Регіональна і галузева політика
Необхідна гнучкість дизайн-ергономічної системи, її адаптованість до нових форм і умов господарської діяльності повинна забезпечуватися за рахунок формування служб дизайн-ергономічного забезпечення на базі провідних дизайнерських установ промислових центрів, регіональних структур Спілки дизайнерів України та Всеукраїнської ергономічної асоціації. Завдяки такому підходу буде забезпечено раціональне використання професійного дизайнерського потенціалу в інтересах регіону, області, галузі.
Для здійснення робіт з дизайну та ергономіки у структурі галузей, що випускають вироби машинобудування, товари культурно-побутового і господарського призначення, необхідно забезпечити збереження і подальший розвиток галузевих дизайн-служб. До них відносяться галузеві дизайн-центри, головні організації з дизайн-ергономічного забезпечення НІОКР (спеціальні дизайнерські підрозділи при головних НДІ галузі), базові дизайнерські організації в галузях (дизайн-підрозділи НДІ, КБ,НПО, які здійснюють розроблення чи модернізацію виробів), дизайнерські підрозділи підприємств та організацій.
Під час створення та організації діяльності регіональних дизайнерських структур важливо врахувати чинники, що визначають специфіку відповідного регіону. Це вид і характер базової (основної, переважної)промисловості; товаровиробнича спрямованість промислового комплексу, етнічні, національні і соціо- культурні особливості населення регіону, його традиції тощо.
До складу регіональних дизайн-ергономічних структур повинні входити: обласні дизайн-центри; міжгалузевий дизайн-ергономічний центр еталонів кольорів, декоративно-захисних покриттів; комп'ютерна дизайн-ергономічна мережа; регіональні навчальні заклади підготовки і перепідготовки кадрів; підрозділи галузевих дизайн-ергономічних центрів (служб).
Основні напрямки роботи регіональних та галузевих дизайн-центрів:
- дизайн-ергономічне забезпечення діяльності організацій і підприємств регіонального (галузевого) підпорядкування, підприємств недержавної форми власності;
- дизайн-ергономічне забезпечення проектування середовища населених пунктів, вирішення екологічних задач тощо;
- розроблення дизайн-програм, дизайн-ергономічне забезпечення розвитку регіону, галузі.
Обласні дизайн-центри мають створюватися при обласних державних адміністраціях, галузеві при відповідних міністерствах і відомствах.
Дизайн-ергономічні структури, створені у різних галузях і регіонах країни, мають входити в національну систему дизайну та ергономіки. Під час формування таких структур доцільно дотримуватись корпоративного підходу, що не жорстко обумовлює вертикальні зв'язки між загальнодержавними та регіональними суб'єктами дизайн-ергономічної діяльності.
ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ
Положення, що склалося в Україні в сфері підготовки фахівців з дизайну, з врахуванням досвіду розвинених країн вимагає розробки і реалізації заходів з впровадження безперервної дизайн-освіти, вимогам якої найбільше відповідає дворівнева освітня система підготовки фахівців з дизайну.
Змістовна основа першого, загального, рівня оволодіння узагальненими знаннями щодо проблем матеріальної і проектної культури, її естетичної складової. Цей рівень має інформаційно-пізнавальний характер і призначений підготувати населення до усвідомленого естетичного сприйняття навколишнього світу, а також ролі, місця і можливостей в ньому сучасного дизайну.
Важливим фактором реалізації ідеї загальної дизайн-освіти є створення системи початкової (дошкільної і шкільної) підготовки з основ прикладної творчості та дизайнерської діяльності. Створення великої кількості гімназій, ліцеїв, коледжів, комп'ютерних класів дає можливість більш вільно оперувати змістом навчальних програм і планів, виділяючи необхідний час та інструментарій для оволодіння основами дизайнерської творчості.
Ефективність загального рівня освіти не може бути високою без уведення спеціальних дисциплін з основ дизайну та ергономіки в ВНЗ. Спрямованість, зміст і обсяг навчальних програм повинні варіюватися з урахуванням профілю і спеціалізації навчання. Контроль і допомога в розробленні відповідних програм повинні бути покладені на Раду з дизайну при Кабінеті Міністрів України та учбово- методичну комісію з дизайну, створену при Міністерстві освіти і науки.
Другий, професійний, рівень системи дизайн-освіти передбачає цілеспрямовану підготовку фахівців,що безпосередньо працюють у сферах дизайнерської практики, науки та освіти. З огляду на перспективу економічного зростання виникає необхідність підготовлення відповідної кількості фахівців з дизайну різної спеціалізації.
Існуюча практика відкриття нових спеціалізацій з дизайну носить в більшості випадків недостатньо системний характер. Це обумовлює необхідність розробки обгрунтованої системи спеціалізацій у цій сфері, формування стандартів з освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо- професійних програм зі спеціальності "Дизайн".
Зазначені заходи повинні стати базою створення системи безперервної дизайн-освіти, а саме:
- формування початкових уявлень про дизайн (в дитячих закладах, в молодших класах загальноосвітніх шкіл, в спеціальних школах-студіях);
- оволодіння основами дизайну (в загальноосвітніх та художніх школах, в непрофільних середніх та в інших навчальних закладах);
- підготовка дизайнерів освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст"(в середніх спеціальних навчальних закладах);
- підготовка дизайнерів освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст", "магістр" (в профільних вищих навчальних закладах, на факультетах, кафедрах);
- підготовка фахівців вищої кваліфікації (кандидатів та докторів наук в галузі дизайну та ергономіки);
- перекваліфікація і підвищення кваліфікації в галузі дизайну і ергономіки.