Крім того, БМР приймає від центральних банків короткострокові вклади (до трьох місяців) в іноземній валюті або золоті.

Із цими коштами БМР виконує такі операції:

¾ операції з валютою і цінними паперами (в основному короткострокові державні цінні папери);

¾ депозитно-позичкові операції (надає центральним банкам забезпечені золотом або депозитами кредити, іноді надає незабезпечені (резервні) кредити на надто короткі строки);

¾ приймання урядових вкладів за особливими угодами (БМР не дозволено надавати кредити урядам або відкривати їм поточні рахунки);

¾ інвестиційні послуги управління портфелем цінних паперів;

¾ операції з купівлі-продажу і зберігання золота;

¾ інші послуги на світових ринках як агента або кореспондента центральних банків (проміжне фінансування).

БМР — це своєрідний форум, що сприяє міжнародному співробітництву банків. Він регулярно організовує у себе зустрічі (Базельські зустрічі) представників центральних банків країн-членів та інших центральних банків. Головна мета цих зустрічей — досягнення високого ступеня взаєморозуміння з питань грошово-кредитного й економічного характеру, функціонування світової валютної системи тощо.

БМР створює можливості для роботи різноманітних комітетів (як постійних, так і спеціальних), що вивчають і обговорюють конкретні питання: проблеми міжнародної заборгованості; упровадження фінансових інновацій, удосконалення фінансових інструментів, структури фінансових ринків, банківського нагляду, забезпечення ефективності і стабільності систем внутрішніх і міжнародних платежів і розрахунків тощо.

Під егідою БМР і за його підтримки працюють три комітети з розроблення та погодження нормативних банківських стандартів:

1) Базельський комітет з банківського нагляду — розробляє мінімальні принципи ефективного банківського нагляду;

2) Базельський комітет з систем платежів і розрахунків — здійснює нагляд за міжнародними розрахунками і розробляє нові механізми міжнародних розрахунків. Найбільш значущими є його рекомендації щодо розрахунків за фінансовими деривативами, урахування системних ризиків тощо;

3) Постійний комітет з євровалют — вивчає і надає рекомендації щодо удосконалення банківського регулювання ринку євровалют.

За роки свого існування БМР перетворився на провідний інформаційно-дослідницький центр з монетарних і фінансових проблем. Дослідження банку мають прикладний характер.БМР готує міжбанківську базу даних, доступ до якої мають центральні банки. Вона містить інформацію про діяльність центральних банків на зовнішніх валютних ринках та про стан цих ринків.

Україна не є учасником БМР. Але Національний банк України розглядає можливості щодо організації співробітництва з БМР. Адже Банк міжнародних розрахунків є великою світовою організацією, яка сприяє міжнародному валютно-кредитному співробітництву, є банком центральних банків.

Питання для самоперевірки

1. Що таке міжнародні валютно-кредитні установи та яке їх призначення?

2. Що означає «принцип обумовленості»?

3. Як формується капітал МВФ?

4. Які основні типи програм використовує МВФ у відносинах з Україною?

5. Які інституції входять до Групи Світового банку?

6. Як формуються ресурси МБРР?

7. Дайте характеристику міжнародним регіональним валютно-кредитним організаціям.

8. Які проекти кредитує МБРР в Україні?

9. Які цілі створення ЄБРР? Основні напрями його співробітництва з Україною.

10. Охарактеризуйте основні інструменти фінансування, що застосовує у своїй діяльності ЄБРР?

11. У чому полягає специфіка Банку Міжнародних розрахунків?

12. Які основні функції виконує Банк Міжнародних розрахунків?

Тестові завдання

1. До групи світового банку входять:

а) Міжнародна асоціація розвитку;

б) Міжнародна фінансова корпорація;

в) Європейський інвестиційний банк;

г) Багатостороннє агентство гарантій інвестицій.

2. Метою діяльності Міжнародної фінансової корпорації є:

а) сприяння економічному розвитку найбідніших країн світу шляхом надання їм пільгових кредитів;

б) заохочування розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються;

в) створення в країнах, що розвиваються, сприятливих умов для залучення інвестицій під державні гарантії.

3. Капітал МВФ формується за рахунок:

а) розміщення облігацій МВФ на світових фінансових ринках;

б) обов”язкового внеску країн – учасниць в капітал фонду в розмірі відповідної квоти;

в) отримання кредитів від інших міжнародних та національних кредитно – фінансових установ.

4. Розпорядником ресурсів отриманих від МВФ в Україні є:

а) Міністерство фінансів;

б) Національний банк України;

в) Міністерство економіки та європейської інтеграції.

5. Головною метою діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку є:

а) сприяти переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, та розвитку приватної підприємницької діяльності у країнах Центральної і Східної Європи та країнах—колишніх республіках СРСР;

б) надання середньострокових та довгострокових кредитів країнам Європейського союзу в разі виникнення у них проблем із платіжним балансом;

в) забезпечення стабільності європейської грошової одиниці Євро на світових фінансових ринках.

6. Дайте визначення міжнародним валютно-кредитним установам:

А) установи, які створюються на основі міждержавних угод з метою регулювання валютно-кредитних та фінансових відносин;

Б) банки, які обслуговують валютні операції комерційних банків;

В) установи, представництва, філії іноземних компаній, які функціонують на території іншої держави.

7. До групи світового банку входять:

а) Багатостороння агенція гарантування інвестицій;

б) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

в) Європейський банк реконструкції та розвитку;

г) Банк міжнародних розрахунків.

8. Виділіть інструменти прямого та опосередкованого фінансування Європейського банку реконструкції та розвитку: