Тема 2 Облік капіталу банку
Тема 1
Податковий облік - це система групування інформації для визначення податкової бази за податками на підставі первинних документів, згрупованих у відповідності з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством.
Прямі витрати — це витрати, які пов'язані безпосередньо з виробництвом і можуть бути віднесені на конкретний виріб і розподілені на підставі техніко-економічних розрахунків. До них належать: сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, заробітна плата виробничого персоналу та соціальні відрахування на неї, витрати на експлуатацію виробничого обладнання та його амортизацію тощо.
Фінансовий облік - це облік, який безперервно здійснюється з метою отримання інформації про майновий та фінансовий стан підприємства у вартісному вигляді, а також про результати його діяльності, за допомогою подвійних бухгалтерських записів, включаючи ті з них, які здійснюються за даними, що отримані за допомогою управлінського обліку. Дана інформація призначена здебільшого для зовнішніх користувачів. Таким чином управлінський облік тісно пов'язаний з фінансовим, бо фінансовий оперує даними, отриманими за допомогою управлінського, і навпаки. Оперативний, статистичний та бухгалтерський облік також тісно пов'язані між собою і доповнюють один одного.
Внутрішні користувачі - це користувачі в самому господарюючого суб'єкта. Перш за все, до таких користувачам ставляться власники (засновники, учасники), адміністрація (керівники, менеджери і фахівці різних рівнів управління), працівники організації.
Управлінський облік— це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку І надання Інформації для планування, контролю І прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством, установою, організацією
Операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.
Зовнішні користувачі — банки, кредитори, інвестори, органи статистики, податкові органи тощо; внутрішні — керівництво підприємства, засновники, акціонери, працівники підприємства.
Управлінський облік— це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потреб у Інформації керівництва всього підприємства та його структурних підрозділів Якщо фінансовий облік регулюється міжнародними І національними стандартами та нормативними актами, то головним критерієм організації управлінського обліку є корисність одержуваної Інформації для оцінки, контролю І прийняття управлінських рішень
Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання фінансової інформації про господарську діяльність банку зовнішнім і внутрішнім користувачам. Він забезпечує своєчасне і повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансову звітність. Зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік. Основним джерелом інформації фінансового обліку є фінансові звіти.
Принципи обліку — правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.
Обачність— застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства
Подія — зміна властивостей об'єкта, взаємодія між об'єктами, утворення нового об'єкта або знищення існуючого об'єкта. Кожна подія містить оцінку часу, що вказує, коли воно відбувається, і місця, де вона відбувається.
Банківські документи - це письмове розпорядження клієнта чи відповідального працівника банку на про ведення грошово-розрахункової або іншої операції банку. Під банківською документацією потрібно розуміти сукупність документів, що використовують банки і які є письмовим свідоцтвом виконання операцій та підставою для відображення в бухгалтерському обліку.
Банківські операції — це операції із залучення грошових коштів та вкладення їх у позички, цінні папери і послуги, випуску в обіг і вилучення з нього грошей, для розрахунків, фінансування та кредитування капітальних вкладень, касового виконання державного бюджету тощо.
Банківські рахунки — це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Банківський платіжний інструмент – засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він викорис- товується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з вико- ристанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких про- водиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям бан- ківських платіжних інструментів.
Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства
Бек-офіс — сукупність бізнес-процесів та підроз-ділів компанії, які не пов'язані безпосередньо зі споживачами. Як правило, бек-офісом називають такі структурні підрозділи компанії, які обробляють замовлення та заявки клієнтів, що надходять із фронт-офісу
Фронт-офiс — підрозділи банку або його уповноважені особи, які ініціюють чи організовують операцію (шляхом укладання відповідних угод).
Рахунок— це систематизовані записи, які відбивають вплив операцій та інших подій на конкретний актив, зобов’язання чи акціонерний капітал. Для кожного активу, зобов’язання, доходу, виду витрат та одиниці капіталу ведеться окремий рахунок.
Документування - це відображення господарських операцій на певних носіях інформації: на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, дискетах); це письмова реєстрація господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.
Контрарні рахунки - рахунки бухгалтерського обліку, показники яких використовуються для регулювання оцінки об'єктів, які відображені в інших рахунках. Це регулювання здійснюється з метою визначення справжньої вартості об'єкта, що регулюється.
