Використання наших громадян за кордоном на низько 2 страница

виробництва і збуту товарів і послуг

Світовий товарний ринок є

· світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю яка є сукупністю зовнішньої торгівлі країн світу;

· сферою стійких товарно-грошових відносин між країнами, породжених міжнародним розподілом праці, який відображує основні функціональні взаємозв'язки між попитом і пропозицією на світовому ринку, кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою відбувається міжнародна торгівля;

· це сфера товарного обміну, де діють відносини щодо купівлі-продажу товарів та здійснюється конкретна господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів;

Світовий ринок послуг— це система пересічення

Інтересів покупців та продавців послуг, функціонуванн якої регулюється ринковими законами

3.2. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі

Сукупність показників розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на 4 групи:

І. Обсягові (масштабів, абсолютні):

1) експорт,

2) реекспорт,

3) імпорт,

4) реімпорт,

5) зовнішньоторговельний обіг

ЗТО = Е + І,де

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг;

Е — обсяг експорту (у вартісних одиницях);

І— обсяг імпорту (у вартісних одиницях)

6) генеральна торгівля

ГТ=Е + І+Т,де

ГТ— генеральна (загальна) торгівля;

Е — вартість експорту;

І — вартість імпорту;

Т— вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

7) спеціальна торгівля

СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт

8) фізичний обсяг торгівлі. Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:

Iф.о — індекс фізичного обсягу;

Р — ціна товару в базисному періоді;

q1 -— кількість товару в періоді, що вивчається;

q0 — кількість товару в базисному періоді.

ІІ. Структурні:

1) товарна структура;

2) географічна структура

3) інституційна торгівля;

4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

ІІІ. Динаміки та результативності

1) темпів росту:

Темпи росту експорту

Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%, де

Тр.е. – темпи росту експорту;

Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;

Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.

1.2) темпи росту імпорту

Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%, де

Тр.і. – темпи росту імпорту

Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;

Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.

1.3) темпи росту зовнішньоторговельного обігу

Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%, де

Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу;

ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

2) темпи приросту:

Темпи приросту експорту

Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%, де

Тпр.е. – темпи приросту експорту;

Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік

Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

2.2.) темпи приросту імпорту

Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%, де

Тпр.і. – темпи приросту імпорту;

Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;

Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

2.3) темпи приросту зовнішньоторговельного обігу

Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%, де

Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;

Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік;

Показники результатів:

· сальдо торговельного балансу,

· сальдо балансу послуг,

· сальдо некомерційних операцій

· сальдо балансу поточних операцій

· індекс «умови торгівлі»,

· експорт на душу населення,

· імпорт на душу населення,

· експортна квота;

· імпортна квота;

· квота зовнішньоторговельного обігу.

3.3. Еволюція теорій міжнародної торгівлі

Групи концепцій розвитку міжнародної торгівлі:

· меркантилізму:

· Ранній меркантилізм, ідеологами якого були У.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі (Італія),

· Теорія пізнього меркантилізму (Т.Мен (Англія), А.Серра (Італія), А.Мокрет’єн (Франція)) розвивалась з другої половини ХУІ ст.

2) переваг:

· Адам Сміт «Теорії абсолютних переваг»

· Давід Рікардо Теорія «відносних переваг»

3) факторів виробництва :

· Елі Хекшер та Бертіль Олін «Теорію факторонаділеності»

· Поль Самуельсона Теорія «Зовнішньої мобільності факторів виробництва

· Василій Леонтьєв “парадокс Леонтьєва”

· неотехнологічні:

Пітер Ліндерт Теорія «Внутрішньогалузевій торгівлі»

5) конкурентоспроможності(М.Портер)

3.4. Види та методи міжнародної торгівлі

Види міжнародної торгівлі, які можна систематизувати за наступними ознаками:

1) За специфікою об’єкту:

1.1) торгівля товарами: сировинними; паливними;

продовольчими; напівфабрикатами; готовими

виробами: а) виробничого призначення; б) невиробничого призначення);

1.2) торгівля послугами: виробничими;

транспортними; експедиторськими;

консультаційними; консигнаційними;

посередницькими; туристичними; маркетинговими;

обліковими; орендними; ліцензійними; іншими

послугами;

2) За специфікою взаємодії суб’єктів:

2.1) традиційна (проста) торгівля ;

2.2) торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією;

2.3) зустрічна (компенсаційна) торгівля;

Види міжнародної торгівлі

3) за специфікою регулювання:

3.1) звичайна торгівля

3.2) торгівля за режимом найбільшого сприяння;

