Структура платіжного балансу

Платіжний баланс, згідно зі стандартною класифікацією, розробленою МВФ, містить у собі два основних структурних компоненти:

1) рахунок поточних операцій, в якому відображаються потоки товарів, послуг, прибутків і поточних трансфертів;

2) рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій, в якому відображаються капітальні трансферти та придбання/розміщення нематеріальних, не фінансових активів, а також фінансових активів і пасивів.

Стандартну структуру платіжного балансу наведено у табл. 11.2.

Таблиця 11.2

Структуру платіжного балансу

Кредит	Дебет
1. Рахунок поточних операцій
1.1 Товари та послуги
Експорт товарів	Імпорт товарів
Сальдо балансу зовнішньої торгівлі
Експорт послуг	Імпорт послуг
1.2 Доходи
Чисті доходи від інвестицій
1.3 Поточні трансферти
Чисті поточні трансферти
Сальдо балансу за поточними операціями
2. Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій
2.1 Рахунок операцій з капіталом
Чисті капітальні трансферти
2.2 Невиробничі нефінансові активи
Продаж невиробничих нефінансових активів	Купівля невиробничих нефінансових активів
Сальдо балансу руху капіталу
2.3 Фінансовий звіт
Отримані довгострокові та короткострокові кредити	Надані довгострокові та короткострокові кредити
Чисте збільшення офіційних валютних резервів
Сальдо балансу операцій з капіталом та фінансових операцій
3. Чисті похибки та пропуски
Загальне сальдо платіжного балансу

До складу рахунку поточних операцій, або поточного балансу, входять чотири групи операцій: з товарами, послугами, чисті доходи від інвестицій і чисті поточні трансфери. Вартісне співвідношення експорту та імпорту товарів утворює торговельний баланс , а різниця між товарним експортом та імпортом – сальдо торговельного балансу. На торговельний баланс припадає переважна частина всіх зовнішніх поточних розрахунків.

До товарів відносять звичайні готові товари, товари для подальшої переробки (наприклад, сиру нафту), ремонт товарів, придбання товарів у портах транспортними організаціями, немонетарне золото.

Торговельний експорт враховується зі знаком «плюс» і виступає як кредит тому, що створює запаси іноземної валюти в національних банках. Навпаки, товарний імпорт враховується в графі дебет зі знаком «мінус» тому, що він скорочує запаси іноземної валюти в країні.

Вважається, що перевищення експорту над імпортом, тобто активне сальдо торговельного балансу є показником стану економіки: збільшується світовий попит на товари даної країни, і покупці на внутрішньому ринку віддають перевагу товарам вітчизняного виробництва імпортним.

Однак подібна оцінка стану торговельного балансу не завжди справедлива. Причиною дефіциту торговельного балансу може стати сприятливий інвестиційний клімат у країні (будівництво залізниць, заводів, шахт і т.д.), внаслідок чого виникає необхідність у додаткових закупівлях нового імпортного обладнання. У цьому випадку дефіцит торговельного балансу не свідчить про несприятливу економічну ситуацію в країні.

Немонетарне золото – золото як засіб нагромадження та золото промислового призначення, яке не входить до складу резервних активів органів грошово-кредитного регулювання.

Стаття «Послуги» відображає рух коштів, пов'язаних з наданням як традиційних послуг, наприклад організація поїздок і перевезень, так і нових –комунікаційні, фінансові і комп'ютерні послуги, забезпечення авторських і ліцензійних прав, різного роду ділові послуги тощо. Роль нових послуг у міжнародній торгівлі зростає. Мандрівник (споживач послуг) потребує товарів і послуг країни, що приймає (постачальника послуг).

До статті «Доходи» поточного рахунку входять компенсації працівникам, доходи від інвестицій (доходи від прямих інвестицій та інші дивіденди і проценти). Ця стаття відображає взаємозв'язок між доходами і капітальним рахунком, а також між платіжним балансом і балансом зарубіжних інвестицій.

Основні види доходів, що відображаються на поточному рахунку. Оплата праці, заробітна плата та інші виплати, отримані робітниками та службовцями за межами країни, резидентами якої вони є.

Доходи від прямих інвестицій:

· дохід від пайової участі в капіталі компаній – дивіденди, роз поділений та нерозподілений прибуток закордонних відділень, реінвестований прибуток;

· проценти за борговими зобов'язаннями – це проценти, які сплачує прямому інвестору підприємство прямого інвестування, і навпаки.

Дохід від портфельних інвестицій являє собою рух коштів між резидентами і нерезидентами, що виникає внаслідок володіння акціями, облігаціями, довгостроковими цінними паперами, інструментами грошового ринку. До нього належать:

· дохід від пайової участі в капіталі компаній (дивіденди);

· дохід за борговими зобов'язаннями (проценти).

Дохід від інших інвестицій:

· проценти за довгостроковими кредитами (гарантованими або негарантованими);

· інший дохід від інших інвестицій — проценти за іншими фінансовими вимогами/зобов'язаннями (міжбанківськими кредитами, позиками, депозитами, за користування залишками коштів на коррахунку та ін.).

Стаття «Поточні трансферти» відображає операції, проведені на безоплатних засадах. Ця група операцій збільшує доходи та споживання країни-одержувача за рахунок доходів та споживання країни-постачальника. Поточні трансферти включають грошові трансферти урядам для фінансування видатків, гуманітарної допомоги, щорічних або регулярних внесків у міжнародні організації, оплати урядом або міжнародними організаціями витрат (у тому числі і заробітної плати співробітникам) на надання технічної допомоги.

Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій – це група статей платіжного балансу, що фіксують міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фіксуються експорт й імпорт товарів і послуг. Цей рахунок поділяється на рахунок операцій із капіталом та фінансовий рахунок.

У рахунку операцій із капіталом відображаються всі виплати за капітальними трансфертами і за придбання/розміщення нематеріальних, нефінансових активів. Капітальні трансферти можуть бути в грошовій і матеріальній формах.

Грошові капітальні трансферти призначені для придбання/розміщення основних фондів.

Капітальні трансферти в матеріальній формі є відображенням зміни права власності на основні фонди, списання дебіторської заборгованості.

У рахунку фінансових операцій показуються всі операції, пов'язані зі зміною права власності на іноземні фінансові активи або пасиви країни. Насамперед це операції, що полягають у пред'явленні та погашенні фінансових вимог однієї країни до інших країн, і навпаки.

Основним компонентом рахунків операцій з капіталами та фінансових операцій є капітальні трансферти. Трансферт вважається капітальним, коли має місце передача права власності на основний капітал або анулювання боргу кредитором, коли одна із сторін не отримує вартісного еквівалента.

Сектор державного управління – гуманітарна допомога, внески державних органів до фондів міжнародних організацій, податки і штрафи, сплачені нерезидентами державним органам України.

Інші сектори:

· грошові перекази осіб, які працюють за кордоном, — безоплатні грошові перекази сім'ям;

· інші трансферти – дарування, спадок; аліменти та інші ви плати на утримання дітей; пенсії та інші виплати в межах програм соціального забезпечення, що виплачуються недержавними організаціями; приватні перекази, що надходять резидентам від нерезидентів, або навпаки; періодичні відрахування (включаючи членські внески) в благодійні, релігійні, наукові і культурні організації; сплата мита і штрафів, якщо вона проводиться резидентами України на користь державних органів інших країн.

Придбання/реалізація нефінансових активів – придбання/реалізація землі та її надр, а також активів нематеріального характеру (патентів, авторських прав, ліцензій, торгових знаків).

До статті «Прямі інвестиції» належать операції з придбання інвестором контрольного пакета акцій, з тим щоб мати вирішальний голос в управлінні підприємством, розташованим за межами країни-інвестора.

У статтю «Портфельні інвестиції» входять операції з тими акціями та іншими борговими цінними паперами, що не належать до прямих інвестицій і перетинають кордон країни.

У платіжному балансі відбиваються зміни міжнародних резервів протягом певного періоду. Зміни мають місце, якщо провідні грошово-кредитні інститути продають або купують іноземні ліквідні активи чи певні ліквідні зобов'язання.

Сальдо за статтями рахунку капіталу й фінансових операцій, які відображають надання й одержання довгострокових і короткострокових кредитів, показує чисті надходження іноземних валют від всіх угод з активами. Надання кредитів означає витрати на покупку активів за кордоном (акцій, облігацій, нерухомості й тощо), одержання ж кредитів – не що інше, як надходження від продажу активів.

Позитивне сальдо рахунку руху капіталу визначається як чистий приплив капіталу в країну. Навпаки, чистий відплив (або вивіз капіталу) виникає на фоні дефіциту рахунку руху капіталу, коли витрати на покупки активів за кордоном перевершують доходи від їхнього продажу за кордон.

Платіжний баланс, складений за принципом подвійного рахунку, за визначенням дорівнює нулю, а це означає, що всі борги країни повинні бути оплачені. Тому дефіцит за рахунком поточних операцій повинен у точності відповідати позитивному сальдо за рахунком операцій з капіталом і фінансовими інструментами. Цю залежність уперше виявив швейцарський економіст Л. Вальрас (1831-1910 рр.).

В епоху, коли був відсутній рух капіталу (до останньої третини XIX століття), єдиним джерелом фінансування імпорту був експорт товарів. Тепер існує ще одне джерело – приплив капіталу з-за кордону.

Л. Вальрас сформулював правило: «вартість імпорту країни дорівнює сумі вартості експорту й чистих закордонних продажів активів і відсотків за ними»:

Im=Х+NA+NR, де Im - імпорт,

де Х – експорт; NA – чисті продажі активів; NR – чисті платежі відсотків за активами.

Продаж активів у будь-якій формі (права власності, цінні папери, золото й т.п.) означає приплив капіталу в країну. Платежі відсотків являють собою плату за користування капіталом, отриманим у минулому. Чим більший продаж активів сьогодні, тим більшими будуть платежі у відсотках із залученого капіталу в майбутньому. Отже, чим вище чистий продаж активів (NA) сьогодні, тим вище розмір одержуваних чистих відсотків (NR) у майбутньому.

Перетворюючи рівняння Im=Х+NA+NR, одержуємо Im-х-NR=NA, ліва сторона якого є балансом поточних операцій, - баланс товарів і послуг плюс чисті виплати відсотків на капітал, які розглядаються як торгівля капітальними послугами, а права - баланс руху капіталу.

Таким чином, згідно з правилом Вальраса баланс торгівлі товарами й послугами повинен дорівнювати балансу руху капіталу із протилежним знаком. Якщо ця рівність не дотримується, то залишок називається пропусками, або помилками.

Якщо баланс офіційних розрахунків зводиться з дефіцитом, погашення заборгованості здійснюється Центральним банком за рахунок скорочення офіційних резервів іноземних валют.

Тривалі дефіцити платіжного балансу виснажують офіційні резерви іноземної валюти й золота. Тому уряди використовують й інші заходи для коректування платіжного балансу.