Розділ 7. розробка пропозицій з удосконалення керівництва
У табл. 17 наведено рекомендації щодо використання форм влади та стилів керівництва керівниками у конкретних ситуаціях, а саме при вирішення наявних організаційних проблем.
Таблиця 17
Характеристика і обгрунтування застосування підходів до ефективного керівництва у ПП “Оріон”
| Підходи до ефективного керівництва | Загальна характеристика | Директор | Головний бухгалтер | Заступник директора з виробництва |
| 1. Форми влади | ||||
| - примусу | Базується на забезпеченні впливу на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, повагу захищеність. Використовує різно-манітні санкції (адміністративні, дисциплінарні, матеріальні тощо). | + | + | + |
| - винагороди | Базується на формуванні керів-ником необхідної поведінки підле-глих на засадах застосувуння системи матеріального та мораль-ного стимулювання. | - | + | + |
| - законна | Базується на традиціях, що склались в організації у сфері взаємопідпорядкування між керівником та підлеглими. | - | + | + |
| - еталонна | Базується на силі особистих якостей, рис, здібностей керівника, що здатні викликати ініціативу у підлеглих. | - | - | + |
| - експертна | Базується на володінні керівником спеціальними знаннями, які можуть задовольнити потреби виконавці. | - | + | + |
| - дисципліна-рна | Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів,критеріїв, інструкцій, методик, наказів. | + | + | + |
| - інформаційна | Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність використання цієї влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації | - | + | + |
| 2. Стилі керівництва: | ||||
| - на засадах системи Р. Лайкерта | Запропоновано 4 системи керівни-цтва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуата-торсько-авторитарна, добротичли-во-авторитарна, консультативно-демократична, на засадах участі працівників. | - | - | - |
| - через структуру та увагу до підлеглих | Передбачає звернення уваги не лише на роботу, але й на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особли-вості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства. | - | - | - |
| - на засадах управлінської гратки Р. Блейка і Дж. Моутон | Виділено 5 стилів керівництва у залежності від різноманітного поєднання керівником врахування інтересів працівників та виробни-цтва: збіднене управління, влада- підпорядкування, організаційне уп-равління, управління на засадах приміського клубу, групове управління. | - | - | - |
| - на засадах ситуаційної моделі Ф. Фідлера | Виділено 7 стилів керівництва, які керівнику доцільно застосовувати у конкретних ситуаціях, що форму-ються під впливом таких чинників: взаємовідносини між керівником і підлеглими, структурованість зав-дання та посадові повноваження керівника. | - | - | + |
| - “шлях-ціль” Т. Мітчела і Р.Хауса. | Базується на спрямуванні керів-ником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягнення: роз’яснення підлегло-му завдань, підтримка дій підле-глих, наставництво. При цьому виділено 4 стилі керівництва: стиль підтримки, інструментальний, партисипативний, орієнтований на досягнення успіху | + | + | + |
| - на засадах врахування життєвого циклу П.Херсі та К.Блашара | Виділено 4 стилі керівництва (вказівка, передавання, участь підлеглих у прийнятті рішень, делегування), вибір якого керівником залежить від «зрілості» виконавців. | - | + | + |
| - на засадах прийняття рішень В. Врума та Ф. Йеттона | Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керівництва (автократичних стилів, консультативних, повної участі) залежно від конкретної ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, що обмежують згоду підлеглих | + | - | - |
| - узгоджене керівництво | Базується на узгодженні між керівником та підлеглим власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування. | - | - | - |
| - трансформа-ційне керівни-цтво | Базується на створенні умов для творчого та самостійного викори-стання завдань підлеглими, факти-чно відмовляючись від здійснення прямого керівництва. Значну роль при цьому відіграють харизма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту. | - | - | - |
| - керівництво на засадах по-парних верти-кальних зв’яз-ків Гріна | Базується на припущенні, що сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих | + | - | - |
Знак «+» показує, які форми влади і стилі керівництва використовуються конкретним керівником. Знак «-» показує, які форми влади і стилі керівництва не притаманні керівникам.
Оцінювання професійних якостей керівників за переліком основних рис наведено у таблиці 17. При цьому воно здійснюється за бальною шкалою [0;5]: 0 – риса відсутня, 1 – риса нерозвинена, 2 – слабо виражена , 3 – риса виявляється у певних ситуаціях, 4 – риса розвинена, 5 – риса яскраво виражена.
Таблиця 17