Класифікація дебіторської заборгованості
На розрахунки з дебіторами та методикою відображення обліку впливають знижки з ціни, що їх надають клієнтові, повернення товарів та податок на добавлену вартість. При цьому в різних країнах існують певні особливості їх відображення.
Знижки діляться на дві групи:
1. Комерційні знижки.
– знижки з договірної ціни за певну невідповідність товарів (продукції) встановленим параметрам чи якості (дефекти);
– знижки, що надаються з урахуванням величини купівлі (у % до ціни);
– знижки, що надаються клієнтові за сукупністю торговельних операцій (обсягу купівлі) за звітний період.
2. Розрахункові знижки. Надаються клієнтові за прискорення оплати заборгованості, за дострокову оплату.
В США для обліку повернення товарів та деяких комерційних знижок використовують рахунок “Повернення товарів і знижки”. Для обліку реалізаційних (розрахункових) знижок передбачено рахунок “Реалізаційні знижки”.
Приклад. Компанія “Н” 1.07.04 реалізувала в кредит компаній “К” товарів на суму 5200 дол. Реалізація здійснюється на умовах 2/10. Це означає, що компанія “К” (покупець) може одержати знижку 2% від вартості товару, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж за 10 днів. Ця умова зазначається безпосередньо в рахунку-фактурі. 5.07.04 покупець повернув частину товарів на суму 200 дол. 11.07.04 компанія “К” оплатила рахунок на залишок заборгованості.
Операції відображаються в обліку так:
1.07.04 р. На основі рахунку-фактури відображається реалізація товарів у кредит за договірними цінами:
Д-т рах. “Рахунки до одержання” 5200
К-т рах. “Доходи від реалізації” 5200
5.07.04 р. Відображається в обліку повернення товарів покупцем:
Д-т рах. “Повернення товарів і знижки” 200
К-т рах. “Рахунки до одержання” 200
11.07.04 р. Відображення в обліку одержання грошей за реалізовані товари. Компанія “К” виконала умови розрахунків, перерахувавши гроші за 10 днів. А тому вона одержує знижки 2%. Сума знижки буде:
($5200 - $200) × 2% = $100
Д-т рах. “Грошові кошти” 4900
Д-т рах. “Реалізаційні знижки” 100
К-т рах. “Рахунки до одержання” 5000
Рахунки “Повернення товарів і знижки” та “Реалізаційні знижки” активними, регулюючими. Вони регулюють рахунок “Доход від реалізації”, який ще має назву “Продаж”.
Виходячи з наведених операцій, визначимо суму чистого продажу (доходу від реалізації), дол.:
Доход від реалізації 5200
Повернення товарів (-) 200
Реалізаційні знижки (-) 100
Чистий продаж 4900
У західноєвропейських країнах повернення товарів клієнтами відображається безпосередньо на зменшенні доходів від реалізації. В разі повернення товарів складається така бухгалтерська проводка:
Д-т рах. “Доход від реалізації (або “Продаж”)
К-т рах. “Рахунки до одержання” (або “Клієнти”).
При реалізації продукції клієнтам надаються і комерційні і розрахункові знижки – як при виписці рахунків-фактур, так і після відображення в обліку процесу реалізації.
При наданні клієнтам комерційної знижки, яка вказується безпосередньо при виписці рахунку-фактури, на рахунку “Доходи від реалізації” відображається договірна ціна реалізації за мінусом комерційної знижки.
Розрахункові знижки показуються в обліку, як фінансові витрати (“Розрахункові і знижки надані”).
Знижки можуть надаватись покупцям після того, як реалізацію було відображено в обліку по основному рахунку. Такі знижки надаються пізніше спеціальним повідомленням.
Для обліку комерційних знижок у цьому разі застосовують рахунок “Комерційні знижки, надані підприємством”. Це активний, регулюючий контрпасивний рахунок до рахунку “Доходи від реалізації”.
Наприкінці звітного періоду рахунок “Комерційні знижки надані” закривається за рахунок зменшення доходу від реалізації.
Д-т рах. “Доходи від реалізації” 12000
К-т рах. “Комерційні знижки надані” 12000
Надання розрахункової знижки пізніше – фінансові витрати для підприємства.
Податок на додану вартість (ПДВ) – непрямий податок, який встановлюється державою у відсотках до ціни реалізації продукції, товарів чи послуг. У Франції застосовують три рівні ставок податку на додану вартість:
· Нормальна ставка – 18,6%.
· Знижена ставка – 5,5%.
· Підвищена ставка – 22,0%.
Слід розрізняти ПДВ, що стягується для сплати державі. ПДВ, що відшкодовується державою, та суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет. ПДВ, що стягується для сплати державі, нараховується на продукцію, товари та послуги, які реалізуються підприємством. ПДВ, що відшкодовується державою, нараховується на матеріальні цінності (матеріально-виробничі запаси, основні засоби тощо), придбані підприємством сторонніми організаціями. Різниця між ними повинна перераховуватися в бюджет.
Розрахунки щодо податку на додану вартість здійснюються на рахунку “Розрахунки з бюджетом”, субрахунок “Розрахунок з бюджетом щодо ПДВ”.
Слід зазначити, що податок на додану вартість, який сплачується клієнтами, не є доходом від реалізації і не повинен, як свідчить міжнародна практика, відображатися на рахунку “Доходи від реалізації”. Якщо підприємство реалізувало продукції, наприклад, на 1000 дол. при ставці ПДВ 18,6%, то цю операцію буде відображено в обліку такою бухгалтерською проводкою, дол.:
Д-т рах. “Рахунки до одержання” 1186
К-т рах. “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” 186
К-т рах. “Доход від реалізації” 1000
Якщо підприємство за договірною ціною придбано матеріалів на суму 500 дол. плюс ПДВ 18,6%, то в обліку буде зроблено такий запис:
Д-т рах. “Витрати на купівлю (або Складські запаси) 500
Д-т рах. “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” 93
К-т рах. “Рахунки до оплати (постачальника)” 593