3.3) дискримінаційна торгівля

3.4) преференційна торгівля

Метод торгівлі –це засіб здійснення торговельного

обміну (торговельної операції чи торговельної

угоди). В міжнародній торговельній практиці

використовується два основні методи торгівлі

Біржі

Досі невідоме точне пояснення походження слова біржа. Серед науковців поширені версії:

1. Біржа походить від грецького слова «byrza», що в

перекладі означає сума, гаманець. Згідно з першою версією, витоки його лежать у новолатинському слові "bursa" — шкіряний гаманець, але це одночасно і студентська стипендія, і, власне, біржа. Подібність кореневих основ простежується у німецькому "borse", французькому "bourse", італійському "borsa". Однак в англійській мові вживається слово "exchange", буквально обмін, і лише додавання прикметників "commodity" дозволяє зрозуміти, що мова йтиме про товарну і біржу;

2. Згідно з іншою версією сама назва пов'язується з

іменем бельгійського купця Ван дер Бурce, який мешкав у м. Брюгге і мав на своєму родовому гербі зображення трьох гаманців. Місце розташування його будинку було зручним для зібрань торговців, здебільшого грошових міняйл. Багатий купець використав свій шанс. Він віддав у розпорядження торговців свій будинок, який став першою офіційною біржовою спорудою. Вирощуючи тюльпани на подвір'ї свого будинку, він справно отримував дохід у вигляді орендної плати від біржовиків;

3. У відомому словнику Володимира Даля "Толковый словарь живаго великорусского языка" (кінець ХІХ-го ст.) зустрічаємо такі пояснення:

3.1) будівля або місце, де у визначений час збираються купці за торговельними справами;

3.2) саме зібрання;

3.3) час зібрання купців;

4. Біржа — це постійно діючий ринок масових

замінних цінностей, який функціонує за визначеними

правилами, у конкретному місці та призначений час;

5. Біржі – постійно-діючий оптовий ринок декількох

країн, де укладаються угоди купівлі-продажу

широкого асортименту сировинних і продовольчих

товарів, що відповідають уніфікованій системі

стандартних вимог до товарів;

6. Біржа – це ринок, на якому товари продаються у

великій кількості, у приміщенні, де відбуваються

публічні торги за допомогою голосу та жестів або

через комп'ютерні мережі, створюючи особливу

атмосферу ринку чистої конкуренції;

7. Біржа – категорія ринку, явище економічного

життя;

8. Біржа – це великий ринок для обороту капіталів,

для правильного встановлення цін на товари, цінні

папери та валюту; грошовий ринок для держав,

підприємств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона

виступає посередником між тими, хто шукає куди

вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто

регулює кредитні, грошові, платіжні відносини як в

країні розміщення, так і між державами. Біржа

служить для привізної торгівлі страховим закладом,

запобігаючи зниженню цін до його прибуття, тобто

страхує підприємницький ризик;

9. Відповідно до Закону України "Про товарну

біржу" товарна біржа - це організація, що поєднує

юридичних та фізичних осіб і має за мету надання

послуг в укладенні біржових угод, встановлення

товарних цін, попиту і пропозицій на товари,

вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і

пов'язаних з ним операцій.

Отже, існує три основних значення бірж:

· об'єднання комерційних посередників;

· місце торгів;

· гуртовий ринок.

Економічна сутність біржі полягає в наступному:

· ринок замінних цінностей;

· організація;

· реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі;

· офіційне котирування цін;

· специфічний біржовий товар;

· страхування цінових та курсових ризиків;

· цифровий вираз попиту і пропозиції;

· розміщення товарів у просторі й часі;

Класифікація бірж

1. За характером асортименту товарів, що реалізуються:

o вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару;

o спеціалізовані, де предметом біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів;

o на універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів;

2. За ступенем відкритості:

2.1) відкриті (публічні), на яких, окрім

її членів, у біржових операціях можуть

брати участь також й відвідувачі торгів

(разові й постійні;

2.2) закриті, на яких право брати участь

у біржових торгах та укладати угоди

мають тільки члени даної товарної

біржі.

2.3) змішані, де відвідувачі укладають угоди за

допомогою брокерів, які в свою чергу укладають

угоди від імені та за рахунок клієнта і дилерів, які

працюють від власного імені й за власні кошти;

3. За характером (типом) здійснюваних біржових угод:

3.1) реального товару, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вироблено або буде вироблено в майбутньому періоді;

3.2) ф'ючерсні, на яких торгівля здійснюється нереальними товарами, а контрактами на них;

3.3) опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;

3.4) комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні та опціонні контракти.

