Тема № 13. Тема: Економічний стан України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
1.
| Критерій | Класична політична економія | Маржиналізм |
| Предмет дослідження | Процес економічного зростання, нагромадження капіталу та функціонального розподілу доходів між основними класами суспільства. | Раціональна поведінка окремих суб’єктів господарювання, які прагнуть максимізувати свої цільові функції за умов обмеженості ресурсів. |
| Вихідний пункт економічного аналізу | Узагальнення фактів економічного життя на основі причинно-наслідкового підходу. | Трактування індивідуальних оцінок учасників економічних відносин на основі суб’єктивно-психологічного підходу. |
| Основний економічний суб’єкт; пріоритетна сфера дослідження | Виробник; сфера виробництва як первинна щодо сфери обміну та споживання. | Споживач; сфера обміну та споживання як первинна щодо сфери виробництва. |
| Джерело формування вартості (цінності) | Витрати виробництва, людська праця | Корисний ефект блага |
| Методологічний інструмент | · дослідження об’єктивних законів ринкової економіки; · системний аналіз; · трудова теорія вартості, теорія витрат виробництва; · розмежування споживчої та мінової вартості; · виявлення причинно-наслідкових залежностей; · довгостроковий аналіз. | · суб’єктивно-психологічний підхід; · методологічний індивідуалізм; · граничний аналіз; · розмежування сукупної та граничної корисності; · статичний, рівноважний підхід; · ідеологічна нейтральність; · активне впровадження кількісних методів аналізу; · короткостроковий аналіз. |
2.
| Вчений – економіст | Назва праці |
| 1.А. Маршал | «Принципи економіки» |
| 2.А. Курно | «Дослідження математичних принципів у теорії багатства» |
| 3.О. Бем-Баверк | «Основи теорії цінності господарських благ» |
| 4.К. Менгер | «Основи політичної економії» |
| 5.Л. Вальрас | «Елементи чистої політичної економії або Теорія суспільного багатства» |
| 6.Дж. Б. Кларк | «Розподіл багатства» |
| 7.В. Парето | «Вчення політекономії» |
| 8.А. Пігу | «Економічна теорія добробуту» |
Тема № 9. Тема: Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) (семінар - «економічні читання»
Програмні питання до семінарського заняття
1. Промислове виробництво Східної України в пер. пол. ХІХ ст. Зміст та етапи промислового перевороту.
2. Індустріалізація в Східній Україні.
3. Особливості розвитку промисловості Західної України.
4. Економічний зміст селянських реформ 1848 і 1861 рр. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для розвитку сільського господарства.
5. Українська економічна думка др. пол.ХІХ ст. – поч.ХХ ст
Відповіді до практичних занять
1.
| Характеристика | Східна Україна | Західна Україна |
| 1.Основні напрями сільськогосподарського виробництва: a.форми організації господарства; b.характер праці основних виробників; c.характер зв’язків з ринком панських господарств; d.характер зв’язків з ринком селянських господарств. | Переважала панщинна організація господарства Кріпосний характер праці Через поміщика | Фільварково-панщинна система Кріпосний характер праці Через поміщика |
| 2.Розвиток промисловості: a.мануфактурне виробництво та його форми; b.початок промислового перевороту. | почався в 30-40-х роках і продовжувався до 70-80-х років XIX ст. | Низький рівнь ремісничо-мануфактурного виробництва. 70-90-ті роки XIX ст. |
| 3.Розвиток торгівлі: a.основні напрямки торговельних зв’язків; b.організаційні форми. | Торговельні зв`язки з країнами Європи, США. Мануфактури | Торговельні зв`язки з країнами Європи, США. Дрібні підприємства і майстерні. |
2.
| Вчений - економіст | Назва праці |
| 1. М.Зібер | «Нариси первісної економічної культури» |
| 2. Є.Слуцький | «До теорії збалансованого бюджету споживача» |
| 3. М.Левитський | «Артільний договір (для землеробських артілей)» |
| 4. Д.Піхно | «Про свободу міжнародної торгівлі та протекціонізм» |
| 5. М.Тунган-Барановський | «Основи політичної економії» |
| 6. М.Бунге | «Промислові кризи в сучасній Англії» |
| 7. М.Балудянський | «Національне багатство. Зображення різноманітних економічних систем» |
Тема №10. Тема. Господарство та економічна думка в період державно- монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації та США (пер. пол. ХХ ст.)