Тема 2 Облік капіталу банку
Власний капітал – 1) частина в активах банку, що залишається після вирахування його зобов’язань; 2) фінансові кошти корпорації, які належать їй на правах власності та використовуються для формування певної частини активів (які іменуються чистими активами). Збереження і примноження власного капіталу є одним з найважливіших показників якості фінансового менеджменту; 3) різниця між сукупною вартістю активів юридичної особи та вартістю її зобов'язань перед третіми особами.
Залучений капітал — кошти, які залучаються для фінансування, розвитку підприємства на поворотній основі. Основними видами залученого капіталу: банківський кредит, фінансовий лізинг, емісія облігацій тощо.
Капітал — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від інших факторів виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.
Рахунки активів — це активні рахунки, які відображають наявність та зміни різноманітних активів банку.
Рахунки зобов'язань — це пасивні рахунки, які відображають наявність та зміни заборгованості банку. Виділяють короткострокову та довгострокову заборгованість.
Рахунки власного капіталу – це пасивні рахунки, які відображають зміну власного капіталу банку за звітний період.
Основний капітал - це головний капітал, який виконує переважно виробничу функцію ( будівлі, устаткування, машини та ін.). Цей капітал потребує постійного оновлення з боку виробника. Застаріла техніка і устаткування приноситиме великі затрати на виробництво т оварів і буде не конкурентною на ринку товарів та послуг.
Додатковий капітал - сума приросту майна підприємства, яка утворилася в результаті переоцінювання (індексації), безкоштовно одержаних матеріальних цінностей та від емісійного доходу.
Статутний капітал — 1) початкова сума капіталу підприємств, фірм, акціонерних товариств у різних галузях економіки, в тому числі банків, що передбачена статутом або угодою про їхнє заснування. Основною формою статутного капіталу є акціонерний капітал; 2) є зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників чи учасників підприємства до його капіталу. Якщо не передбачена фіксована сума статутного капіталу, то відображається сума фактичного внеску; 3) виділені підприємству або залучені ним фінансові ресурси у вигляді коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на правах власності або повного господарського відання; 4) сплачений та зареєстрований підписний капітал; 5) капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства;
Капітал підписний — величина капіталу, на яку отримано письмові зо-бов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).
Резервний капітал банку - це гро шові ресурси, что резервуються банком для забезпечення непередбаченіх витрат спеціальніх потреб та покриття збитків.
Доходи майбутніх періодів – доходи, отримані впродовж поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.
Емісійний дохід - сума перевищення доходів, отриманих від емісії (ви-пуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом означених акцій чи інших корпоративних прав
Емісійні різниці (дохід) – сума перевищення доходів, отриманих торговцем цінними паперами від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).
Дивіденди– 1) частка прибутку, розподілена пропорційно внеску у статутний фонд товариства кожного з учасників; 2) платіж (звичайно – періодичний), який здійснюється юридичною особою на користь власника корпоративних прав, емітованих нею, у зв’язку з розподілом частини чистого прибутку; 3) частина прибутку акціонерного товариства чи будь-якого підприємства, що передається його власникам і залежить від післяподаткової наявності і стану цього прибутку. Основні види дивіденду: а) дивіденди по привілейованим акціям АТ, б) дивіденди по звичайним акціям АТ, в) дивіденди на акції та інвестиційні сертифікати ІСІ, г) дивіденди приватного підприємства.
Банківський переказ — доручення банку своєму банку — кореспонденту виплатити певну суму грошей за дорученням та за рахунок клієнта банку національному чи іноземному бенефіціару (одержувачу).
Акція– 1) іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна АТ у разі його ліквідації, право на управління АТ, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання утворення, діяльності та припинення АТ; 2) серійний цінний папір без встановленого строку обігу, який посвідчує внесок у капітал та дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства і дає право на участь в управлінні та на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів; 3) різновид міри дольової участі (власними коштами, майном або нематеріальними активами) учасника загальної справи, оформленої як акціонерне товариство.
Пайовий капітал - існує у аграрних виробничих та споживчих товариствах і включає суму пайових внесків учасників спілок та інших підприємств, що передбачено установчими документами.
прибуток банку – перевищення доходів банку над витратами. П.б. формується в результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших видів діяльності банку.
Доходи банку — це загальна сума грошових коштів, що надходять до банку в результаті здійснення активних операцій та надання інших банківських послуг. Доходи банку мають бути достатніми не тільки для покриття операційних витрат, а й для нарощення власного капіталу та виплати доходу акціонерам, що в кінцевому підсумку підвищує авторитет банку та поліпшує його конкурентну позицію на ринку.