Методичні рекомендації до семінарського заняття
Виникнення грошей – це тривалий історичний процес, обумовлений розвитком товарного виробництва й обміну. Вивчати це питання почніть з теорій походження грошей - еволюційної та раціоналістичної. Представники еволюційної теорії вважають, що гроші виділилися із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. «Раціоналісти» вважають, що гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.
Особливої уваги потребує питання про сутність грошей,оскільки воно становить базовий рівень монетарної теорії. Зверніть увагу на тлумачення сутності грошей різними економістами, визначте те, яке, на Вашу думку, є найбільш влучним і аргументованим.
Розглядаючи друге питання, не слід плутати гроші як специфічний товар, що виділився з світу товарів, із формами грошей, які вони приймали протягом багатьох століть. Слід пам’ятати, що появі грошей передувала епоха натурального обміну (бартеру). Її заступила епоха товарних грошей. Не слід ототожнювати товарну форму грошей з використанням у цій ролі золота і срібла. Розглядаючи ці коштовні метали як носії грошових відносин, слід враховувати, що золото і срібло не відразу почали монопольно виконувати зазначену функцію завдяки своїм специфічним властивостям.
Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування металевих монет. Протягом тривалого часу в обігу використовувалися повноцінні монети, реальний зміст яких відповідав їхній номінальній вартості.
Нові якісні моменти в системі грошових відносин почали формуватися з появою в обігу паперових грошей, що не розмінювались на золото чи срібло. Паперові гроші запроваджувалися в обіг силою держави і спиралися на її авторитет. Паперові гроші розвиваються на кредитних засадах. Еволюція форм грошей триває. Активно розвиваються електронні гроші.
Важливим питанням для розуміння сутності грошей є функції грошей. Кожна з функцій грошей – це їх грані прояву в економічній системі. Ми додержуємося точки зору, згідно якої гроші виконують п’ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження або утворення скарбу, як її раніше називали, та функцію світових грошей. Із змістом їх необхідно детально ознайомитись по рекомендованим джерелам.
Функцію світових грошей не можна поставити в один ряд з іншими функціями грошей, оскільки вона виражає не способи реалізації сутності грошей, а сфери їх здійснення: міжнародний платіжний засіб, міжнародний купівельний засіб, загальне втілення суспільного багатства. В подібній класифікації необхідно говорити про функції національних, регіональних і світових грошей. Вивчаючи передумови використання національних та колективних валют як світових грошей, слід підкреслити, що функцію світових грошей спочатку виконувало золото. Поступово на його місце прийшли національні валюти розвинутих країн (долар США, англійський фунт стерлінгів та ін.). Частково таку функцію виконують колективні валюти (СДР – спеціальні права запозичення, ЄВРО – європейська валютна одиниця).
Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва та адекватних йому суспільних відносин. Вона не може бути реалізована там, де для цього немає відповідних умов. Не могла бути значною роль грошей у докапіталістичних формаціях, оскільки саме господарство тоді мало переважно натуральний характер. За допомогою грошей там набувала суспільного визнання лише незначна частка вироблюваної продукції. Тому не було залежності товаровиробника від ринку, а вплив грошей на його економічне становище і через нього - на розвиток виробництва був мало відчутним.
Подібне становище мало місце і в умовах командно-адміністративної економіки в колишньому СРСР та інших країнах Східної Європи. Хоч головна сфера економічних відносин тут мала грошову форму, сама суть цих відносин була нееквівалентною, нетоварною, що робило використання грошей формальним, а роль їх - обмеженою, швидше за все обліково-розподільною. Проте і така роль мала певний позитивний вплив на розвиток суспільного виробництва.
Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розширеному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відносини в суспільстві були переведені на еквівалентні, ринкові засади. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала товаром, об'єктом купівлі-продажу за гроші.
Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспільного виробництва - засоби праці, предмети праці і робочу силу - просте товарне виробництво перетворилось у капіталістичне, а самі гроші набули принципово нової якості - стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.
Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, створюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулювання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші. На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище - конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне замовлення тощо. По суті, в усіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів. Оскільки перемагає той, хто спроможний одержати найкращі результати в такому змаганні, конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.
