ТЕМА 7. Мiжнародна торгiвля

1. Сутність і функції зовнішньої торгівлі. Вплив зовнішньої торгівлі на економічне зростання

2. Динаміка, товарна структура і географічні напрямки міжнародної торгівлі

3. Ціноутворення у світовій торгівлі

4. Форми і методи міжнародної торгівлі

5. Засоби регулювання зовнішньої торгівлі

1. Сутність і функції зовнішньої торгівлі. Вплив зовнішньої торгівлі на економічне зростання

Міжнародна торгівля (МТ) займає особливе місце в системі свiтогосподарських зв'язків. І історично, і логічно вона є вихідною формою міжнародних економічних відносин. Протягом тривалого часу зовнішньоекономічна діяльність практично цілком обмежувалася угодами купівлі-продажу. У сучасних умовах, коли виникають і бурхливими темпами розвиваються закордонне інвестування, міжнародна кооперація виробництва, процеси регіональної економічної інтеграції, міжнародна торгівля як і раніше зберігає винятково важливе мiсце, створюючи необхідні передумови для більш складних і зрілих форм зовнішньоекономічної діяльності.

МТ виникає на основі міжнародного поділу праці і виражає взаємну економічну залежність держав. У результаті розвитку МТ формується світовий ринок.

Міжнародна торгівля являє собою специфічну форму обміну продуктами праці (товарами і послугами) між продавцями і покупцями різних країн.

Поняття "міжнародна торгівля" варто відрізняти від близького йому за значенням, яке нерідко використовується як синонім, але разом з тим не тотожнього терміна "зовнішня торгівля". Основна відмінність у даному випадку полягає в тім, що, коли мова йде про зовнішню торгівлю, ми оцінюємо аналізоване явище з погляду окремої країни чи групи країн (зовнішня торгівля України, зовнішня торгівля Росії, зовнішня торгівля країн Балтії і т.п.). А коли мова йде про міжнародну торгівлю, то ми маємо на увазі діяльність, яка здійснюється в межах усього всесвітнього господарства.

Таким чином, виходить, що міжнародна торгівля являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. При цьому зовнішня торгівля окремих держав і регіонів виступає складовими елементами міжнародної торгівлі.

Зовнішньоторговельні операції, якщо їх розглядати в узагальненому плані, являють собою або

вивіз виробленої продукції за межі національної території, або, навпаки, її ввіз через кордон. Тому під терміном “зовнішня торгівля” (ЗТ) розуміється торгівля якої-небудь країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу (імпорту) і оплачуваного вивозу (експорту) товарів.

В умовах відкритої економіки експорт і імпорт товарів впливають на основні макроекономічні показники. Експортовані товари споживають іноземні громадяни, але експорт дає iмпульс для розвитку національної економіки, стимулюючи зростання обсягів виробництва, доходів і зайнятості. Експорт діє як складова сукупних витрат, поряд зі споживанням, інвестиціями і державними витратами, тобто збільшує сукупний попит. Відома формула Кейнса з урахуванням експорту (Х) приймає наступний вигляд: ВHП=C+I+G+X. Оскільки більшому обсягу сукупних витрат відповідає більш високий обсяг виробництва, зростання експорту збільшує ВНП.

Hа імпорт навпаки треба витрачати частину виробленого національного доходу, стимулюючи тим самим виробничу активність в інших державах. Отже, імпорт, збільшуючи кількість товарів на внутрішньому ринку, приводить до скорочення витрат на виробництво усередині країни. Якщо ввести імпорт (М) у формулу, вона матиме наступний вигляд: ВHП=C+I+G+X-М.

Оскільки для позначення різниці між сукупним експортом і сукупним імпортом країни за рік використовують поняття “чистий експорт” (NX), формула буде мати наступний вигляд: ВHП=C+I+G+ NX, де чистий експорт може бути величиною додатною (якщо експорт перевищує імпорт) чи вiд”ємною (якщо імпорт перевищує експорт).

Загальний висновок: для забезпечення зростання економіки необхідно заохочувати експорт і стримувати імпорт, з огляду при цьому на наступні обставини:

1. можливості експортувати товари залежать не тільки вiд стану економіки країни-експортера, але й від збільшення чи скорочення національного доходу країни-імпортера;

2. державний контроль над імпортом може позбавити внутрішній ринок багатьох життєво необхідних товарів та ресурсів (у зв'язку з чим у багатьох країнах законодавчо встановлюється перелік товарів “критичного імпорту”, на якi росповсюджуюються митнi преференцiї).

Як і інші складові сукупних витрат експорт і імпорт діють з мультиплікаційним ефектом. Формула мультиплікатора експорту (Mx) має наступний вигляд:

, де:

MRS - гранична схильність до заощаджень;

МRС - гранична схильність до споживання

Приріст ВНП у результаті дії експортного мультиплікатора в цьому випадку визначається по формулі:

, де ΔХ - обсяги експортного замовлення.

