Балада про рибу і про рибалку.

Да, ЄС і США переслідують свої шкурні інтереси. Як і РФ, зрозуміло. “Так чому ми насправді повинні вибирати ЄС, а не звичну РФ” — думає собі звичайний українець. Рускіх ми уже, як мінімум, знаємо і призвичаїлися до їхніх зайобів. А з цими європейцями — хрєн зна шо воно таке. Геї там у них правлять бал, кажуть. От нахєра воно нам… Кажете, що вони нас намагаються навчити ловити рибу ? А чого це вони такі добрі ?

Отже, чого хоче Захід (ЄС і США) ? Зрозуміло чого — бабла. Яким чином ? Хоче нам продавати свої товари і послуги. Це те, що по умному називаєцця “розширення ринку збуту своєї продукції”. ОК, а шо ж виробляє Захід ? Ну тут уже хто на шо горазд. Німеччина — BMW i Marcedes’и, Франція — вино і сири, Америка — айфони. Іспанія і Італія — курорти. А как же, гамна-с нє дєржим-с.

І да, усе це вони хочуть нам продавати. Неправда, скажете ? Правда. Уявіть собі 45 мільйонів проданих нових машин, або 45 мільйонів нових туристів, які по два рази на рік їздять на курорти іспанські і швейцарські. Знову ж таки — 45 мільйонів нових айфонів. Це мало ? Ніфіґа це не мало. Це серйозний кусок ринку і Захід хоче цей ринок. У них там на Заході зростання економіки на 0,5% — зростання величезне. А тут 45-ти мільйонний ринок простоює безхозний. Нєпарядак.

Тільки от загвоздочка невеличка. Для того, щоби цей ринок заімєть, треба щоби українці… могли собі це все дозволити. Тобто Захід шкурно зацікавлений у тому, щоби 45 мільйонів українців раптом розбагатіли. Або не раптом. Але щоб розбагатіли обов’язково ☺ Нєжданчєґ ? Ні ЄС ні США не влаштовує такий малий дохід з такої величезної країни — пара тисяч супер-багатих покупців машин, айфонів і всього решта, а решта — ніщіє. З яких доходу — ноль. Лучче 45 мільйонів помірно багатих споживачів, ніж пара тисяч супер-багатих. Ну логічно ж ? логічно.

Да, да, Захід зацікавлений ШКУРНО у багатих українцях. Я вже мовчу про те, що багаті українці не будуть створювати проблем на східних кордонах ЄС. Що є додатковим бонусом до появи такого великого ринку збуту.

І отут проблема. Як ? Звідки ці українці мають раптом отримати змогу стати ринком збуту для дорогущих (або просто недешевих) товарів і послуг країн Заходу ? Зрозуміло, що про 45 мільйонів заробітчан у ЄС мова не йде. Ніякий ЄС цього не переживе і витримає. Тому треба щоби УКРАЇНЦІ в УКРАЇНІ стали багатими. Ну, по-перше, треба зробити так, щоби, як мінімум на 417 баксів на рік їх не обкрадали на держзакупівлях. Для початку. Як це зробити ? Ну треба шось таке підписати з Україною, що би ґарантувало поступове збагачення 45 мільйонного населення.

Тепер РФ. Тут все ще простіше. Росії, на відміну від Заходу, просто нема що запропонувати 45 мільйонам багатих українців. Просто нема що. Відпочинок в Гаграх ? Сафарі в Сибіру ? рашен айфон ? рашен мерседес ? АГА, щяз. Як тільки українці стають багатими — вони їдуть витрачати ці багатства явно не в Росію. Тому РФ і НЕ зацікавлена у збагаченні 45 мільйонів українців. Їй значно комфортніше розмовляти з декількома десятками багатих українських громадян. І ці 20-30 громадян України — і є їхнім ринком збуту. Що може їм запропонувати РФ ? Відкати. Відкати за що ? За цілком вагомі активи всередині України.

Отже, глобальна різниця між РФ і Заходом (причому, нічого особистого, тільки бізнес) в об’ємі ринку збуту. Для Росії це — пару десятків осіб (в народі їх називають олігархами). Для Заходу це — 45 мільйонів споживачів.

І ця глобальна різниця диктує і стратегію і тактику поведінки сторін. У випадку з РФ це виглядає приблизно так: ось Вам, хохли-ніщєброди 15 ярдів “с барскава плєча” — ми це распіарім по страшній силі які ми класні пацани, а Ваше ЄС — жадіни-гавадяни (а то шо ми їх, ці 15 ярдів, потім витягнемо з Вашого бюджету через механізм держзакупівель/шечогось/абошечогось — Ви ж про це нічого не дізнаєтеся, лохи). Не знаю, напевно, якби я спиздив 50% бюджету, виділеного на “весілля/Євро2012/Олімпіаду_в_Сочі”, я би також намагався знайти крайнього. Ну там, знаєте якусь “тещу/папірєдніків/американців. Да, це все американці, сволочі. Це все їхнє глобальне панування. Я то тут при чому ? Кручусь як можу, як раб на галєрах.

У випадку з ЄС і Угодою про Асоціацію це виглядає по-іншому. “Ми Вам даємо правила гри, які ведуть до процвітання (ну і, ясєн-красєн — до збільшення споживання наших продуктів і послуг), а Ви самі вирішуйте”. І ніби натякають “Нам Ваші 45 мільйонів споживачів — цікаві, звичайно, але не настільки, щоби голови за це розбивати”. Ну і, в принципі, глобально вони праві. Бо ж як тільки ми розбагатіємо (з їх допомогою чи без) — все одно ми до них поїдемо і їх товари і послуги будемо споживати. А не російські.

Я далекий від думки, що ЄС чи США — добрі і великодушні, а РФ — хєрова і погана. Нєа. Але я думаю, що, образно кажучи, Росія пропонує нам рибу, а ЄС хоче навчити ловити рибу. І стратегічно значно важливіше те, що пропонує ЄС.

Це так само як значно важливіше дати дитині добру освіту, яка буде її годувати в майбутньому, ніж просто підтримувати фінансово. Чи я не правий ?