Тема 14. Податково-бюджетна система та фіскальна політика

План

1.Податково-бюджетна система країни та її структура.

2. Державний бюджет і бюджетна система.

3. Сутність та функції податків. Принципи оподаткування.

4. Фіскальна політика держави.

Методичні матеріали

Важливим елементом економічної системи є фінансова система, що утворюється в процесі акумулювання значної частки національного доходу в державному бюджеті та його використання для потреб розширеного відтворення і виконання державою різноманітних функцій (соціальних, господарських, військових та ін.). Основний засіб акумулювання коштів у державному бюджеті — податки. У процесі акумулювання в державному бюджеті значної частки необхідного і додаткового продукту формується певна сукупність економічних відносин, передусім відносин економічної власності. Фінансова система — сукупність різних видів фінансів (та виконуваних ними функцій) у їх взаємодії та взаємозв’язку. Основними суб’єктами фінансової системи є державні фінанси, фінанси підприємств та організацій, фінанси домогосподарств та міжнародні фінанси. Головною ланкою фінансової системи є бюджетна система.

Бюджетна система — сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії. Цілісність бюджетної системи забезпечується ретельним ув’язуванням доходів та видатків уряду, закріплених у законі про бюджет країни. Ця система залежить від державного устрою країни (унітарна чи федеративна держава), її економічної, політичної та інших підсистем і охоплює дві або три ланки.

Державний бюджет − найважливіша ланка фінансової системи будь-якої країни.

Бюджет як економічна категорія – це грошові відносини, що виникають з приводу перерозподілу національного доходу з метою створення та використання централізованого фонду, призначеного для фінансування економічного розвитку, соціально-культурних заходів, потреб оборони і державного управління. Таким чином, державний бюджет становить один з основних інструментів державного регулювання економіки. Основу доходів державного бюджету становлять податки. Варто зауважити, що податки забезпечують до 90% доходів держави. Крім податків держава отримує доходи від сплати державного мита, митних зборів, плати за ліцензії, рентних платежів, прибутків підприємств державної власності, надходжень від розміщення тимчасово вільних державних коштів. Структура видатків державного бюджету визначена роллю та функціями держави в економіці, поточною економічною ситуацією та завданнями соціально-економічного розвитку. Однак у цілому виділяють такі основні напрямки видатків державного бюджету: видатки на оборону; утримання державного апарату; фінансування бюджетного сектора економіки; соціальні видатки; фінансування розвитку економіки; обслуговування державного боргу.

Стан держбюджету залежить від співвідношення між доходною та видатковою його частинами. Нормальним вважають стан, коли видаткова частина держбюджету дорівнює доходній. Профіцитний стан має місце, коли доходи перевищують видатки, а дефіцитний – коли видатки перевищують доходи.

Державним боргом називають суму позичених урядом коштів для покриття дефіциту бюджету. Збільшення державного боргу протягом певного року дорівнює дефіциту бюджету. Структурні елементи державного боргу − внутрішній борг (заборгованість держави власним громадянам і фірмам, які володіють державними облігаціями) та зовнішній борг (заборгованість держави громадянам та організаціям інших країн). Для управління державним боргом (його зниження) вживають такі заходи: сплата боргу за рахунок золотовалютних резервів; консолідація (зміна умов позик, наприклад перетворення короткотермінових на довготермінові); конверсія (дозвіл держави на придбання іноземними кредиторами частини цінних паперів, майна; викуп короткотермінових зобов’язань через випуск нової довготермінової позики під вищий процент); надання нових кредитів міжнародними фінансово-кредитними організаціями та ін.

Податки – це обов’язкові платежі фізичних і юридичних осіб до центрального та місцевого бюджетів, здійснювані в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами тієї чи іншої країни. Основні функції такі: 1) фіскальна; 2) регулювальна; 3) розподільна. У теорії податків досить складне є питання щодо їх класифікації, оскільки існує надзвичайно велика кількість різноманітних критеріїв. У загальній економічній теорії найбільшого значення набула класифікація за формою оподаткування. За цим принципом усі податки поділяють на прямі та непрямі. До принципів оподаткування можна віднести: загальність, справедливість, визначеність, зручність. Ці загальні принципи оподаткування поступово розширювалися, трансформувалися під впливом соціально-економічних та політичних перетворень, які відбувались у світі. Принципи оподаткування, основні види податків та механізми їх сплати становлять податкову систему.

Сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат, спрямованих на забезпечення повної зайнятості, подолання інфляції, досягнення економічного зростання, збалансованості платіжного балансу, називають фіскальною політикою. Залежно від цілей фіскальну політику поділяють на стимулюючу та стримувальну. За характером заходів виділяють активну і пасивну фіскальну політику.

IОсновні поняття

Фінанси. Фінансова система. Податки. Крива Лаффера. Державний бюджет. Бюджетна система. Доходи. Видатки. Дефіцит державного бюджету. Профіцит державного бюджету. Державний борг. Фіскальна політика. Вмонтовані стабілізатори.

Питання для самоконтролю

1. Що називають фінансами? Які їх функції?

2. Назвіть складники фінансової системи.

3. Дайте визначення державного бюджету й перерахуйте його функції.

4. Які складники включає доходна частина державного бюджету?

5. Які є основні напрямки видатків державного бюджету?

6. Яку структуру має бюджетна система України?

7. Визначте поняття «державний борг».

8. У який спосіб здійснюється управління державним боргом?

9. Що називають податками? Які їх функції?

10. Перелічіть основні види податків.

Наши рекомендации