4. За організаційно-правовими формами діяльності:

4.1) акціонерного товариства відкритого типу;

4.2) акціонерні товариства закритого типу;

4.3) товариства з колективною відповідальністю;

4.4) решта організаційно-правових форм, що

визначаються відповідними законодавствами країн

місця розташування бірж;

5. За регіоном дії:

5.1) національні;

5.2) міжрегіональні;

5.3) міжнародні.

Основні функції товарних бірж:

· Забезпечення високої концентрації попиту та пропозиції в одному місці;

· Регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;

· Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями товарів;

· Формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;

· Зближення покупців і продавців у просторі та часі;

· Боротьба з виявами монополізму на товарних ринках;

· Формування умов для мінімізації комерційного та фінансового ризиків;

· Надання учасникам відповідних товарних ринків цінової і комерційної інформації;

· Організаційну: організація біржових торгів, вироблення правил, матеріально-технічне забезпечення торгів, забезпечення висококваліфікованим персоналом;

· Вироблення біржових контрактів;

· Розв'язання суперечок між членами біржі й учасниками біржових операцій;

· Реєстрації та публікації біржових цін (котирування);

· Страхування цінових та курсових ризиків (хеджування);

· Гарантування виконання біржових угод;

· Інформаційну: збір і реєстрація біржових цін з подальшою їх публікацією, наданням клієнтам інформації про рівень і динаміку світових цін та курсів на основні активи;

· Обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок;

· Залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу;

· Забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях.

Функції бірж

Допоміжні функції

· стандартизація якісних параметрів товарів;

· стандартизація біржових контрактів купівлі/продажу товарів;

· здійснення арбітражу між;

· прискорення та раціоналізація розрахункових операцій;

· надання різноманітних додаткових послуг клієнтам, які мають інформаційний та консультативний характер і пов'язані з процесом здійснення угод і рухом товарів;

· участь у прибутковій частині державного та місцевого бюджетів.

Тенденції

Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні тенденції:

· Збільшення обсягів біржового обороту;

· Зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах: збільшення обсягів ф’ючерсних операцій порівняно з угодами на реальний товар;

· Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах;

· Переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж;

· Тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів;

· Модифікація основної функції бірж: зі світових товарних ринків вони перетворюються на центри спекулятивних операцій;

· Підвищення ролі міжнародних товарних бірж у визначенні та регулюванні рівня цін на відповідних світових товарних ринках;

· Вдосконалення техніки біржової торгівлі: стандартизація якості продукції, розробка уніфікованих біржових контрактів, впровадженням сучасних засобів зв'язку, збору, обробки та передачі комерційної інформації;

· Зміна структури біржової торгівлі за рахунок виходу на товарний ринок нових промислових сировинних товарів.

Аукціон

Поняття аукціон у міжнародній торгівлі має три значення:

· як спеціально організований товарний ринок, на якому здійснюється процес продажу-купівлі товару, що складається з певних етапів — підготовки, огляду товару, аукціону (торгу), оформлення контракту;

· як безпосередній торг за товар, який відбувається між аукціоністом (особою, що проводить торг і представляє інтереси організаторів і продавців) та покупцями;

· як комерційна структура, що організовує, готовить і провадить продаж товарів за допомогою торгу. Міжнародні аукціони належать до добровільних і регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають публічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях.

· Простий аукціон (англійський);

· Голландський аукціон – початкова ціна продавця є максимальною;

· Аукціон заочний (або "натемну") – усі покупці пропонують свої ставки одночасно. Товар придбає той, хто зробив найвищу пропозицію;

· Послідовний аукціону. Вона передбачає наявність конкуренції між продавцями та покупцями одночасно;

· Подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Різновидом подвійного аукціону є безперервний аукціон (типу "натовпу" або "вигуків"). За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг - вигукують ціни (котирування) і відшукують контрагента

Тенденції розвитку аукціонів

1) тенденція до падіння ролі аукціонів, що викликано цілим рядом причин:

1.1) розвиток прямих зв'язків між експортерами та

імпортерами без використання посередницької ланки,

перш за все брокерів-аукціонерів;

1.2) розширення товарних поставок більш

рівномірної та гарантованої якості, збільшенню

обсягів продажу товарів на основі окремих договорів;

1.3) розробка асоціаціями торговців типових

контрактів і вдосконалення механізму комерційного

арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі

типових контрактів;

1.4) значні додаткові витрати, пов'язані з

розвантаженням, зберіганням, відправкою товару

тощо, суттєво знижують ефективність експорту;

1.5) розвиток світової транспортної мережі і засобів зв'язку зумовив зростання визначеності термінів поставки,

що знизило потребу в запасав як резерві.