Програмні питання до семінарського заняття
1. Економічні наслідки І Світової війни. Плани Дауеса та Юнга.
2. Господарчий розвиток суспільств Європейської цивілізації у міжвоєнний період.
3. Економічна криза 1929-1933 р.р.: причини та наслідки. Роль державного регулювання у подоланні США кризового стану.
4. Теоретична система Дж. Кейнса.
5. Ранній американський інституціоналізм.
Відповіді до практичних занять
1.
| Етапи розвитку | Хронологічна межа | Характеристика економічного розвитку |
| Першо світова війна | 1914-1918 | Поряд з усіма державами Європи у війну були втягнуті США, Японія та інші країни світу. Грандіозна за своїми масштабами війна принесла в Європу економічний розлад та величезні матеріальні та людські втрати. Загинуло близько 9 млн військових і 10 млн мирних жителів. Матеріальні втрати становили 180,5 млрд, доларів. |
| Повоєнної нестабільності | 1919-1923 | Наслідком Першої світової війни став новий переділ світу між країнами-переможницями, закріплений юридично на Паризькій та Вашингтонській мирних конференціях. |
| Економічної стабілізації в Європі | 1924-1928 | Настало пожвавлення економічного життя, тимчасове припинення інфляції, стабілізувалася валюта і ціни, зменшилось безробіття. |
| Світова економічна криза | 1929-1933 | вітова економічна криза, що вразила майже всі індустріально розвинені країни. Особливістю цієї кризи було те, що глибина падіння економіки була набагато більша, ніж у попередні та наступні кризи. Промислове виробництво не просто скоротилось, а впало до рівня початку сторіччя. |
| Утворення держав тоталітарного типу і назрівання Другої світової війни. | 193-1939 | Характерною рисою цього періоду став процес формування фашистських, тоталітарних тенденцій у політичному житті ряду країн, а також утворення двох блоків держав: країн, що були не задоволені післявер-сальським устроєм (Німеччина, Італія, Японія) і прагнули до його зміни і країни, що хотіли утримати існуючий європейський баланс сил, який був на їх користь (Велика Британія, Франція, США). |
2.
| Напрям економічної політики «нового курсу» та його характеристика | Відповідний закон | Економічні наслідки |
| Перший Новий курс 1933—1935 | 1933 – надзвичайний закон про банки, закон "Гласса-Стігала" 1934 - страхування депозитних вкладів, 1933 - закон про відновлення промисловості (National Industrial Recovery Act - НІРА), прийнятий білль про допомогу фермерам | Рузвельт почав з оздоровлення банківської системи. Усі банки були тимчасово закриті, а надалі на фінансовий ринок випускалися лише ті з них, які визнавалися «здоровими». Все золото було викуплено державою у власність, а золотий вміст долара знизився. Заборонявся вільний обмін паперових грошей на золото. Фінансові реформи дозволили обмежити спекуляції і посилити державний контроль у банківській сфері. Безпрецедентним в історії США став прийнятий Закон «Про відновлення промисловості». Відповідно до нього уряд створив Адміністрацію з відновлення промисловості. За участі підприємців для всіх галузей були вироблені «кодекси чесної конкуренції». Вони встановлювали обсяг виробництва, ціни й правила збуту, мінімум зарплати й тривалість робочого тижня, регулювали ринки збуту тощо. Для подолання кризи в аграрному секторі був прийнятий Закон «Про регулювання сільського господарства». У першу чергу він вирішував завдання підвищення цін на продукцію фермерів, що дозволило зробити сільське господарство рентабельним. Скорочувалися посіви, частина продукції знищувалася. Держава надавала фермерам грошові дотації за скорочення посівних площ. |
| Другий Новий курс:1935-1940 | 1935р.- був прийнятий Закон «Про трудові відносини» (закон Вагнера), закон який передбачував два види страхування – по старості та безробіттю | Уперше в Америці створювалася система соціального забезпечення, що передбачала страхування за віком й у зв’язку з безробіттям. Страхові фонди формувалися за рахунок податків, що стягувалися як з підприємців, так і з робітників. 1935 р. був прийнятий Закон «Про трудові відносини» (закон Вагнера). Він закріпив за робітниками право на організацію профспілок й укладання колективних договорів з підприємцями. «Новий курс» поступово вивів країну із кризи: напередодні Другої світової війни національний доход США досяг рівня 1929 р. Проведені соціальні реформи свідчили про відхід правлячої еліти від колишніх принципів американського індивідуалізму. Уперше в історії США держава взяла на себе роль гаранта соціальної захищеності американців. Функції держави надзвичайно розширилися, але це не спричинило ліквідацію демократії. Більш того, «новий курс» означав подальший розвиток ліберальної демократії, його результатом було розширення прав громадян. |
Тема № 11. Тема Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації та США в системі світового господарства під впливом НТР (др. пол. ХХ ст.)
Програмні питання до семінарського заняття
1. Вплив другої світової війни на економіку провідних країн. “План Маршалла”.
2. Економічний розвиток Західної Європи та США під впливом НТР (др. пол. ХХ ст.)
3. Еволюція кейнсіанської теорії
4. Сутність та характеристика основних напрямів неолібералізму.
Відповіді до практичних занять
1.
| Провідні школи неолібералізму та проблематика їх досліджень | ||
| Лондонська школа Неокласичне визначення предмета класичної теорії. Запровадження в економічний аналіз методологічного апріоризму. | Чиказька школа Розробка основоположних принципів нелібералізму. Модифікація класичної теорії грошей. Монетарні теорії циклічних коливань та інфляції. Іпотеза природного рівня безробіття. | Паризька школа Запровадження в економічну теорію поняття «економіка ринків». Проблеми економічної ефективності та справедливості. |
| Фрайбурська школа | ||
| Формувалась в умовах повоєнної рорухи й катастрофи тоталітарного режиму в Німеччині. Економіка базувалася на концентрації економічної влади й централізованому управлінні. Вихід із цієї ситуації був у вигляді звернення до принципів лібералізації економіки з метою створення системи регулювання. |
2.
| Англійська (лондонська) школа | Чиказька школа неолібералізму | Неоавстрійська (віденська) школа неолібералізму | німецький неолібералізм | |
| Характеристика | зробила сучасним класичне трактування завдань і цілей економічної науки, функціонування ринкових механізмів в умовах обмежених ресурсів, її очолював Лайонелл Чарльз Роббінс (1898--1984), професор Лондонської школи економіки та один з керівників популярної у фінансових колах газети «Financial Times». Саме Л. Роббінсу належить хрестоматійне неокласичне визначення предмета економічної теорії: «С людська поведінка як відношення між заданими цілями й обмеженими ресурсами, що мають альтернативні можливості використання». | на чолі з М, Фрідменом, досліджуючи особливості недосконалої конкуренції, основну увагу зосереджувала на поведінці суб'єктів господарювання за умов невизначеності, ризику, інфляційних сподівань, відкривши при цьому шлях монетаристській інтерпретації сучасного неолібералізму | поєднала принципи австрійської школи граничної корисності з англійською неокласичною теорією, що надало їй ще більшої суб'єктивно-психологічної спрямованості та уможливило зосередження уваги на аналізі умов і процесів економічного життя. Зазначимо, що англійська та неоавстрійська школи в подальшому інтегруються в єдину неоліберальну течію | Особливостями німецького неолібералізму є те, що вони не обмежуються методологією неокласиків, а застосовують також інституціональні підходи, розроблені ще історичною школою. Німецька неоліберальна теорія поєднує ідеї сильної держави, що виконує інституціональні, організаторські та виховні функції, і має не меті свідомо створити сильну конкурентну економіку, спираючись на особливий менталітет нації, здатної до самоорганізації і самопожертви та на неокласичні ідеї саморегулювання економіки. |
| Представники | Л. фон Мізес, Ф. фон Хайєк та Ф. Найт. | М. Фрідмент | Л. фон Мізес, Ф. фон Хайєк | В. Репке, О. Рюстов, Вальтер Ойкен, Ф. Бьом, А. Мюллер-Армак, Л. Ерхард. |
Тема№ 12. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – поч. ХХІ ст.)