У проблемі ролі грошей у розвитку економіки можна розрізняти якісний і кількісний аспекти.
В якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють економічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.
По-перше, знімаються фізичні межі виробництва, що визначаються особистими потребами самих виробників. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати, а надлишок вартості можна зберігати в грошовій формі чи перетворити в позичковий капітал.
По-друге, реалізація вироблених продуктів за гроші, замість бартеру, значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. Суспільство одержує значну економію на реалізаційних витратах, скорочуються потреби в обіговому капіталі, краще задовольняються потреби споживачів.
По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характеру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного виробництва та економного споживання - виробничого, державного, особистого.
Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економічні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів як виробників і як споживачів. Цю можливість широко використовують усі держави з ринковою економікою для регулювання економічного життя в країні. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, центральні банки, які діють від імені своїх держав, забезпечують зміну таких економічних інструментів, як платоспроможний попит, ціни, процент, валютний курс, курс цінних паперів тощо. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту й імпорту та їх збалансування тощо.
Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розширеному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відносини в суспільстві були переведені на еквівалентні, ринкові засади. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала товаром, об’єктом купівлі-продажу за гроші.
Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспільного виробництва – засоби праці, предмети праці і робочу силу – просте товарне виробництво перетворилось у капіталістичне, а самі гроші набули принципово нової якості – стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.
Насамперед грошового виразу у формі прибутку набула мета капіталістичного виробництва. Це дало можливість зняти усілякі обмеження з його розвитку, оскільки нагромадження грошей (прибутку) не має будь-яких внутрішніх обмежень, нагромаджувати їх можна нескінченно.
Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, створюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулювання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші. На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище – конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне замовлення тощо. По суті, в усіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів. Оскільки перемагає той, хто спроможний одержати найкращі результати в такому змаганні, конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.
У міру поглиблення ринкової трансформації економіки помітно зростає роль грошей в її розвитку. Поступово українська гривня перетворилась у справді загальний еквівалент, у “головну діючу особу” на ринку. Кожний, хто має гроші, може вільно купити будь-який потрібний товар на внутрішньому ринку. Це істотно підвищило заінтересованість економічних суб’єктів у тому, щоб більше заробляти грошей і економніше їх витрачати. Стало значно легше капіталізувати гроші, вклавши їх у цінні папери та банківські депозити. Запровадження часткової конвертованості гривні істотно підвищило роль грошей у розвитку зовнішньоекономічних відносин, в інтеграції економіки України у світову економіку. Грошово-кредитна політика зайняла ключове місце в механізмі державного регулювання економіки. Динаміка цін стала відчутно реагувати на регулюючі заходи Національного банку України в грошовій сфері.
Проте ці позитивні зрушення в підвищенні ролі грошей поки що не дали відчутних результатів у розвитку суспільного виробництва, яке близько 10 років перебуває у стані хронічної кризи. Це зумовлено передусім уповільненістю, непослідовністю переведення економіки на ринкові засади, адміністративним втручанням держави в економічне життя, а також слабкістю самого грошового механізму, зокрема банківської системи, все ще високою інфляцією. Тому економічні суб’єкти недостатньо результативно реагують на стимулюючі імпульси, які надходять з боку грошей, не виявляють належної заінтересованості в інвестуванні виробництва, у капіталізації доходів, у розвитку товарно-грошових відносин. Вони нерідко віддають перевагу натуральним формам економічних відносин (бартеру), “тіньовим” методам господарювання, переведенню вільного фінансового капіталу за кордон, конвертації його в іноземну валюту тощо. Ці процеси істотно стримують позитивний вплив ринкових перетворень та грошей на розвиток економіки.
Досвід країн з розвинутою ринковою економікою не тільки свідчить про величезну роль грошей, а й показує основні напрями успішного використання їх у трансформаційній економіці нашої країни.
По-перше, це максимальне переведення на ринкові засади всіх сфер економічних відносин. Грошова форма повинна реально опосередковувати всі процеси розширеного відтворення, забезпечувати здійснення їх на еквівалентній основі. На принципах еквівалентності, самофінансування, самодостатності повинна ґрунтуватися діяльність не тільки виробничих підприємств, а й економічних суб’єктів сфери науки, освіти, охорони здоров’я тощо.
