Злиття та поглинання у міжнародному бізнесі.

Злиття і поглинання – форми концентрації капіталу, які здобули значного поширення в сучасних умовах. Основними причинами злиттів і поглинань компаній виступають:

1. Глобалізація економіки і лібералізація світової торгівлі. Вступаючи в боротьбу за перерозподіл ринків, компанії прагнуть посилити свої позиції.

2. Переніс центру ваги міжнародної конкуренції в сектор високотехнологічних товарів і послуг, що зумовлює необхідність зростання витрат на НДДКР.

3. Проблема надвиробництва і пошуки ринків збуту.

Міжнародні злиття і придбання (M&A), особливо за участю гігантських транснаціональних корпорацій (ТНК), які витрачають величезні суми для захоплення фірм в інших країнах, — це аспект глобалізації. Нині такі угоди — це форма прямих іноземних інвестицій; за обсягами залучених коштів вони значно випереджають інвестиції у нові підприємства («greenfield» investments). У різних галузях компанії перетворюються в холдинги, здобуваються активи, проходять реорганізація й збільшення компаній.

Більшість угод M&A заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою — в Азії і Латинській Америці.

У роки 90-ті ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів. Цей період характеризувався зростанням міжнародних M&A-операцій, причому поєднувалися конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але найбільший розвиток був у сфері комунікацій, інформаційних технологій, банківських і фінансових послуг, медичної індустрії і транспорту.

В останні роки, на відміну від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні M&A-операцій.

Не можна недооцінювати роль новітніх технологій, які дали змогу розміщувати складові виробництва у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаційні й інформаційні контакти, здійснювати пряме управління товарними і фінансовими потоками. Усе це забезпечило компаніям можливість росту. Головний стимул при проведенні злиття і поглинань полягав у досягненні синергетичного ефекту, що є збільшенням ефективності діяльності об'єднаної компанії: кожна з компаній повинна виконувати більше

Однозначно відповісти, які наслідки активізації процесів злиття і поглинання неможливо. З одного боку, вони можуть мати позитивний результат, особливо з корпоративної точки зору, якщо мають синергічний ефект, сприяють диверсифікації, економії на масштабах, поліпшенню менеджменту і є вигідними для економіки і споживачів у цілому.

Позитивним ефектом злиття і поглинання є активізація міжнародного співробітництва. На міжнародному рівні поява великих компаній після M&A веде до росту конкуренції і пере­розподілу впливу між найбільшими транснаціональними корпораціями. Доки більшість товарних ринків і ринків послуг не будуть монополізовані, конкуренція залишиться важливим фактором-гарантом необхідності й ефективності операцій злиття і поглинання.

Однак досягти ефекту за допомогою злиття і поглинання вдається не завжди. Емпіричні дослідження, проведені із середини 60-х років, переконують, що значна частина угод зі злиття і поглинання не створює додаткової вартості для акціонерів компаній, які купують компанію, а в деяких випадках і зовсім її руйнує. Причиною негативного злиття і поглинання є відсутність належної інтеграції компаній, які об'єдналися

Щоб обмежити негативні наслідки процесів M&A і не допустити надмірної концентрації, антиконкурентної поведінки і підвищення цін, необхідний контроль з боку держави. Основними напрямками такого контролю в розвинених країнах мають бути:

1. Антитрастове регулювання.

2. Регулювання операцій з цінними паперами.

3. Оподатковування, бо від обсягу податкових виплат залежить і безпосередня вартість угоди злиття або поглинання