Програмні питання до семінарського заняття
1. Інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства ост.третини ХХ – поч. ХХІ ст.
2. Монетаризм М. Фрідмена.
3. Економіка пропонування. Школа раціональних очікувань
4. Неоінституціоналізм.
5. Теорії системної трансформації капіталізму.
Відповіді до практичних занять
1.
Крива Лаффера
Крива відображає взаємозв’язок між величиною ставки податків і надходженням за їх рахунок коштів у державний бюджет. При підвищенні ставки податку доходи держави за рахунок податків спочатку збільшуються. Якщо податкова ставка перевищує деяку межу - точку М, то доходи від податків починають зменшуватися. Великі податки знижують стимули виробництва та зменшують доходи держави за їх рахунок і навпаки. Зниження податків у такому випадку поліпшує стан державних фінансів.
Крива не дає відповіді на питання, при якій ставці податків надходження максимальні, тому що така ставка податків різна для різних країн і залежить від багатьох факторів: від податкової політики, розмірів і структури державного сектора економіки тощо.
У відповідності з кривою Лаффера податкові надходження при більш високій ставці в точці N і при більш низькій у точці Ь однакові. Але якщо ставка податків у точці N не стимулює попит, то ставка податків у точці Ь створює стимули до праці, заощадження та інвестицій, стимулюючи розширення виробництва та збільшення національного доходу.
2.
| Методологічні засади | Напрям | ||
| кейсіанство | неоінституціональний | неоліберальний | |
| Предмет дослідження | Макроекономіка: закономірності функціонування національної економіки як цілісної системи, природа й причини макроекономічної нестабільності (циклічний спад, безробіття). | Інститути суспільства, які мають місце в економіці, політиці, соціально-правовій і духовній сферах, їх виникнення, функціонування та еволюція. | переважно інституціональні проблеми; |
| Метод дослідження | Макроекономічний метод: упровадження в теоретичний аналіз агрегованих (усукупнених) макроекономічних величин, дослідження макроекономічних залежностей та процесів. | Використання дедуктивного методу (рух від загальних принципів до пояснення конкретних явищ); | базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи. |
| Об`єкт(и) дослідження | Здійснення макроекономічного аналізу з позиції пріоритетності сукупного попиту | Корпорація, держава, профспілки, а також, психологічні та морально-етичні аспекти (звичаї, навички, інстинкти та ін.), які, на думку представників цього напряму, є рушійними силами розвитку людського суспільства. | промислові корпорації, менеджмент, розвиток людини і суспільства. |
| Економічна роль держави | необхідність активної ролі держави в процесі відновлення макроекономічної стабільності, оскільки функції ринкового механізму в цій частині явно недостатні. | На першій стадії держава виконує роль гаранта захисту прав господарюючих суб’єктів. | Роль держави неолібералізм обмежує організацією та охороною побудованої на класичних засадах економіки. Держава має забезпечувати умови для конкуренції і здійснювати контроль там, де конкуренції бракує. Функції держави щодо соціальної сфери неолібералізм розглядає у зв’язку зі способом перерозподілу суспільних доходів, що ставиться в залежність від успіхів економіки і сприяє її розвитку. |
| Фактори економічного зростання | Технічний прогрес | Технічний прогрес | Ринок розглядається як ефективна система, що якнайбільше сприяє економічному зростанню і забезпечує пріоритетне становище суб’єктів економічної діяльності. |
| Інші методологічні засади | · Визначення нового предмету дослідження – макроекономіка · Розробка основи нового методу дослідження – макроекономічного · Уведення в науковий вжиток нового категоріального апарату макроекономічного аналізу · Розробка на принципово нових методологічних засадах макроекономічного аналізу ринку | · основою є незалежний індивід, який за своєю волею і відповідно до власних інтересів вирішує, членом яких колективів йому вигідно бути (раціональний індивідуалізм); · розгляд ринкових відносин як універсальних; · передумова аналізу - методологічний індивідуалізм; · o технологія є екзогенною | Неолібералізм представлений цілим рядом шкіл, серед яких найбільш значними є лондонська (Ф. Хайек), чиказька (М. Фрідмен),фрейбурзька (В. Ойкен та Л.Ерхард), паризька (М. Алле). |
Тема № 13. Тема: Економічний стан України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
Програмні питання до семінарського заняття
1. Економічний стан України у 1918-1921 рр.
