Конфлікти у фінансовій політиці

Менеджер має вкладати гроші розумно і з найменшим ризиком. Проте деякі менеджери розуміють свої обов'язки інакше. Як довірені особи, вони вбачають свою роль у тому, аби уникати великих помилок. Як наслідок, такі довірені особи легко можуть прогледіти вигідний шанс та ще й за цілком допустимого ризику. За таких стосунків між довіреною особою і акціонерами навряд чи можна досягти найкращих результатів.

Ніколи немає гарантії, що менеджери, діючи як довірені особи, завжди прийматимуть правильні рішення і діятимуть найкращим чином. Наприклад, коли менеджери порівнюють ризикованість різних проектів із сподіваними наслідками від їх реалізації, вони можуть вибрати лише деякі варіанти інвестицій, забуваючи про можливість вкладати гроші у різноманітні активи фірми, аби зменшити рівень ризику.

У прагненні задовольнити обидві сторони — кредиторів і акціонерів — менеджери дуже часто опиняються між двох вогнів. Це варто враховувати тоді, коли позики стають важливим джерелом фінансування. Кредитори завжди до певної міри обмежують діяльність фірми, а саме: обмежують виплату дивідендів за низьких прибутків або ж примушують підтримувати ліквідність підприємства на певному рівні, щоб гарантувати повернення боргів. Намагаючись задовольнити потреби та вимоги кредиторів, фінансовий менеджер може надмір уваги приділити кредиторам і знехтувати потребами акціонерів. Це знижує результативність роботи менеджера, бо не дає змоги скористатися найсприятливішими можливостями.

Немає готових рецептів, як досягти сумлінності менеджерів як довірених осіб та акціонерів. Справа акціонерів — вирішувати (через раду директорів), як найняти добрих менеджерів та винагородити їх належним чином, тобто на ринку за талант треба дати добру ціну. А якщо менеджерові ще й запропонують акції, то є упевненість, що він зробить усе, аби ціни на акції фірми були якомога вищі.

У кожному випадку здібні менеджери правильно оцінюють ситуацію. Вони інстинктивно відчувають, що і коли робити. Здібні менеджери знають, коли треба мобілізувати капітал, як керувати активами фірми. Вдалі, правильні рішення стають добрими сигналами для інвесторів і завжди приводять до підвищення цін на звичайні акції фірми.

Якщо виникають ускладнення з прийняттям рішень, то лише від непевності та ризику інвестицій. Коли фірма вирішує вкладати гроші, вона завше намагається досягти найкращого співвідношення різних активів. Це означає, що треба обрати найефективніші напрямки вкладання грошей, які у майбутньому дадуть дохід найшвидше і за найменшого ризику. Окрім того, фірма повинна звертати увагу на те, які внутрішні та зовнішні джерела коштів використовуються, бо значна кількість випущених в обіг цінних паперів може зменшити дохід на акцію, а велика заборгованість збільшує рівень фінансового ризику і змушує сплачувати визначені за зобов'язаннями гроші. Правильне ж урахування цих факторів може привести до підвищення цін на акції фірми. Отже, фінансовому менеджеру варто здійснювати збалансовану фінансову політику, бо інвестори мають бути впевнені, що вкладені гроші перебувають у надійних руках.

Відповідь

___________________________________________________________________________

Завдання 5. Доберіть синоніми до поданих слів. Визначте тип синоніма.

Заощаджувати, усувати, обмін, забезпечувати, багато, закінчити, застосувати, процент, ринок, клієнт, угода.

Відповідь

_________________________________________________

Завдання 6. Доберіть українські відповідники до термінів.

Амортизационные отчисления– ______________________________________

Безвозвратная финансовая помощь – ___________________________________

Нераспределенная прибыль – _________________________________________

Покупательная способность – _________________________________________

Поступление валюты – ______________________________________________