Аналіз соціально-економічних наслідків інфляції

Наслідки інфляції різноманітні і суперечливі:

1. інфляція приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином. Боржники багатіють за рахунок своїх кредиторів. Інструментом перерозподілу є:

- дефіцит державного бюджету (встановлений граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2012 р. складає 25.129.484,1 тис. гривень) [35];

- державний борг(460 млрд 575 млн 646,54 тис. Грн) [36];

- інфляційний податок – капіталу. Він сплачується автоматично під час купівлі товарів за вищими цінами та розраховується за наступною формулою:

lе Р_n – рівень цін в n-ому році;

P_n-1- рівень цін в (n-1)-му році;

M_n – пропозиція грошей в n-му році.

- держава отримує сеньйораж внаслідок монопольного права друкувати гроші. Він обраховується як різниця між сумою номіналів додатково випущених банкнот і затратами на їх друкування.

2. Високі темпи інфляції і різка зміна структури цін ускладнюють планування (особливо довгострокове) фірм та домогосподарств. В результаті збільшується невизначеність і ризик ведення бюджету. Платою за це є ріст процентних ставок та прибутків, а інвестиції починають носити короткостроковий характер.

3. Населення та корпорації прагнуть матеріалізувати грошові кошти, які швидко знецінюються. Результатом є ріст сукупного попиту і ріст цін (інфляція попиту).

4. Реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного проценту росту інфляції.

5. Відбувається знецінення амортизаційного фонду, що ускладнює процес відтворення. Крім того, знецінюються грошові заощадження населення, банківські вклади, облігації, страховки, готівкові гроші. Кошти спрямовуються в основному на поточне споживання. Це так звана, втеча від грошей.

6. В результаті росту цін знижується конкурентоспроможність національних товарів, внаслідок чого росте імпорт і зменшується експорт, банкротують національні виробники.

7. Росте попит на більш стабільну іноземну валюту, посилюється втеча капіталів за кордон.

8. Знижується політична стабільність у суспільстві, росте соціальна напруженість.

9. Змінюється структура і зменшуються реальні доходи державного бюджету. Звужуються можливості держави для проведення експансіоністської фіскальної та монетарної політики. Зростає бюджетний дефіцит і державний борг, запускається механізм їх відтворення [31, c. 70].

Зв’язок дефіциту державного бюджету (DEF) з інфляцією можна формально записати так:

(2.2)

10. Інфляція приводить до прихованої конфіскації грошових коштів у населення і підприємств через податки. Це має місце внаслідок того, що платники податків через зростання номінального доходу автоматично потрапляють до більш високої групи оподаткування. В результаті і у населення, і у підприємств вилучають частину доходів, які не є прибутками і які повинні були йти на поточні витрати.

Із зростанням інфляції база оподаткування (у цьому випадку – це попит на реальні грошові залишки) зменшується.

11. Ефект Танзі-Олівера. Його суть: інфляція знецінює надходження від оподаткування (якщо податки нараховані в ІІІ кварталі, а виплачуються вони в ІV кварталі, то при гіперінфляції суми знецінюються за цей проміжок часу).

12. Інфляція погіршує керованість національним господарством, оскільки посилюється нестабільність, змінюються ціни, важко прогнозувати затрати і прибутки, що знижує економічну активність.

13. В умовах стагфляції висока інфляція поєднується з високим безробіттям.

14. При гіперінфляції виробнича діяльність стає неефективною, йде переорієнтація на посередницьку діяльність. Масово згортається виробництво. Гроші перестають виконувати свої функції (росте бартер), посилюються неплатежі (криза фінансово-грошової сфери). Порушуються кредитні відносини. виробництво і обмін рухаються до зупинки. Виникає економічний, соціальний і політичний хаос.

Два найважливіших джерела інфляції, зумовленої зростанням витрат - це збільшення номінальної зарплати і цін на сировину і енергію.

Інфляція, викликана підвищенням зарплати, є різ один тип іняції, зумовленої зростанням витрат [31, c. 73]. За певних обставин джерелом інфляції можуть стати профспілки. Це пояснюється тим, що вони якоюсь мірою здійснюють контроль над номінальною зарплатою шляхом колективних договорів. Припустимо, що великі профспілки вимагають і домагаються великого підвищення зарплати, тоді цим підвищенням вони встановлять новий стандарт зарплати робітників, що не є членами профспілки. Якщо підвищення зарплати в масштабі всієї країни не урівноважується якимись протидіючими чинниками, такими, як збільшення обсягу продукції, що випускається за одну годину, то збільшаться витрати на одиницю продукції. Виробники дадуть відповідь на це скорочуванням виробництва товарів і послуг, що викидаються на ринок. При незмінному попиті це зменшення пропозиції приведе до підвищення рівня цін. Цей тип інфляції називається інфляцією, викликаною підвищенням заробітної плати.