2) переміщення аукціонів з імпортуючих в експортуючі країни, що пов'язано

як з нижчими накладними витратами при продажах

на аукціонах у місцях походження товару, так і з

прагненням досягнення більшого контролю за

системою збуту своїх експортних

товарів і посилення впливу на формування рівня цін.

Міжнародні тендери

Термін “тендер” походить від англійського tender — офіційна пропозиція, замовлення на підряд та to tender — подавати замовлення (заявку) на участь у торгах

Класифікація міжнародних тендерів:

· занаціональним складом учасників;

· за метою організаторів: реальні торги та процесуальні торги;

· заюридичним статусом учасників: відбуваються за участю виключно юридичних осіб, консорціумів, а також змішані;

· запредметом торгівлі: на поставку товарів, на виконання підрядних робіт, комбіновані;

· залежно від рівня свободи доступу до участі в тендерах: відкриті і закриті;

· за фінансовими умовами: з пропозицією ціни; зі знижкою; на кредитній основі; на компенсаційній основі;

· щодо ступенявідкритості інформації про пропозиції учасників торгів та оголошення умов, запропонованих переможцем: голосні і неголосні відкриті/закриті конверти);

· заглибиною розподілу праці при виконанні замовлення: первинні, вторинні і третинні.

Функції міжнародних тендерів:

· торговельну;

· науково-технічну;

· цінову;

· фінансову;

· маркетингову;

· регулятивну.

Етапи проведення торгів

· оголошення в пресі за 1-2- місяці до їх початку

· строк, термін подачі пропозицій для участі в торгах

· порівняння даних пропозицій, підведення підсумків і визначення переможців.

· Тенденції в проведенні торгів

· зріст кількості фірм, учасників торгів

· збільшення числа торгів на нові види машин, устаткування, технологій

· загальне збільшення кількості торгів на спорудження комплектних об’єктів

· переорієнтація пріоритетів з цінових факторів конкуренції на техніко-економічні показники і пільговість умов фінансування

· розширення торгів на інженерно-консультаційні послуги

· розширення практики проведення торгів по частинам для виявлення вузькоспеціалізованих фірм-учасниць;

· розвиток багатостороннього співробітництва по спорудженню об’єктів

· розширення участі в торгах місцевих фірм країни-замовника

· розвиток методів кількісного аналізу міжнародної тендерної діяльності (кількісний облік економічних, політичних ризиків)

Виставки та ярмарки

Виставка — це показ, яким би не була його назва,

основна мета котрого полягає в ознайомленні

публіки шляхом демонстрації із засобами, які

маються в розпорядженні людства, для задоволення

його потреб, а також з метою сприяння прогресу в

одній або кількох сферах діяльності або майбутніх

перспектив

Ярмарок — це міжнародна економічна виставка

зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з

традиціями країни, на території якої він проводиться,

являє собою великий ринок товарів широкого вжитку

та/або обладнання, діє у визначені терміни протягом

обмеженого періоду в одному і тому ж місті та наякій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах

· Класифікація виставок/ярмарок:

· за місцем проведення: місцеві, зарубіжні

· зарадіусом дії виставки досить умовно поділяються на: регіональні, міжрегіональні, всесвітні;

· за критерієм постійності місця проведення: постійні, змінні, пересувні;

· щодочастоти проведення: періодичні, постійні.

· заширотою номенклатура товарів (послуг): універсальні, багатогалузеві, галузеві та спеціалізовані виставки-ярмарки.

· за предметом демонстрації: споживчих товарів, товарів виробничо-технічного призначення, інші.

· Функції міжнародних виставок та ярмарок

· забезпечують безпосереднє спілкування клієнта з експонентом; експонента — з потенційними партнерами;

· пропонують реальний товар, який можна побачити у дії, на відміну від рекламних проспектів, відео роликів тощо;

· забезпечують покупцеві можливість здійснити досить повний та об'єктивний огляд певної групи товарів (або цілої галузі промисловості) за такими критеріями, як якість, ціна, додатковий сервіс, певні стимули при купівлі тощо;

· надають експонентам можливість побачити пропозицію потенційних конкурентів, їх нові ідеї, умови продажів тощо;

· значно скорочують час як клієнтам, так і експонентам на пошук партнера та укладання контракту;

· Функції міжнародних виставок та ярмарок

· сприяють ефективному обміну інформацією;

· інформують своїх учасників про розвиток технологій і надають можливість побачити тенденції прогресу галузі;

· підвищують авторитет експонента за умов його правильної політики щодо підготовки та участі у виставках та ярмарках;

· надають можливість експонентам отримати нову інформацію відносно характеру змін самої клієнтури, її запитів, а також змін кон'юнктури галузі (ця інформація, як правило, слугує поштовхом до зміни політики самої фірми у майбутньому, до зміни її стратегії).

