Оцінка фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнт фінансової автономії визначає частку засобів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних засобів, незалежність його функціонування від позикових засобів.

, (4.1)

де Кавт. - коефіцієнт фінансової автономії,

ВК - власний капітал,

ВБ - валюта балансу.

Коефіцієнт фінансової залежності є доповненням до попереднього коефіцієнту – їхня сума дорівнює 1 (чи 100 %). Коефіцієнт характеризує частку позикових засобів, вкладених у майно підприємства. Ріст цього показника в динаміку означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства, а, отже, і втрату фінансової незалежності. Чим нижче цей показник, тим менше заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення.

, (4.2)

де Кзал - коефіцієнт фінансової залежності,

ВБ - валюта балансу,

ВК - власний капітал.

Коефіцієнт фінансового ризику дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства:

, (4.3)

де Кф.р. - коефіцієнт фінансового ризику,

ПК - позиковий капітал,

ВК - власний капітал.

Показник має просту інтерпретацію: він показує, скільки одиниць притягнутих засобів приходиться на кожну одиницю власних.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинний бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства. Коефіцієнт розраховується за формулою:

, (4.4)

де К ман - коефіцієнт маневрування власного капіталу,

Воб - власні оборотні кошти,

ВК - власний капітал.

Власні оборотні кошти характеризують ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Даний показник можна розрахувати одним з нижче приведених способів:

1) від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів:

, (4.5)

де Воб – власний оборотний капітал,

від суми оборотних активів відняти суму власного капіталу

(4.6)

Таким чином, формула розрахунку коефіцієнта маневреності (Кман) здобуває наступний вид:

(4.7)

Цей показник може варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Нормальною вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневрування в динаміці незначно збільшується. Різкий ріст даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність. Це зв'язано з тим, що збільшення цього показника можливе або при рості власного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. У зв'язку з цим, різке збільшення даного показника автоматично викликає зменшення інших показників. Для визначення оптимального значення коефіцієнта маневрування необхідно порівняти цей показник пв конкретному підприємстві із середнім показником в галузі чи у конкурентів.Для загального наочного аналізу побудуємо таблицю 4.1

Таблиця 4.1 - Зведена таблиця коефіцієнтів капіталізації

Показники	На початок базового періоду	На кінець базового періоду	На кінець звітного періоду	Абсолютна зміна
1.Коефіцієнт фінансової автономії
2.Коефіцієнт фінансової залежності
3.Коефіцієнт фінансового риску
4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Зробити розрахунки і висновки.

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси, вартість яких відбивається в другому розділі активу балансу. Кількісне значення даного показника включає запаси сировини і матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, МБП і визначається по наступній формулі:

, (5.1)

де З - запаси.

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) використовується кілька показників:

Власні оборотні кошти. Формула розрахунку цього показника була приведена раніше.

Власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування запасів (функціонуючий капітал):

, ( 5.2 )

де:Вдз. – власний оборотний капітал і довгострокові кредити,

Воб. - власний оборотний капітал.

Загальна величина основних джерел формування запасів (Ко):

, (5.3)

де КК – короткострокові кредити,

НА – необоротні активи.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідає три показника забезпеченості запасів джерелами формування:

Надлишок (+) чи недолік (-) власних оборотних коштів (±Фс):

(5.4)

2. Надлишок (+) чи недолік (-) власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів (±Фт):

(5.5)

3. Надлишок (+) чи недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів (±Фо):

(5.6)

За допомогою цих показників визначається трьохкомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

S (Ф) = 1, якщо Ф > 0

S (Ф) = 0, якщо Ф < 0

Таблиця 5.1 - Класифікація типу фінансового стану підприємства

Показники	На початок року	На кінець року
1.Загальна величина запасів (З)
2.Наявність власних оборотних коштів (К.об.)
3.Величина функціонуючого капіталу (Кс.дз.)
4.Загальна величина джерел (К о)
5.Фс. = К с.об. – З
6.Фт = К с.дз. – З
7.Фо = Ко-З
Трикомпонентний показник типів фінансової стійкості: S = [ S (+,-Фс), S (+,-Фт), S (+,-Фо)]

Після проведення розрахунків приведених вище показників підприємство може характеризуватися одним з чотирьох типів фінансової стійкості:

1. Абсолютна фінансова стійкість (трьохкомпонентний показник типу фінансової стійкості) має вид: S = {1,1,1}). Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко. Крім того, вона навряд чи може розглядатися, як ідеальна, оскільки означає, що керівництво підприємства не вміє чи не бажає, не має можливості використовувати зовнішні джерела засобів для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості: S={0,1,1}). У такій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові притягнуті засоби. Такий тип фінансування запасів є “нормальним” з погляду фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства.

3. Хитливе фінансове положення (показник типу фінансової стійкості: S={0,0,1}). Дана ситуація характеризується недоліком у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

4. Кризовий фінансовий стан (S = {0,0,0}) характеризується ситуацією, при якій підприємство має кредити і позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованості. У цьому випадку можна говорити про те, що підприємство знаходиться на грані банкрутства.

Для зручності визначення типу фінансової стійкості доцільно представити розраховані показники в таблиці 1.6

Таблиця 5.2 - Зведена таблиця показників по типах фінансової стійкості