіжні джерела літератури.

4.1.6. Розділ третій та наступний

У наступних розділах вичерпно викладають результати власних досліджень із неодмінним висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Магістрант повинен давати оцінку повноті вирішення поставлених завдань, достовірності отриманих результатів, їх порівнянню з аналогічними результатами вітчизняних та закордонних праць, обґрунтуванню потреби додаткових досліджень або їх припинення через отримані негативні результати.

Призначення і зміст як другого, так третього (або) і наступних розділів може бути різним в залежності від того, яким є характер всієї роботи в цілому. Якщо вся робота є теоретико-аналітичною, то вони, як і перший служать розкриттю проблеми на теоретичному рівні. У такому разі їх зміст становить продовження теоретитичного аналізу проблеми, посиленого або перехід до нового ракурсу розгляду, або застосуванням там, де це можливо і необхідно, конкретно-наукових методів - економічних, соціологічних, історичних і т. д., а також - коли це потрібно - математичного апарату.

Якщо робота має практичний або дослідно-експериментальний характер, то зміст другого (третього) розділу являє собою практичну або експериментальну частину дослідження. У ній описуються умови і хід проведеного експерименту, його стадії та етапи, підводяться загальні підсумки та аналізуються результати, робляться практичні висновки і рекомендації.

Висновки

Висновок являє собою найменшу за обсягом (близько 5% всього тексту) частину роботи. Проте це дуже важлива її частина, оскільки саме він містить загальні висновки, зроблені магістром за результатами проведеного дослідження. Висновки викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані під час наукового дослідження і опираються на вирішення наукової проблеми і її значення для науки і практики. Для підвищення значимості наукового дослідженя у висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, чітко обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їхнього використання. Тут необхідно коротко, але з вивіреною логічною послідовністю показати в певному порядку хід дослідження, проміжні результати і висновки, потім узагальнити їх і сформулювати остаточний загальний висновок по всій роботі, нарешті, показати його в контексті найблищих перспектив подальшого вивчення. Основні висновки в тексті найкраще викласти у формі пронумерованих тез, формулювання яких повинно бути гранично чітким, зрозумілим, коротким і логічно бездоганним.