Постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки – це
науково-технічна революція;
+науково-технічний прогрес;
інвестиційна діяльність;
інновація.
361. До служб матеріально-технічного забезпечення виробництва не належить:
матеріально-технічне постачання;
+переробка і зберігання;
транспортне господарство;
ремонтно-механічні цехи і служби.
362. Як визначити кількість матеріалів певного різновиду, яка потрібна підприємству в розрахунковому періоді в натуральному вимірі:
+множенням обсягу продукції на норму витрат матеріалу;
діленням обсягу продукції на норму витрат матеріалу;
множенням обсягу продукції на фактичні витрат матеріалу;
діленням фактичних витрат матеріалу на їх норму.
363. Який вид запасу матеріалів потрібен підприємству на випадок можливої затримки надходження їх чергової партії:
підготовчий;
+страховий;
додатковий;
поточний.
364. Сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються у часовому інтервалі в процесі застосування до них різних логістичних операцій – це:
логістичний ланцюг;
логістична система;
+матеріальний потік;
системний потік.
365. Згідно з якою системою регулювання запасів вони поповнюються до рівня, не нижчого за їх мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість:
+«максимум-мінімум»;
«стандартних партій»;
«канбан»;
«стандартних інтервалів».
366. Під інфраструктурою підприємства розуміють:
сукупність підрозділів, які прямо не беруть участь у створенні основної продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів;
сукупність певних підрозділів підприємства, які забезпечують соціальні потреби працівників;
+комплекс цехів, господарств і служб, які забезпечують нормальне функціонування основного виробництва й усіх інших сфер операційної діяльності підприємства;
усі відповіді правильні.
367. Виділяють такі типи виробництва:
одиничне й масове;
одиничне й серійне;
одиничне, масове й серійне;
+одиничне, масове, серійне й дослідне.
368. Конкуренція – це:
досягнення суб’єктом господарювання бажаних параметрів свого розвитку;
об’єднання суб’єктів господарювання в цілісну систему навколо єдиної мети та завдань для зниження собівартості виробництва продукції;
задоволення певної потреби споживачів за рахунок певних властивостей продукції;
+суперництво між суб’єктами господарської діяльності з приводу якнайкращої реалізації своїх економічних інтересів.
369. Конкурентоспроможність продукції за якістю – це:
концентрований прояв першості над конкурентами за рахунок реалізації суттєвих чинників ресурсної орієнтації;
сукупність економічних , технологічних і якісних параметрів продукції, які відповідають вимогам ринку;
+сукупність її властивостей, що забезпечують задоволення поточних і перспективних потреб споживачів на вищому або однаковому рівнях з аналогічною продукцією конкурентів за прийнятною для споживачів ціни;
усі відповіді правильні.
370. Розрізняють такі показники якості:
біологічні, економічні, естетичні;
технологічності, транспортабельності, надійності;
екологічності, безпеки й патентно-правові;
+усі відповіді правильні.
371. Діяльність, спрямована на знаходження оптимальних рішень у процесі впорядкування, узаконення і запровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів, операцій і заходів у відповідній сфері виробництва, називається:
ліцензування;
управлянням якістю;
+стандартизацією;
правильної відповіді немає.
372. Найпоширенішими методами визначення якості продукції є:
органолептичний, лабораторний;
органолептичний, соціологічний та економіко-математичний;
лабораторний, економіко-статистичний та експертний;
+органолептичний, лабораторний, соціологічний та економіко-статистичний.
373. Якщо виручка (дохід) від реалізації продукції дорівнює 160 тис.грн, непрямі податки 10 тис.грн, собівартість реалізованої продукції – 120 тис.грн, то валовий прибуток підприємства дорівнює:
+30 тис. грн;
40 тис. грн;
150 тис. грн;
10 тис. грн.
374. Розмір грошових коштів, отриманих від виробничої, комерційної, посередницької чи іншої діяльності за вирахуванням податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного податку тощо) – це:
операційний дохід;
+чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
валовий прибуток;
прибуток від реалізації продукції.
375. Фінансова діяльність підприємства – це:
здійснення регулярних виплат до бюджету та інших цільових фондів;
+грошові відносини, пов’язані з обігом коштів підприємства;
визначення розмірів необхідних інвестицій в економіку регіону;
сукупність практичних дій суб’єктів господарювання щодо реалізації інвестицій.
376. Визначте, як зміниться рівень рентабельності виробництва продукції, якщо собівартість продукції зменшиться на 12%, а прибуток зросте на 10%:зросте в1,2 раза;
+зросте в 1,25 раза;
зменшиться на 5%;
зменшиться на 25 %;
377. Визначте, як зміниться рівень рентабельності, якщо собівартість продукції зменшиться на 10%, та прибуток на 5,5%:
+ зросте в 1,05 рази;
зменшиться в 1,1 раза;
зросте в 1,2 раза;
зменшиться на 15%.
378. Шляхом підвищення рівня рентабельності є:
+зниження собівартості продукції;
підвищення собівартості продукції;
збільшення запасів;
підвищення періоду обігу обігових коштів.