Вплив зовнішньої торгівлі на розвиток національної економіки виявляється у функціях зовнішньої торгівлі. У числі цих функцій варто виділити:

* функцію заповнення відсутніх елементів національного виробництва. Це можуть бути ресурси, якими країна не володіє, чи складна, наукомістка продукція, яку вона поки не в змозі виробити,тощо;

* трансформаційну функцію. Зовнішня торгівля здатна видозмінювати структуру ВНП, пристосовувати її не тільки до внутрішніх, але й до міжнародних потреб;

* ефектостворююча функцію. Зовнішні фактори здатні максимізувати національний доход при зменшенні витрат на його виробництво (т.зв. вигоди міжнародного поділу праці);

* функцію економії від збільшення масштабів виробництва. Функція украй важлива для малих країн, з відносно невеликим внутрішнім ринком. Вона дає їм можливість розгортати масове виробництво;

* функцію підвищення конкурентноздатності національної продукції. МТ впливає на внутрішній і зовнішній ринки через міжнародну конкуренцію.

Крім того участь у МТ приносить і неекономічні вигоди (політичні, військові, соціальні, культурні тощо).

2. Динаміка, товарна структура і географічні напрямки міжнародної торгівлі

Міжнародну (і в однаковій мірі зовнішню) торгівлю характеризують три найважливіших аспекти:

* динаміка;

* товарна структура;

* географічні напрямки.

У свою чергу для аналізу динаміки МТ використовують наступні показники:

Показники обсягу МТ:

1. обсяг експорту (Х);

2. обсяг імпорту (М);

3. зовнішньоторговельний оборот - сукупний обсяг експорту й імпорту за певний час (ЗТоб = Х + М);

4. фізичний обсяг МТ - оцінка обсягу експорту й імпорту в незмiнних цінах

Обсяг свiтової торгiвлi визначається в натуральних i вартiсних показниках. Вартiснi показники переважно розраховуються у нацiональнiй валютi i перераховуються у долари США для їх порiвняння. Для вартiсної оцiнки експорту бiльшiсть країн використовує базу цiн FOB (Free on Board - “Вiльно на борту судна”), за якою продавець зобов”заний доставити товар у порт вiдвантаження i завантажити його на борт судна. Для оцiнки iмпорта найчастiше використовується цiна CIF (Cost, Insurance, Freight - “Вартiсть, страхування, фрахт”), за якою продавець повинен за свiй рахунок зафрахтувати судно, завантажити товар i застрахувати його вiд ризикiв. За таких умов вартiсть свiтового експорту завжди менша вiд вартостi свiтового iмпорту на розмiр витрат для перевезення i страхування вантажiв.

Показники динаміки МТ:

1. темпи зростання МТ: наприклад, темпи зростання експорту , де

Тзе – темпи зростання експорту;

Езр- обсяг експорту в звітному році; Ебр - обсяг експорту в базисному році.

2. темпи приросту МТ: наприклад, темпи приросту імпорту

, де

Тпр.i.- темпи приросту імпорту,

Т з.і.з.р. - темпи зростання імпорту в звітному році;

Т з.i.б.р. - темпи зростання імпорту в базисному році.

Показники результативності МТ:

1. сальдо торгового балансу - різниця між вартісними обсягами експорту й імпорту окремої країни. Якщо експорт перевищує імпорт, сальдо є позитивним, додатним (“+”), а торговий баланс - активним; якщо навпапки імпорт перевищує експорт, то сальдо є вiд”ємним (“ - ”), а торговий баланс - пасивним.

1. експорт на душу населення

, де

Е д.р. - обсяг експорту в даному році,

Е д.н. - експорт на душу населення.

3. імпорт на душу населення;

4. зовнішньоторговельний оборот на душу населення

5. експортна квота;

6. імпортна квота;

7. зовнішньоторговельна квота.

Для міжнародної торгівлі характерні високі темпи зростання, вони більш ніж 1,5 рази перевищують зростання світового виробництва. Сьогодні по каналах МТ реалізується більш 20% виробленої у світі продукції. Особливо швидко світовий товарообіг зростав у 50-60-ті роки

(7% щорічного зростання), у 70-ті роки темпи знизилися до 5%, а потім знову стали підвищуватися і досягли в другій половині 90-х - 7-9%. Основними факторами активізації МТ є:

* більш високі темпи економічного зростання, менша глибина циклічних криз;

* поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва;

* HТР, що сприяє прискоренню відновлення основного капіталу, збільшує попит на сучасне устаткування;

* лібералізація МТ (зниження митних зборiв), створення вільних економічних зон і розвиток інтеграції;

* завоювання незалежності колишніми колоніями і проведення ними політики експортноорiентованої індустріалізації;

* трансформаційні процеси в колишніх соціалістичних країнах;

* загальна стабілізація міждержавних відносин.

Якщо в 1980 р.загальний обсяг світового експорту складав 2001 млрд.дол, а імпорту - 2059 млрд., то в 1997 -му він склав відповідно 5641 млрд. і 5850 млрд.дол. Частка розвинутих країн -

72-73% , країн, що розвиваються - 20-24 %, країн з перехiдною економiкою - 6-8%, у тому числі СНД - 2,3%.