· 3.5. Ціноутворення у світовій торгівлі

Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва.

Види міжнародних цін обумовлені факторами:

1) відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;

2) валютною державною та міждержавною політикою;

3) політикою протекціонізму;

4) відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;

5) іншими факторами.

· Види цін

За напрямами товарних потоків:

а) експортні (ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту);

б) імпортні;

2. За умовами розрахунків:

· Ціна комерційних угод;

· Ціна клірингових розрахунків;

· Ціна програм допомоги;

· Трансфертна ціна;

3. За повнотою урахування витрат:

· Ціна нетто

· Ціна споживання

4. За характером реалізації:оптова ціна, роздрібна ціна;

5. За мірою фіксації (контракти): тверда, рухлива, з наступною фіксацією; ковзна;

6. За рівнем інформованості:

· ціна, яка публікується

· довідкова ціна: біржове котирування, аукціонна ціна, статистична ціна, ціни фактичних угод, ціни пропозицій великих фірм, розрахункові.

3.5. Базисні умови постачання (INCOTERMS)

Базисні умови постачання – це умови обміну товару, які найбільш часто зустрічаються, і відповідні до цих рівнів обов’язки сторін здійснювати певні дії.

Всі умови Інкотермс поділяються на 4 групи:

І група «Відправлення»

1) EXW (Ex-work) франко-підприємство – означає,

що продавець виконав свої зобов’язання по поставці товару тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця без посередньо на своїй території (завод, фабрика, склад). Витрати по поставці товару несе покупець.

ІІ. Група «Основний фрахт не оплачено»

2) FCA (Free Carrier) франко-перевізник – означає,

що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він передав товар, що пройшов митну очищення для експорту, перевізнику у обраному покупцю місцю.

3) FAS (Free Alongside Ship) вільний впродовж борту

судна – означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли товар розміщений вздовж борту судна по вказаному порту відправлення;

4) FOB (Free on Board) вільний на борту судна –

означає, що продавець виконав свої зобов’язання тоді, коли товар перейшов через поручні судна в погодженому порту відвантаження;

ІІІ. Група «Основний фрахт сплачено»

5) CFR (Coast and Freight) вартість і фрахт – означає,

що продавець зобов’язаний оплатити витрати і фрахт необхідні для поставки товару у погоджений пор призначення;

6) CIF (Cost, Insurance and Freight) вартість,

страхування і фрахт –умови CFR плюс повинен забезпечити морське страхування та передати покупцю відповідне страхове свідоцтво (страховий поліс) для усунення ризиків загибелі та пошкодження товару при перевезенні. Продавець укладає договір страхування і оплачує страховий внесок;

7) CPT (Carriage paid to) перевезення оплачено до

пункту “N” – означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення;

8) CIР (Carriage and Insurance paid to) перевезення і

страхування оплачено до пункту “N” – умови CIF плюс повинен забезпечити страхування вантажу для усунення ризиків покупця, укласти договір страхування і оплатити страховий внесок;

IV. Група “Прибуття”.

9) DAT (Delivered At Terminal ... named terminal of

destination) означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця на певному терміналі (назва терміналу) в країні імпорту

10) DAP (Delivered At Piont ... named point of

destination) означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця в певному місці в країні імпорту;

11) DDP (Delivered Duty Paid) доставлено, мито

сплачено (оплачені всі види втрат пов’язані з доставкою) означає, що продавець виконав свої обов’язки тоді, коли він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці в країні імпорту.

· 3.6. Тарифне і нетарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин

Види регулювання міжнародної торгівлі

Одностороннєрегулювання полягає у застосуванні

методів впливу урядами країн в односторонньому

порядку без погодження або консультацій з

торговими партнерами. Такі заходи вживають

здебільшого під час загострення політичних

відносин.

Двостороннєрегулювання передбачає, що заходи

торгової політики попередньо узгоджуються

країнами – торговими партнерами. Кожна зі сторін

попереджує свого торгового партнера про вживання