Структура інформаційно-аналітичного підрозділу
Керівникові, зацікавленому в розвитку підприємства й завоюванні нових ринків збуту своєї продукції з мінімальним ризиком втрат, що задались метою створити повноцінну службу інформації, необхідно ясно представити собі цілі, які варто поставити перед цією службою, і структуру, що дозволить їх реалізувати. Лише грамотно організована, добре оснащена, із кваліфікованим персоналом служба зможе вирішити весь комплекс завдань. Тільки для такої служби доцільно розробляти й застосовувати критерії ефективності при оцінці її функціонування. Успішна діяльність служби інформації підприємства можлива за умови її опори й орієнтації на реальні інтелектуальні, наукові, технічні й виробничі можливості підприємства, його фінансовий потенціал і реальні перспективи розвитку (48).
Дана модель інформаційно-аналітичної служби підприємства може бути корисною, у першу чергу, для великих підприємств ринкової орієнтації, що мають велику номенклатуру виконуваних робіт.
Розглянемо функції кожної групи.
Група маркетингу:
- моніторинг динаміки ринку й кон'юнктури;
- формування моделі споживчих очікувань;
- формування «ідеальної» моделі продукції;
- усе про фірми - конкуренти і товари-аналоги;
- розробка бізнес-планів;
- реклама;
- пропозиції по вдосконалюванню продукції і її асортиментів;
- динаміка обсягів виробництва й організація системи руху товарів;
- пропозиції по сервісному забезпеченню користувачів.
Патентно-правова група:
- патентно-правовий захист промислової й інтелектуальної власності
- рекомендації з організації конкурентної боротьби на ринках продукції (послуг) підприємства
- рекомендації з безпечного вивозу нової продукції на ринок.
Група збору й обробки інформації:
- пошук, обробка, систематизація, класифікація й первинне перетворення (згортання) інформації;
- формування, ведення й удосконалювання баз даних;
- підготовка диференційованої інформації для керівників й осіб, що приймають рішення.
Група експертів:
- пошук нових джерел інформації, потенційних інвесторів;
- відбір «потрібної» інформації (поріг надмірності, вірогідності);
- визначення структури й обсягу інформації, необхідної й достатньої для інформаційного забезпечення діяльності й розвитку підприємства;
Група аналізу й синтезу інформації:
- підготовка аналітичної інформації для забезпечення господарської діяльності підприємства
- підготовка інформації про діяльність підприємства для передачі в зовнішнє середовище.
Слід зазначити, що в даній роботі модель інформаційної служби представлена в самому загальному виді. У кожній конкретній області існує своя специфіка.
Співробітники інформаційної служби повинні мати наступні якості:
- аналітичне, асоціативне мислення;
- здатність ідентифікувати й концептуалізувати проблеми (теми, запити);
- уміння аналізувати вихідні документальні масиви (інформацію);
- загострене почуття нового;
- мобільність свідомості, сприйнятливість до інновацій;
- цілеспрямованість і послідовність дій;
- комунікативність.
У коло професійних знань співробітників повинні входити:
- теорія й практика комунікації, інформатизації, бібліотечно-інформаційної діяльності;
- менеджмент і маркетинг бібліотечно-інформаційних ресурсів, послуг, продукції;
- економіка бібліотечно-інформаційної діяльності;
- теорія кон'юнктури;
- стандартизація бібліотечно-інформаційної діяльності;
- авторське право суміжні права на інтелектуальну власність;
- господарсько-договірне (контрактне) право;
- порядок ліцензування видів діяльності;
- експертні системи оцінки потоків інформації;
- логічне моделювання;
- довідково-інформаційне джерелознавство (бізнес-інформаційні ресурси);
- характеристики й властивості нетрадиційних носіїв інформації;
- принципи підготовки й характерні риси метаінформації;
- основи реферування документної інформації;
- інформаційні потреби малого й середнього бізнесу;
- поведінка споживачів інформації;
- методика соціологічних досліджень;
- теорія факторного аналізу;
- технологія автоматизованої обробки, організації (систематизації), управління, пошуку й передачі інформації;
- методика роботи з комп'ютером і сучасними засобами зв'язку, копіювально-множною технікою;
- вільне володіння мінімум однією міждержавною мовою (насамперед англійською як інтернаціональною мовою бізнесу, додатковими мовами можуть бути німецький, французький й іспанський).
Основні практичні навички:
- експертиза інформаційних потоків
- цільовий відбір документальних матеріалів
- різноаспектний пошук первинних джерел й інформаційний пошук, у тому числі бібліографічний і фактографічний пошук;
- організація й контроль (збереження) зафіксованої інформації;
- використання конкретних програмно-методичних продуктів;
- динамічне читання текстової інформації;
- багатофакторний аналіз:
1. бібліографічний опис
2. реферування
3. індексування
4. організація й ведення баз даних
5. інформаційний моніторинг
- застосування касет, дисків, дискети;
- володіння мікропроцесорною технікою (комп'ютерна грамотність), прогресивними засобами зв'язку (електронна пошта, телефакс, відеотекст, стільниковий телефонний зв'язок й ін.), копіювально-множними апаратами;
- маркетинг і бізнес планування, оцінка ефективності інформаційної діяльності;
- ділове спілкування;
- організаційно-правове оформлення економічних відносин підприємства з партнерами (юридичними й фізичними особами).