По-друге, переорієнтація цілей економічної, у тому числі грошової, політики із забезпечення інтересів центру на інтереси безпосереднього виробника, окремих колективів, регіонів тощо. Тільки за цієї умови можна буде ефективно використати грошові інструменти для стимулювання суспільного виробництва, а отже і для забезпечення економічних інтересів центру.
По-третє, забезпечення вільної, гарантованої капіталізації грошових доходів усіх суб’єктів економічних відносин усіма методами, сумісними з нашими соціальними пріоритетами. Це сприятиме зростанню інвестицій, згортанню тіньової економіки, зміцненню банківської системи.
По-четверте, оздоровлення грошового обігу, забезпечення високої, сталої вартості грошової одиниці. Без цього неможливо відновити роль грошей у міновому процесі, витіснити бартерні операції з ринку, а отже, забезпечити їх належну роль у розвитку економіки в цілому.
У міру подальшої трансформації економіки України в ринковому напрямку, розвитку банківської системи, формування ринків цінних паперів, кредитного та валютного ринків, оздоровлення державних фінансів і національних грошей, послаблення кризових явищ в економіці роль грошей в економічному житті України неухильно зростатиме.
Проблемні питання
1. Що таке бартер? Яку економіку називають бартерною?
2. Чим поняття ролі грошей відрізняється від поняття функції грошей? Як вони між собою пов’язані?
3. Як впливає на виробництво сама наявність грошей в економіці?
4. Як впливає на економіку зміна кількості грошей в обороті?
5. Як реалізується роль грошей у ринковій економіці?
6. Чому відбувається еволюція форм грошей? Чому не використовують лише металеві гроші?
7. Чи можна говорити про повноцінні і неповноцінні гроші? Є такі насправді?
8. Чи тотожні поняття «види грошей» і «форми грошей»?
9. Чи можна вважати електронні гроші ірраціональним виразом?
10. Чи згодні Ви з існуючим в літературі поняттям «кредитні гроші»? Що це?
Тести
1. Чим вiдрiзняються функцiя грошей як засобу платежу вiд функцiї грошей як засобу обiгу?
а) тим, що грошi протистоять обов`язкам по оплатi товарiв i послуг, а не товару;
б) тим, що грошi виступають як готiвка i в безготiвковiй формi;
в) тим, що для визначення вартостi товару не обов`язково мати гроші в наявностi.
2. У чому полягає сутність грошей?
а) загальна безпосередня обмінюваність;
б) матеріалізація загальновиробничого часу;
в) засіб реалізації загального вартісного еквіваленту;
г) законний платіжний засіб, створений державою.
3. Країна, де з’явилися першi паперовi гроші:
а) Росiя; в) США;
б) Японiя; г) Китай.
4. Чому роль грошей у докапiталiстичних формацiях була незначною?
а) суспiльство було вiдсталим у своєму розвитку;
б) господарство мало натуральний характер;
в) грошова одиниця була не вдосконалена.
5. Щоб виконувати функцiю мiри вартостi грошi повиннi бути:
а) з благородних металiв; в) товаром i обладати вартiстю;
б) тiльки з чистого золота; г) загальним еквiвалентом.
6. Вартiсть неповноцiнних грошей проявляється:
а) в їх купiвельнiй спроможностi;
б) у функцiї мiри вартостi;
в) у кiлькостi переходiв грошової одиницi вiд одного суб'єкта економiки до iншого.
7. В якiй функцiї грошi обслуговують процес цiноутворення?
а) у функцiї засобу нагромадження;
б) у функцiї мiри вартостi;
в) у функцiї засобу платежу.
8. В якiй функцiї грошi найбiльше потерпають вiд iнфляцiї?
а) у функцiї мiри вартостi;
б) у функцiї засобу платежу;
в) у функцiї засобу нагромадження.
9. Що з переліченого є функцією грошей?
а) емісія; б) засіб обігу;
в) мастаб цін, г) купівельна спроможність.
10. Первісно гривнею були:
а) жіночі прикраси, в) чоловічій святковий одяг,
б) збір у Київській Русі, г) перлини.