Економічна сутність страхування. страховий ринок

ПЛАН

1. Економічна необхідність страхування та його роль у забезпеченні страхового захисту.

2. Зміст, функції та принципи страхування.

3. Класифікація страхування.

4. Страховий ринок, його суб’єкти та об’єкти.

Основні терміни:

Страхування, ризик, страховий захист, страховий фонд, централізований страховий резервний фонд, фонд самострахування, страховик, страхувальник, застрахований, страховий ринок, страхові посередники, страхові агенти, страхові брокери, страхові продукти (послуги), перестрахування державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю.

Завдання для індивідуальної роботи:

Підготувати доповідь на тему:

1. Перспективи об’єднань страховиків України.

2. Державне регулювання у сфері страхування в Україні.

3. Глобалізація світового страхового ринку та її наслідки.

4. Перестрахові організації на страховому ринку України.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Cукупність економічних відносин, пов’язаних із попередженням, подоланням або зменшенням негативного впливу несприятливих подій (ризиків) і відшкодуванням їх наслідків з метою забезпечення безперервного і безперебійного суспільного виробництва, фінансової стабільності держави, її сталого економічного розвитку і загального добробуту:

а) страхове відшкодування;

б) страховий захист;

в) страховий платіж;

г) страховий фонд.

2. Фонд самострахування призначений для:

а) відшкодування збитків та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – великомасштабних катастроф;

б) подолання тимчасових труднощів, відшкодування втрат у процесі виробництва та забезпечення його стійкого становища на ринку в разі настання страхових випадків;

в) відшкодування збитків у разі настання страхових випадків;

г) немає правильної відповіді.

3. Спеціалізовані організації, які за певну плату (страхову премію) беруть на себе зобов'язання відшкодувати збитки, завдані страховою подією, або виплатити страхову суму страхувальникам чи особам, яких вони зазначили у договорі страхування:

а) страховики;

б) страхувальники;

в) застраховані;

г) вигодонабувачі.

4. Ризикова функція страхування (функція страхового захисту) полягає в:

а) створенні достатнього обсягу страхових резервів у вигляді страхових внесків здійснюється відшкодування матеріального збитку в разі настання страхових випадків або виплата страхових сум у разі закінчення дії договору страхування життя;

б) накопиченні певної страхової суми за умови відсутності страхового випадку за час дії договору страхування;

в) переданні за певну плату страховику матеріальної відповідальності за наслідки ризику в разі настання страхових подій, передбачених чинним законодавством або договором страхування;

г) розміщенні тимчасово вільних коштів страховика у різні активи на умовах безпечності, поворотності, прибутковості та диверсифікації.

5. Принцип, що свідчить про ймовірність настання страхової події, що виражає обсяг можливої відповідальності страховика за певним видом страхування:

а) страховий ризик;

б) страховий інтерес;

в) реальність страхового захисту;

г) максимальна сумлінність.

6. За формами проведення страхування буває::

а) особисте та майнове;

б) страхування фізичних осіб та страхування юридичних осіб;

в) комерційне, взаємне та державне;

г) добровільне та обов’язкове.

7. Особисте страхування можна поділити на три підгалузі:

а) комерційне страхування, взаємне страхування та державне страхування;

б) комерційне страхування, медичне страхування та страхування життя;

в) страхування від нещасних випадків, медичне страхування та страхування життя і пенсій;

г) державне страхування, взаємне страхування та страхування від нещасних випадків.

8. Інспектори чи агенти страховика, що здійснюють огляд та оцінювання майна і визначають імовірність реалізації страхового ризику:

а) аджастери;

б) андерайтери;

в) страхові брокери;

г) сюрвейєри.

9. Сукупність натуральних та грошових резервів, сформується за рахунок частини валового внутрішнього продукту (ВВП), який у результаті розподілу та перерозподілу трансформується у фонди споживання і нагромадження:

а) страхове відшкодування;

б) страховий захист;

в) страховий платіж;

г) страховий фонд.

10. Централізований резервний страховий фонд призначений для:

а) відшкодування збитків та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – великомасштабних катастроф;

б) подолання тимчасових труднощів, відшкодування втрат у процесі виробництва та забезпечення його стійкого становища на ринку в разі настання страхових випадків;

в) відшкодування збитків у разі настання страхових випадків;

г) немає правильної відповіді.

11. Юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування, сплачують страхові премії і мають право на отримання відшкодування у разі настання страхового випадку:

а) страховики;

б) страхувальники;

в) застраховані;

г) вигодонабувачі.

12. Функція формування і використання страхових резервів полягає в:

а) створенні достатнього обсягу страхових резервів у вигляді страхових внесків для здійснення відшкодування матеріального збитку в разі настання страхових випадків або виплати страхових сум у разі закінчення дії договору страхування життя;

б) накопиченні певної страхової суми за умови відсутності страхового випадку за час дії договору страхування;

в) переданні за певну плату страховику матеріальної відповідальності за наслідки ризику в разі настання страхових подій, передбачених чинним законодавством або договором страхування;

г) розміщенні тимчасово вільних коштів страховика у різні активи на умовах безпечності, поворотності, прибутковості та диверсифікації.

13. За статусом страхувальника страхування буває:

а) особисте та майнове;

б) страхування фізичних осіб та страхування юридичних осіб;

в) комерційне, взаємне та державне;

г) добровільне та обов’язкове.

14. Страхові брокери чи агенти, через яких укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій:

а) страхові компанії;

б) перестрахувальні компанії;

в) Ліга страхових організацій;

г) страхові посередники.

15. Юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права:

а) аджастери;

б) андерайтери;

в) страхові брокери;

г) сюрвейєри.

ЛІТЕРАТУРА

1. Азаренкова Г. М. Фінанси: Практикум: Навч. посіб. / Азаренкова Г. М., Борисенко І. І.– К.: Знання, 2008. – 279 с.

2. Александрова М. М. Страхування: Навч.-метод, посіб. / Александрова М. М. – К.: ЦУЛ, 2002. – 280 с.

3. Залетов О. М. Страхування: Навч. посіб. / Залетов О. М. [За ред. д-ра екон. наук О. О. Слюсаренко.] – К.: Міжнар. агенція “Бізон”, 2003. – 320 с.

4. Залетов О. М. Убезпечення життя: Монографія. / Залетов О. М. – К.: Міжнар. агенція “Бізон”, 2006. – 688 с.

5. Історія страхування: Підручник / С. К. Реверчук, Т. В. Сива, С.І. Кубів, О. Д. Вовчак; [За ред. С.К. Реверчука.] – К.: Знання, 2005. – 213 с.

6. Мних М. В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика: Підручник. / Мних М. В. – К.: Знання України, 2006. – 284 с.

7. Ротова Т Л. Страхування: Навч. посіб. / Ротова Т. Л., Руденко Л. С. – К.: КДТЕУ, 2001. – 400 с.

8. Страхування: Підручник / [Кер. авт. колективу і наук. ред. С. С. Осадець.] – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.

9. Фінанси: Підручник / [За ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова]. – К.: Знання, 2008. – 611 с.

10. Хавтур О. В. Моніторинг фінансового потенціалу вітчизняних страховиків / Хавтур О. В. // Вісник ТАНГ. – 2004. – № 6.

11. Хавтур О. В. Оптимізаційні моделі управління інвестиційними ризиками страхових компаній / Хавтур О. В. // Світ фінансів. – 2005. – № 2.

12. Шумелда Я. Страхування: Навч. посіб. для студ. екон. спец. / Шумелда Я. – Т.: Джура, 2004. –280 с.

ТЕМА 5.