379. Шляхом збільшення прибутку підприємства є:
+ прискорення швидкості обігу оборотних засобів;
зростання собівартості продукції;
зростання вартості основних засобів підприємства;
збільшення періоду реалізації продукції.
380. Якщо фінансово-економічний стан підприємства є стійким, ринкові позиції стабільними, а перспективи реальними, то таке підприємство відповідає такому типу зв’язків:
«низька результативність – висока прибутковість»;
«висока результативність – низька прибутковість»;
«низька результативність – низька прибутковість»;
+«висока результативність – висока прибутковість»;
381. Розміщення як економічна категорія:
+характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території;
відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території;
характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території;
відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції виробляються на тій чи іншій території.
382. Залежно від об'єкта спеціалізації в сільському господарстві розрізняють такі її форми:
галузева, внутрішньогалузева, багаторівнева, постадійна;
+територіальна спеціалізація, внутрішньогосподарська спеціалізація;
територіальна, галузева, зовнішня;
зональна, мікрозональна, територіальна.
383. Під галуззю сільськогосподарського виробництва розуміють:
частину сільськогосподарського виробництва, що займається доведенням продукції від виробника до споживача;
суб’єкт господарювання, який займається виробництвом одного або кількох видів продукції чи надання окремих видів послуг;
+частина сільськогосподарського виробництва, яка характеризується певними знаряддями і предметами праці, технологією виробництва, кваліфікацією працівників і кінцевою продукцією;
сукупність засобів виробництва та предметів праці, що забезпечують виробництво, заготівлю, переробку та доведення до споживача певного виду продукції.
384. Зосередження землі, засобів виробництва, робочої сили і обсягу виробництва продукції на одних і тих підприємствах, що призводить до збільшення їх розмірів – це:
+концентрація;
інтенсифікація;
спеціалізація;
диверсифікація.
385. Міжгосподарська кооперація – це:
+об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для спільного виробництва продукції;
об’єднання господарств в певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників;
укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;
тимчасове об’єднання господарств з делегуванням певних функцій одному із членів об’єднання.
386. Характер змін, які відбуваються на підприємстві розкриває категорія:
статика;
+розвиток;
процес;
механізм.
387. Залежно від якості змін розвиток підприємства поділяють на:
циклічний та спіральний;
соціальний та технологічний;
+прогресивний та регресивний;
структурний та функціональний.
388. Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом:
санації або реєстрації;
ліквідації, реорганізації або банкрутства;
+реорганізації або ліквідації;
санації, банкрутства, реорганізації або ліквідації.
389. Спосіб припинення діяльності за якого усі майнові права та обов'язки кожного з суб’єктів, що припиняють свою діяльність переходять до суб’єкта який створюється називається:
поділ;
приєднання;
+злиття;
перетворення.
390. Спосіб припинення діяльності, за якого усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, називається:
+поділ;
перетворення;
приєднання;
злиття.
391. Спосіб припинення діяльності, за якого до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання, називається:
+приєднання;
поділ;
злиття;
перетворення.
392. Здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх і внутрішніх змін, а також здатність керівництва діяти поза жорсткими рамками правил і норм – це:
+гнучкість;
контрольованість;
стабільність;
прогрес.
393. Ступінь регламентації діяльності підприємства її членів, а також жорсткості механізмів координації і контролю – це:
гнучкість;
+контрольованість;
стабільність;
прогрес.
394. Характер змін, які відбуваються на підприємстві, розкриває категорія:
статика;
+розвиток;
процес;
механізм.
395. Залежно від якості змін розвиток підприємств поділяють на:
циклічний та спіральний;
соціальний та технологічний;
+прогресивний та регресивний;
структурний та функціональний.
396. Шляхом підвищення фондовіддачі є:
+ збільшення обсягу виробництва продукції;
зменшення ціни продукції;
збільшення валового прибутку підприємства;
збільшення чистого прибутку підприємства.
397. Шляхом зменшення матеріалоємності продукції є:
+збільшення обсягів виробництва більше, ніж витрати матеріалів;
зменшення фондовіддачі;
підвищення собівартості продукції;
використання прискореної амортизації.
398. Використання такого методу амортизації, як прискореного зменшення залишкової вартості призведе до:
+ зростання собівартості продукції;
зменшення собівартості продукції;
зростання прибутку підприємства;
зростання фондовіддачі.
399. При прямолінійному методі нарахування амортизації річна сума амортизації визначається:
+ діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;
як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та річної норми амортизації;
як сума витрат на капітальний ремонт основних засобів за рік;
як добуток фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації
Сукупність зовнішніх по відношенню до підприємства суб'єктів і сил, які безпосередньо впливають на його діяльність і які, в свою чергу, знаходяться під впливом цієї діяльності - це
виробничі потужності підприємства;
спеціалізація підприємства;
+мікросередовище функціонування підприємства;
макросередовище функціонування підприємства.