Інфляція, викликана порушенням механізму пропозиції. Вона є наслідком збільшення витрат виробництва, а отже і цін, що пов'язане з раптовим, непередбаченим збільшенням вартості сировини чи витрат на енергію.

В реальному світі ситуація значно складніше, ніж просте розділення інфляції на два типи - інфляцію, викликану збільшенням попиту та інфляцію, зумовлену зростанням витрат. На практиці важко розрізнити ці два типи.

Більшість економістів вважають, що інфляція, зумовлена зростанням витрат та інфляція попиту відрізняються одне від одного ще в одному важливому відношенні. Інфляція попиту триває до тих пір, поки існують надмірні загальні видатки. Інфляція, зумовлена зростанням витрат автоматично сама себе обмежує, тобто або поступово зникає, або ж самовиліковується. Інфляція, зумовлена зростанням витрат породжує спад, тоді спад у свою чергу стримує додаткове збільшення витрат.

Інфляція в Україні за січень - листопад 2011 р. склала 4,4%. Про це повідомляє Державний комітет статистики [35].

Інфляція в листопаді 2011 р. склала 0,1%.

Індекс споживчих цін у листопаді на продукти харчування та безалкогольні напої не змінився. При цьому істотно (на 7,1% і 5,2%) знизилися в ціні цукор і продукти переробки зернових. На 3,2-0,2% подешевшали рис, фрукти, масло, овочі, м'ясо і м'ясопродукти, риба та продукти з риби. Одночасно на 12,7% подорожчали яйця, на 4,1-1,1% - молоко, тваринні жири, сири, масло, кисломолочна продукція і безалкогольні напої.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива знизилися на 0,1%. Плата за гарячу воду, опалення зросла на 0,4%.

Підвищення цін на транспорт склало 0,4%, на 2,2% стали дорожчими авіаційні перевезення. Відбулося зниження цін на паливо і масла на 0,1%.

За даними Держстату, інфляція за 10 місяців 2011 р. склала 4,2%. Інфляція в жовтні 2011 р. склала 0%.

Базовий індекс інфляції в Україну в жовтні 2011 р. до попереднього місяця знизився до рівня 100,6%. Базова інфляція за 10 місяців 2011 р. склала 6,4%.

Інфляція в Україні за 6 місяців 2011 р. склала 5,9%. У червні інфляція склала 0,4%, в річному вимірі - червень 2011 р. до червня 2010 р.-інфляція склала 11,6%.

За 5 місяців 2011 р. інфляція в Україні склала 5,5%. У травні базовий індекс інфляції до попереднього місяця зберігся на рівні 0,6% [35].

Відзначимо, Президент України Віктор Янукович прогнозував, що інфляція в листопаді-грудні буде на рівні сезонної. "Минулого року ми мали 8,9%, цього року за десять місяців маємо 4,2%. Скільки нам дадуть листопад і грудень - важко передбачити, але ми не очікуємо високого зростання інфляції. Вона буде на рівні сезонної", - зауважив він.

Раніше глава НБУ Сергій Арбузов заявляв, що інфляція на кінець 2011 р. складе 7,5%.

У вересні НБУ переглянув прогноз інфляції на 2011 і 2012 рр.. в бік зниження на 1 п.п. (До 9 ± 1% і 7 ± 1% відповідно). В НБУ відзначали, що такий перегляд пов'язаний "із здобуттям вищої врожаю як зернових, так і овочевих культур в поточному році і відповідно зниження їх вторинних ефектів в наступному році".

Виконавчий директор з економічних питань НБУ Ігор Шумило 28 жовтня 2011 заявив, що рівень інфляції в Україні за підсумками 2011 р. складе 8,5%.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) 18 жовтня зробив прогноз інфляції в Україні в 2012 р. на рівні 11,4% [36].

Міжнародний валютний фонд (МВФ) озвучив прогноз інфляції на 2012 р. в Україну 0,8 процентних пункта - до 9,1%.

У свою чергу, постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр сказав, що інфляція в Україні в 2012 р. складе близько 10%. Альєр підкреслив, що в 2012 р. економічна ситуація в Україні може дещо погіршитися.

У 2011 р. інфляція склала 4.6%, в 2010 р. – 9.1%.

У проекті держбюджету на 2012 р. інфляція закладена на рівні 7,9%.

Отже, наслідки інфляції у соціальній сфері створються передумови для перерозподілу доходів між окремими найманими працівниками та підприємцями на користь підприємців. Зростання цін на товари і послуги як прояв інфляції сприяє збільшенню прибутків господарських суб’єктів і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушені купувати товари за зростаючими цінами.

Досить негативні наслідки інфляції в економічній сфері. Особливо відчутний її вплив на сферу виробництва, торгівлю, грошово-кредитну систему, державні фінанси, валютну систему, платіжний баланс держави.