Здійснити порівняння етапу зростання та етапу старіння

Етап зростання - період швидкого росту організації, усвідомлення своєї місії і формування стратегії розвитку (неформальні комунікації та структура, високі зобов'язання). Відбувається зростання компанії: йде активне освоєння ринку, зростання інтеграції особливо інтенсивні. Умови розвитку: наявність нових виробів(товарів,послуг),які користуються попитом;наявність фахівців,зацікавлених у захопленні ринку;достатня кількість фінансових,матеріальних ресурсів;перспективи виробництва і збуту продукції. Фактори розвитку: лідери працюють в одному напряму;згуртованість колективу навколо лідерів;мобільність і гнучкість переходу до інновацій;прості орг. зв’язки;невеликий управлінський апарат;значна взаємозамінність фахівців;творча атмосфера в колективі;значна кількість ідей,нових розробок продукції.В цілому стадія росту характеризується: • збільшенням числа співробітників; • поділом праці і зростанням спеціалізації;• більш формальними і знеособленими комунікаціями;

• впровадженням систем стимулювання, бюджетування та стандартизації робіт та ін

Цінності окремих членів колективу трансформуються в групові цінності, узгоджуються цілі, відбувається формування бачення організації як окремої сутності, усвідомлення її взаємин із зовнішнім середовищем, формуються правила взаємного співіснування як членів організації між собою, так і по відношенню до суб'єктів зовнішнього середовища.

Можливі негативні риси:поява серйозних суперечок в колективі;створення в колективі іншої ініціативної групи;обмеженість ресурсів;залежність від ринкової кон’юктури;значне перевантаження у роботі;умови праці та непідготовленість виробництва;проблеми перетворення інтелектуальну власність;недостатні виробничі потужності.Етап старіння - період, що характеризується різким падінням збуту та зниженням прибутку; організація шукає нові можливості і шляхи утримання ринків (висока плинність кадрів, наростання конфліктів, централізація). Стадія старості організації визначається як протиріччя між нею і навколишнім середовищем, яке виражається або в появі конкурентів на зайнятому ринку або в зникненні ринку. Умови розвитку:розподіл компанії на кілька малих і середніх фірм;наявність бажання у фахівців зберегти свій колектив;відсутність у конкурентів бажання поглинути організацію. фактори розвитку:наявність лідера,який добре розуміє специфіку ринку;уміння утримувати своїх покупців,клієнтів;конкурентоспроможність продукції;невимогливість кадрів до їх соціальної забезпеченості;висока технологічна озброєність орг. Можливі негативні риси: звуження ринку;значне не завантаження виробничих потужностей; стабільна номенклатура продукції; орг. в колективі опозиції; високі відносні витрати; організаційна інертність; значна чисельність управлінського апарату;неможливість удосконалення продукції.

2. Розкрити сутність поняття «Організація»

Організація (від лат. ог§апіге — повідомляю, стрункий ви­гляд, влаштовую) може бути визначена як різновид соціальних систем, об'єднання людей, що спільно реалізовують певну за­гальну мету та діють на основі певних принципів і правил.

Організація— елемент суспільної системи, найпоширені­ша форма людської спільності, первинний осередок соціуму.

Організація— об'єкт та суб'єкт суспільства. Термін "ор­ганізація" використовується в декількох значеннях: по-перше, діяльність, результат діяльності, сфера діяльності; по-друге, деяке соціально-економічне утворення, орієнтоване на досяг­нення певної господарської, комерційної або некомерційної цілі.

Організація може розглядатися в статиці та динаміці. У статиці — це деяке ціліс­не утворення (соціальне, технічне, фізичне, біологічне), що має цілком певну місію. У динаміці вона виступає у вигляді різноманітних процесів з впорядкування елементів, формуван­ня та підтримки цілісності природних об'єктів, що створюють­ся або вже функціонують. Ці процеси можуть складатися з цілеспрямованих дій людей або з природних фізичних про­цесів, тобто мати самоорганізуючий початок.

Таким чином, є два підходи до визначення організації:

1) організація як система — це внутрішня впорядкованість, узгодженість та взаємодія частин цілого, що обумовлена його побудовою та цілями;

2) організація як процес — це сукупність цілеспрямованих дій, що зумовлюють утворення необхідних зв'язків. Встанов­лення кількісних і якісних просторово-часових зв'язків є сут­ністю організації як процесу.