2. Здійснення нової економічної політики в Україні. Грошова реформа 1922- 1924 рр. Фінансово - кредитна система.
3. Характер і темпи індустріалізації 30-х років. Ідеологічні перешкоди в економічному розвитку. Антинародний курс колективізації.
4. Економічний розвиток західноукраїнських земель у міжвоєнний період. Відродження кооперативного руху.
5. Економічна думка радянського періоду
Відповіді до практичних занять
1.
| Центральна Рада | Гетьманат | Директорія | ЗУНР |
| Економічну політику Центральної ради та Української Народної Республіки характеризують соціалістичний зміст, декларативність, непослідовність і нечіткість, повільне виконання ухвалених рішень. | Економічну політику Української держави (Гетьманату) визначали Закон "Про тимчасовий державний устрій України" та "Грамота до всього Українського народу". | Головні положення були сформульовані в Декларації, Владу на місцях передбачали передати трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції, законодавчу владу - Трудовому конгресові. Було створено уряд УНР, діяльність якого зберігала соціалістичний характер. Багато службовців було звільнено. | Програма уряду ЗУНР передбачала забезпечення демократичних прав усім громадянам, здійснення аграрної реформи, законодавче встановлення 8-годинного робочого дня, охорони праці, надання демократичних свобод. |
2.
З усуненням в 1964 р. від влади М.Хрущова і закінченням так званою "великого десятиліття" настала майже 20-літня "ера" Л. Брежнєва. Уберезні, прийнято рішення стосовно сільського господарства. Був затверджений новий порядок заготівель сільськогосподарської продукції. Визначалися тверді плани її закупівлі. Вводилися надбавки за надпланову продукцію. Закупівельні ціни формувалися з урахуванням кліматичних умов та специфіки виробництва в окремих сільськогосподарських районах. Збільшено капіталовкладення в сільськогосподарське виробництво, поліпшено спеціалізацію і умови праці колгоспників. І це принесло позитивні результати. Валова продукція сільського господарства зросла на 16,6%.
^ У промисловості передбачалися посилення економічного стимулювання виробництва, розширення сфери і госпрозрахункових відносин, створення ефективної системи матеріального заохочення працівників. Було підвищено стипендії, пенсії,зарплати майже у 5 разів зросли виплати і пільги із суспільних фондів споживання (освіта, охорона здоров'я, пенсії, різноманітні допомоги). Щорічно будувалось 17-20 млн. кв. метрів житла.
Головною причиною застійних явищ у сільському господарстві було те, що командно-адміністративна система управління не змінювалась, незважаючи на різноманітні реорганізації (РАПО, АПК, укрупнення і розукрупнення господарств, міжгосподарська спеціалізація, ліквідація "неперспективних" сіл і т. п.). Колгоспи так і не стали справжніми колективними господарствами. Погіршувалась демографічна ситуація.Протягом 1966-1985 чисельність сільських жителів України зменшилась на 4,6 мли. осіб. Серйозні нарікання викликав життєвий рівень народу, який підвищувався повільно.