У другій половині ХХ ст. відбулися істотні зрушення в співвідношенні сил між країнами на свiтовому ринку. Поступово втрачають свої провiдні позиції США. Експорт Німеччини майже досяг рівня США, а в окремі роки перевищував його. У 90-ті роки основним центром МТ стала Західна Європа, обсяг експоpта якої майже в 4 pази перевищив експорт США. У 70- 80-ті роки значний ривок у міжнародній торгівлі зробила Японія. У 1983р. вона вийшла на перше місце у світі по експорту машин і устаткування. Швидке зростання експорту характерне для нових індустріальних країн - Гонконгу, Сінгапуру, П.Кореї, Тайваню. До кінця 90-х перша десятка світових експортерів виглядала таким чином: США, Німеччина, Японія, Франція, Великобританія, Італія,Канада, Нідерланди, Гонконг, Бельгія і Люксембург, Сінгапур. Упритул наблизився до лідерів Китай. Росія займає місце в другому десятку. Що стосується України, то по офіційним даним її зовнішньоторговельний оборот складав на 1.01.2000 р. 28,1 млрд.дол. (експорт - 15,2 млрд., імпорт - 12,9 млрд.дол.)

Товарна структура міжнародної (зовнішньої) торгівлі показує співвідношення різних груп товарів у загальному обсязі відповідних операцій. У цьому контексті, особливо стосовно до зовнішньої торгівлі окремих країн, доцільно говорити про товарну структуру експорту і товарну структуру імпорту. Зіставлення цих показників дає можливiсть зробити цілий ряд висновків, що характеризують не тільки зовнішньоекономічну діяльність тієї чи іншої держави, але і загальне економічне становище країни.

Безсумнівну як наукову, так і практичну цінність дає також аналіз динаміки товарної структури зовнішньої торгівлі за певний період часу. Якщо доповнити його порiвнянням з виконаним на тій же часовій базі аналізом динаміки товарної структури міжнародної торгівлі, то ми одержимо можливість охарактеризувати зміну конкурентних позицій даної національної економіки в загальній системі всесвітнього господарства.

Основними товарними групами в МТ є:

* продукція обробної промисловості ( у т.ч.машини й устаткування, електротехніка й електроніка, хімічні продукти, текстильні вироби тощо);

* продовольство;

* продукція видобувної промисловості ( у т.ч. мінеральна сировина і мінеральне паливо);

* послуги.

Основні зміни в товарній структурі МТ:

1. головною тенденцією є збільшення питомої ваги продукції обробної промисловості і скорочення частки сировинних товарів. У порівнянні з довоєнним періодом частка цієї продукції збільшилася більш ніж у два рази і складає сьогодні 3/4 світового експорту;

2. майже 40% вартості світового експорту припадає на технічно складну, наукомістку продукцію - машини й устаткування. Збільшення експорту машинобудівної продукції супроводжується одночасним зростанням торгівлі компонентами, вузлами, деталями, напівфабрикатами;

3. швидко зросає експорт електротехніки й електроніки, а також хімічних товарів;

4. стійко скорочується частка торгівлі продовольством, що свідчить про прагнення країн до продовольчої самозабезпеченості;

5. з другої половини ХХ ст. спостерігається швидке зростання сфери послуг (оптова і роздрібна торгівля, страхування, транспортні послуги, туризм, операції з нерухомістю, банківські і страхові послуги). Основні причини зростання питомої ваги цієї сфери пов'язані з НТР, високим рівнем життя населення у провiдних країнах. Вищезгадана тенденція впливає на збільшення частки послуг на світовому ринку (близько 25% сьогодні). Провiдні країни-експортери послуг : США, Німеччина, Англія.

Географічні напрямки МТ характеризують частку окремих країн, груп країн і регіонів у загальному обсязі світової торгівлі.

Основні тенденції в географічній спрямованості міжнародної торгівлі:

1. поглиблення міжнародного поділу праці між розвинутими країнами призвело до збільшення питомої ваги їхньої взаємної торгівлі і відносному зменшенню частки країн, що розвиваються;

2. найбільшим світовим експортером і імпортером у 90-ті роки залишалися США. В експорті США скоротилася частка розвинутих країн, у т.ч. західноєвропейських. Торговий режим ЄС виявився для США несприятливим. У результаті збiльшився американський експорт у країни, що розвиваються, і Японію;

3. швидкими темпами розвивалася взаємна торгівля країн Західної Європи. Сьогодні частка цього регіону у світовій торгівлі близько 40%. Підвищується роль розвинутих країн в експорті Японії. Основним ринком збуту для японських товарів є США;

4. на відміну від більшості країн, що розвиваються, нові індустріальні країни, особливо Південно-Східної Азії, демонструють швидке зростання експорту. По оцінці МБРР на початку ХХI ст. більш 40% обсягу світової торгівлі буде зосереджено в басейні Тихого океану;

5. проблеми з доступом на ринки промислово розвинутих країн сприяють збільшенню взаємної торгівлі між країнами, що розвиваються. Цьому також сприяв розвиток інтеграційних процесів у цих країнах;

6. після розпаду соціалістичної системи відбулася переорієнтація колишніх соціалістичних країн Східної Європи на торгівлю з Європейським Союзом. Аналогічні процеси характерні і для України.